Гусятинська районна державна адміністрація
48201, смт.Гусятин, провулок Героїв Майдану, 1
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / Соціальна сфера / Відділ культури і туризму райдержадміністрації

Централізована бібліотечна система:історія та сьогодення


 

           «Просвіта» є тим джерелом, звідки беруть свої витоки бібліотеки Гусятинського району. Адже активне національне пробудження на теренах  нашого краю почалося в ХІХ ст. завдяки просвітницькій діяльності священнослужителів, які почали засновувати Товариства-читальні «Просвіта». При кожній   читальні створювалися бібліотеки.

           Відомо, що в с.Товстому вже в 1897 р. при читальні діяла бібліотека. У 1882 році в м.Копичинці при читальні була також заснована бібліотека. Засновником «Просвіти» в Гусятині в грудні 1898 року був священик  С.Матковський. Знаходилась вона біля церкви святого Онуфрія. Тут  же і діяла бібліотека. Великі бібліотеки були у місцевого священника та в маєтку Федоровичів у с.Вікно. В Чабарівці з  ініціативи О.Шанковського у 1890 році почала діяти читальня  з бібліотекою. Поступово  з’являлися бібліотеки в інших селах. Ними активно користувалися місцеві грамотні селяни. До 1914 року в Гусятинському повіті було вже  62 читальні. У більшості з них були бібліотеки. Але, на жаль, під час Першої світової війни бібліотеки були знищені. У 20 –х  роках на території  Гусятинщини читальні «Просвіта» почали відроджуватись. У 1924 році на теренах повіту вже працювали 48 читалень з книжковим фондом 833 екземплярів. Почалося активне будівництво приміщень для читалень. У 1926 році  просвітяни Гусятина розпочали будувати будинок «Просвіти». Після завершення будови, у 1929 році, тут почали працювати гуртки: драматичний, хоровий, музичний, вишивки та в’язання, молодої господині. Тут діяла чудова бібліотека..

              В 1939 році радянська влада читальні закрила, бібліотеки ліквідувала. Відділ культури, зібравши рештки книг, відкрив районну бібліотеку з фондом 2000 книг.

             Під час німецької окупації бібліотека не працювала. Після війни почали створюватися державні бібліотеки з оплачуваними  працівниками.

             Так, в червні 1945 року в Гусятині відкрито району бібліотеку з фондом 1400 екз. книг. Основу фонду становили книги, надіслані бібліотеками Східної України. З 1 січня 1949 року при районній бібліотеці відкрито районну дитячу бібліотеку, завідуючою якої було призначено Л.Г.Рогатинську. Бібліотеку для дорослих до 1 серпня 1948 року  очолювала О.А.Нестерова. А від 1.08.1948 року районну  бібліотеку для дорослих очолив випускник Теребовлянського культурно-освітнього училища В.П.Павлюк. В  червні 1950 року бібліотекарем районної  бібліотеки для  дорослих було призначено О.О.Панову, а бібліотекарем дитячої  стала Є.Т.Бринцевич. 17 серпня 1952 року при районній бібліотеці було відкрито читальний зал, який очолила О.О.Паномар, бібліотекарем була К.Супко.

Колектив Гусятинської бібліотеки (1950р.)

 

15 травня 1955 року при районній бібліотеці створено пересувний фонд для обслуговування малих сіл та хуторів. Завідуючою цим фондом призначено А.Бруснікову.

              1 червня 1959 року було введено посаду методиста, яку зайняла Н.М.Ойойко.

 

 

Павлюк В.П. – перший директор Гусятинської ЦБС (1977р.).

 

            До 1959 року  в районі працювало 2 районних, 12 сільських та 4 приклубних бібліотек. В 1959 році після приєднання бібліотек Пробіжнянського  району, в районі  працювало 33 бібліотеки. В 1965 році після приєднання до Гусятина Копичинецького та Гримайлівського районів, в новоствореному районі нараховувалось 2 районні, 1 міська, 2 селищних, 3 дитячих та 59 сільських бібліотек.

              Наказом  №10  від 8 лютого 1977 року Гусятинським відділом культури  бібліотечну систему району переведено в єдину Централізовану систему бібліотечного обслуговування. Директором новоствореної ЦБС став В.П.Павлюк.

              На базі ЦРБ було сформовано 4 відділи:

             1. Комплектування та  обробки літератури.

                  (Зав. Конкульовська І.М.)

              2. Організації так використання єдиного книжкового фонду.

                    (Зав. Гайдамащук Н.А.)

              3. Обслуговування.

                     (Зав. Пономар О.О.)

              4.Методичної та довідково-інформаційної роботи.

                       (Зав. Москва К.П.)

              В ЦБС входили:

                       Центральна районна бібліотека

                       Районна бібліотека для дітей та юнацтва.

                       3 міських бібліотеки для дорослих.

                       3 міських бібліотеки для дітей та юнацтва.

                       59 сільських бібліотек-філій.

               У 1985 році директором Гусятинської ЦБС  була призначена Міцерська Н.М.

                Сільські бібліотеки-філії поступово скорочувались і на кінець 2000року їх нараховувались 38 .Декілька разів районна бібліотека змінювала приміщення . 3 листопада 1991 року вона освоїла приміщення колишнього кінотеатру, де знаходиться і досі.

Приміщення центральної бібліотеки (2008р.)

 

                В липні 1993 року Гусятинську ЦБС очолила Л.І.Зубкова. За роки Незалежності в роботі бібліотечної системи відбулися якісні зміни. Орієнтуючись на вимоги часу, методично-бібліографічний відділ РБ  було реорганізовано у відділ національного та духовного відродження. Згодом на базі цього відділу створено довідково - інформаційний центр(ДІЦ), в якому зібрано багатий матеріал про духовне, економічне,  політичне життя Густинського краю, основні події та видатних людей Гусятинщини. На основі зібраних тут матеріалів видано бібліографічний покажчик «Гусятинщина: імена відомі та невідомі (штрихи до портретів).

ЗубковаЛ.І. – директор Гусятинської ЦБС ( 2008р.)

 

                Працівники ЦБС постійно шукають шляхи удосконалення обслуговування користувачів. Адже традиційні можливості бібліотек району останнім часом були обмежені через спад поступлень нової літератури та періодики.

                Вирішенню даної проблеми сприяла реалізація проекту посольства США в Україні «LEAP», Інтернет для публічних бібліотек»(2001р.).. Було оголошено конкурс Проектів. Директор Гусятинської ЦБС Зубкова Л.І. представила свїй  Проект, який став переможцем у даному конкурсі. В результаті цього ЦБС отримала грант в сумі близько $ 30.000 на створення Інтернет – центрів при найбільших бібліотеках району.

ЗубковаЛ.І.під час зустрічі з заступником аташе Посольства США в Україні

Скоттом Урбомом (2003р.)

 

                Це означало, що в роботі бібліотек настала нова ера – ера комп’ютеризації, виходу у світ через Інтернет, причому безкоштовний для користувачів.

 

Відкриття Інтернет-центру в Гусятинській районній бібліотеці.

 

                Для більш конкретного вивчення галузевих запитів користувачів в бібліотеках створено спеціалізовані Інтернет – служби, а саме:

-    правової та ділової інформації;

-    для молоді:

-    для педагогів;

-    для жінок;

-    з релігієзнавства

            До послуг відвідувачів бібліотеки безкоштовне навчання роботи з ПК, огляди сайтів, віртуальні подорожі, тематичні підбірки сайтів.

Користувачі  бібліотеки працюють в Інтернеті

 

            Тепер, крім традиційного обслуговування з книго-фонду, бібліотеки здійснюють пошук необхідної для користувачів інформації з використанням електронних ресурсів. Бібліотеки стали потужними інформаційними центрами для користувачів. Вони мають міцну базу даних забезпечують зв’язок із світовими інформаційними ресурсами. Це  компенсує проблему відсутності потрібної літератури в бібліотеці. Користувачі мають можливість здійснювати пошук необхідних матеріалів в Інтернеті; сканувати видання, працювати з компакт - дисками. Крім цього різноманітні просвітницькі заходи в бібліотеці тепер проводяться з використанням мережі Інтернет так, наприклад, завдяки Інтернет центру при Копичинецькій бібліотеці розширились можливості створеного тут клубу творчої молоді «Поклик серця». Збільшилось розмаїття заходів для членів клубу – це огляди сайтів, віртуальні подорожі… Майже кожне засідання клубу завершується спілкуванням в мережі Інтернет.

           Бібліотеки продовжують надавати і традиційні види послуг населенню. На сьогоднішній день Гусятинська ЦБС це:

-    47 бібліотек;

-    центральна районна бібліотека, центральна бібліотека для дітей,  

-    3 міських бібліотек для дорослих;

-    3 міських бібліотек для дітей;

-    39 сільських бібліотек – філій;

-    8 пунктів видачі книг;

-    Фонд нараховує 452417 екз .книг

-    28 назв періодичних видань;

-    42 тис. читачів, з яких 8756 дітей;

-    6,8 тис. молодь;

-    772 тис. книговидача на рік;

          Гусятинська центральна  районна  бібліотека має три відділи та ДІЦ:

-    методично-бібліографічний відділ (зав. Осика М.П.);

-    відділ комплектування та обробки літератури (зав. Доробало О.З.);

-    відділ обслуговування  (зав. Мотрук Г.Й.);

-    довідково-інформаційний центр (ДІЦ), - (зав. Мацієвська Л.М.)

Бібліограф  ДІЦу МацієвськаЛ.М за  роботою

 

         При бібліотеках системи діють цікаві клуби за інтересами: «Діалог», «Цікаві зустрічі», «Поклик серця», «Жіночі посиденьки», «Ми і наші діти», «Краєзнавець», «Жайвір».. Проводяться масові  заходи – літературні  вечори, години поезії, диспути, виставки-роздуми, виставки-діалоги, виставки-панорами, тематичні викладки літератури. Бібліотеки тісно співпрацюють з «Просвітою», союзом українок, духовенством, місцевими ЗМІ, коледжами, ліцеями та школами.

           З плином років, із зміною суспільно-політичних формацій, ідеалів, бібліотека незмінно виконує свою головну  функцію – забезпечення кожному члену суспільства вільного доступу до інформації, до набутків інтелектуальної і творчої діяльності людей.

            Гусятинськабібліотека для дорослих володіє фондом 38384 примірників, передплачує більше 28-ти назв періодичних видань, Усім цим багатством користується близько 3-х тис. читачів. До послуг користувачів абетковий та систематичний каталоги, систематична та краєзнавча картотеки, картотека назв  художніх творів.

           Важливою ланкою у діяльності бібліотеки є масова робота, тобто робота по популяризації різних тем та галузей знань, у чому виявляється один із напрямків бібліотечної  діяльності – просвітницький. Особлива увага приділяється  висвітленню вагомих дат у житті нашої молодої незалежної держави, рідній мові, творчому доробку класиків української літератури. У бібліотеці влаштовуються читацькі конференції, усні журнали, круглі столи, тематичні зустрічі, бесіди, діалоги, диспути на теми: « В єдності наша сила», «Світе тихий, краю милий, моя Україно», «Сувора пам’ять про трагедію України», «Подорож країною Закону»,  «Нації незгасний смолоскип», «Українська мова: історія і сучасність» та інші. Ось один із цікавих масових заходів. Під звуки журливої мелодії запалюється свічка на столику, де розміщено сніп пшеничного колосся та його величність – буханець хліба. Так починається вечір пам’яті «Скорботні жнива 33-го». Директор ЦБС Л. Зубкова   у вступному слові розкрила передумови та причини трагедії голодомору, а краєзнавець В.Горбоватий акцентував увагу присутніх на відношенні жителів нашого краю до цих трагічних подій. Після цього учні 10-х класів виступили з літературно – музичною композицією «Це остання хлібина, остання…» Закінчився вечір хвилиною мовчання та переглядом кінофільму «Голод – 33». Усі масові заходи тісно пов’язані з книгою. Кожен з них супроводжується відповідною виставкою, викладкою чи переглядом літератури.

           При Гусятинській  ЦРБ діють клуби за інтересами: «Цікаві зустрічі» та «Жіночі посиденьки». За період їх роботи відбулися ряд цікавих зустрічей, творчих вечорів, презентацій, обговорень актуальних  життєвих питань: «Гіркі плоди солодкого життя», «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської»,  «Ліки з рук природи», «Дивовижні струни поезії», «У дзвонах  правди і величі слова», «Рецепти солодкої жінки», «Скарбниця корисних порад». Особливо захоплююче пройшла зустріч з уродженцем нашого краю, поетом В.Бояновським, який тепер проживає на  Донеччині, але його серце і душа залишилися на берегах Збруча. На згадку про себе автор подарував бібліотеці збірки власних поезій, в яких особливе місце приділив рідному Гусятину та близьким серцю землякам.

           Значна робота в бібліотеці приділяється краєзнавчій роботі. У невеликому, але світлому і затишному читальному залі влаштовано краєзнавчий куток «О краю мій, моя колиско, мойого серця оберіг». В ньому зібрано матеріали про історію рідного краю і його сьогодення, про видатних людей Гусятинщини, бібліографія краєзнавчих матеріалів. Тут проводяться краєзнавчі читання, огляди, бесіди, зустрічі, презентації: «Наше місто колись і тепер», «Колисав мою колиску вітер рідного Поділля», «Гусятин: погляд крізь роки», «Я це місто люблю – у нім моя душа», «Люблю над Збручем своє місто зелене», «Барви рідного краю».

           З метою забезпечення інформаційних потреб користувачів, у бібліотеці створені  тематичні папки: «Українська державність: історія і сучасність», «Барви рідної мови», «Природа. Людина. Екологія», «Літературні портрети», «Скарбниця світової культури».

           Головною з’єднувальною ланкою між читачем та книгою завжди є бібліотекар – популяризатор безцінних скарбів людської думки, надбань науки і культури. Протягом тривалого часу у відділі  обслуговування користувачів працюють: Мотрук Г.Й., Град Л.С.,Соловій О.О., Мудра Н.В. В інших відділах Гусятинської РБ працюють: Осика М.П., Лоза І.І., Муляр Н.А., Мацієвська Л.М., Кочмар Н.М., Доробало О.З., , Лозінська Г.І.

Колектив працівників Гусятинської  районної бібліотеки.(2008р.)

 

           Центральну бібліотеку для дітей очолює заступник директора ЦБС Пенюта Н.Я.

         Гусятинська районна бібліотека для дітей – це головна книгозбірня дитячої книги в смт.Гусятині, фонд якої становить 14969 примірників книг. Послугами бібліотеки користуються 2413 читачі з них дітей віком до  15 років 1269 читачів. Бібліотека передплачує понад 16 назв газет та журналів.

         Найменших читачів запрошує відділ обслуговування дошкільнят та читачів – учнів 1-4 класів. Тут живуть Попелюшка і Карлсон, Барвінок та Котигорошко, Пізнайко та Веселочка. На дітей чекають їхні перші книжечки, улюблені дитячі журнали, веселі ігри, вікторини.

         Читальний зал запрошує взяти участь у літературних вікторинах, здійснити цікаву подорож у  незвичайний книжковий світ, стати переможцем ігор, турнірів, конкурсів. До послуг користувачів: великий вибір словників, довідників, енциклопедій;  «нічний абонемент».

          Відкритий доступ у відділі обслуговування 5 – 9 класів та керівників дитячого читання. У виборі літератури допоможуть каталоги та картотеки бібліотеки.

-    абетковий;

-    систематичний;

-    краєзнавча картотека;

-    картотека назв художніх творів;

-    картотека сценаріїв.

         Якщо у дітей проблеми із спілкуванням,  використанням вільного часу, то комп’ютер – це якраз те, що просто необхідно. Для юних початківців  діє клуб за інтересами «Павутинка». На даний час працює клуб за інтересами «Зернятко» .

         А також у бібліотеці влаштовано виставку – продаж книг Тернопільського  видавництва «Навчальна книга – Богдан» за цінами виробника. До читацьких послуг: різноманітні твори, які вивчають за шкільною програмою, пригоди та фантастика, прекрасно ілюстровані казки, розмальовки та ін. У бібліотеці можна придбати книгу про знаменитого «Гаррі Поттера»(усі томи).

         Працівники бібліотеки завжди раді зустрічі  з юними читачами.

Працівники районної бібліотеки для  дітей.(2008р.)

 

           На особливу увагу  заслуговує робота Копичинецьких міських бібліотек, як для дорослих, так і для дітей.

           Перша бібліотека в Копичинцях була створена у 1882 році при читальнях «Просвіти». З появою читалень у передмістях, бібліотеки засновуються при кожній з них.Користування літературою переважно було платне. На виручені кошти поповнювалися фонди бібліотек-читалень. З метою створення культурно-просвітницького центру 1897 році М.Петрицький, Л.Сафіян та священик  Северин Матковський запропонували побудувати у Копичинцях «Народний дім». У 1910 році будівництво було завершено. У червні 1921 року з волі міської інтелігенції було відновлено читальню «Просвіти», яка одержала відповідне приміщення в  «Народному домі». До читальні в той час записалося 170 читачів. В читальні проводилась плідна робота в сфері національно-патріотичного виховання.

           У грудні 1939 року  збережені книжки по згаданих вище бібліотеках відділ культури  зібрав в одну і розмістив  в кількох кімнатах колишньої «Рідної школи».

            За роки радянської влади значно зріс книжковий фонд бібліотеки з часом книгозбірня зайняла всі приміщення колишнього «Народного дому».

           З 1947 – 1963 рік завідувачами бібліотекою були: В.Волоський, О.Поправа, Ю.Шпікула  Особливо багато для її обладнання, оформлення, створення справжнього бібліотечного затишку приклалася зав. бібліотекою Л.Т.Кушнір, яка пропрацювала майже 30 років (з 1963р. по 1992р.). У 1964 році  бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи». Кушнір Л.Т. через усе своє життя пронесла захоплення своєю професією. З а сумлінну працю і досягнуті успіхи бібліотека та її керівник неодноразово нагороджувалися. Так, в 1969 році Міністерством культури вона була нагороджена значком «За відмінну роботу». В 1977 році бібліотека відзначена «Дипломом Міністерства культури», як переможець Всеукраїнського огляду бібліотек. В 1987 році Постановою колегії обласного управління культури Л.Т.Кушнір занесено на обласну Дошку Пошани та в «Книгу Трудової  Слави області».

Кушнір  Л.Т. колишня завідуюча бібліотеки м.Копичинці.

 

Поруч з Л.Кушнір працювали бібліотекарі: Кузик В., Шпікула Ю., Маркушевська Г., Клизуб О.  З 1992 року бібліотеку очолила Мельник К.П.. Вона підтримує і розвиває хороші традиції, започатковані попередниками. Переобладнала бібліотеку в світлі вимог національного виховання. На сьогоднішній день фонд бібліотеки становить 21тис. примірників. Велику допомогу в поповнені бібліотечного фонду надають колишні копичинчани, що в даний час проживають в Канаді та в США. Це сім’я  Богдана та Наталки Голембів з Торонто, Василь Білан з Америки. Внесок у бібліотеку зробили відвідувачі із - закордону Надія Шпікула, Одарка Онищук та ін.

Пані Лариса Лозинська – Кий (меценат бібліотеки) і К.П.Мельник

 в «В краєзнавчій світлиці» в бібліотеці.

 

             У 2000 році за великий особистий внесок у розвиток бібліотечної справи, високий професіоналізм  Указом Президента України Мельник К.П. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури». Поруч з нею працюють вмілі бібліотекарі: Стець Г., Пласконь О., Благута О.,  Дерипаско А., Білоус В.

Мельник К.П. – завідуюча Копичинецькою бібліотекою для дорослих.(2008р.)

 

              З 2001 року при бібліотеці розпочав свою роботу Інтернет – центр. Заслуговує на увагу  діючий при бібліотеці клуб історичної пам’яті «Історія в літературі» та організовані ним різнотематичні читацькі конференції, зустрічі з цікавими людьми, діалоги, уроки історичної пам’яті, вечори на тему  «Україна, народ, незалежність», «Нескорені із чоти  крилатих», «Ми роду козацького діти – землі української цвіт» і їм подібні.

             Бібліотека завжди у пошуку нетрадиційних, цікавих форм роботи. При бібліотеці створена краєзнавча світлиця «Місто, в якому ти живеш», тут представлені матеріали з історії міста, старовинні ікони, яскраві вишивки. Проводяться екскурсії, краєзнавчо - пізнавальні уроки, зустрічі з народними майстринями. Щорічно до Великодніх та Різдвяних свят бібліотека оформляє  Святкову Світлицю. При бібліотеці працює літературно - мистецька вітальня «Орфей». Тут проходять мистецькі вечори, цікаві зустрічі, музичні ринги, діалоги і дискусії. З 1988 року при вітальні створена літературна студія «Калина», яку очолює місцева поетеса Л.Іванків. У 1999 році створено театральну студію. А вже у 2000 році усі студії об’єднуються в молодіжний клуб «Поклик серця», керівником якого став В.Білоус. За період роботи клубу відбулося чимало зустрічей,  творчих вечорів, конкурсів, художніх вернісажів під девізом «На крилах юності». Творчі вернісажі – «Запросіть до розмови поета», «Душі криниця», поетичні і художні  дебюти – «Світ у моєму серці».

              В гостях  у клубу була відома поетеса Ольга Ткаченко-Попович, а також місцевий письменник Богдан Савка. Усі прихильники його творчості змогли побувати на розширеному засіданні клубу, яке проходило у формі театралізованого вечора-пам’яті «Слідами жорстокої долі за книгою  Б.Савки «Забути не маємо права» та на святі жінок – героїнь «А смерть їх безсмертям зустріла» за одноіменною книгою письменника.

Театралізований вечір пам’яті за творами місцевого письменника Б.М.Савки.

 

              В  травні 2007 року у бібліотеці відбувся черговий творчий вечір Володимира Білоуса – самодіяльного поета – пісняра, керівника клубу поклик серця на тему «На світі не прожити без любові».Кожен його учасник линув серцем у казкову країну добра, щастя, любові, закликаючи любити свій край, милозвучну українську мову та пісню. На вечорі звучали пісні та вірші молодих літераторів Тернопільщини Н.Царук, І.Янішевської, М.Рудакевич

.

Фрагменти з творчого вечора В.Білоуса  «На світі не прожити без любові» (м.Копичинці)

 

              Навесні 1940 року було відкрито у м.Копичинці бібліотеку для дітей у двох кімнатах теперішнього Будинку школяра. На належному рівні організована робота дитячої бібліотеки сьогодні. З 1980 року бібліотеку очолює Турок Г.М. – ініціативна, енергійна і працьовита, вона зуміла надати бібліотеці сучасного вигляду та організувати її роботу. На даний час у бібліотеці нараховується 15 тис .книг різної тематики. Вона обслуговує 1800 читачів з книговидачею більше як 36 тис. книжок у рік. З метою активного залучення читачів до бібліотеки, її працівники разом з дітьми та батьками готують і проводять різноманітні масові заходи: тематичні вечори, дитячі ранки, музично – поетичні години, уроки пам’яті, тематичні огляди і перегляди літератури, вечори – сюрпризи, літературні дуелі. Є тут і краєзнавчий куток «Копичинці – місто моє», а також працює клуб за інтересами «Ми і наші діти», який працює спільно з міським товариством «Лемківщина»

В Копичинецькій міській бібліотеці для дітей.

 

  «Роде наш прекрасний. Хто ми,  лемки?» - під такою назвою проводиться пошукова робота, яка спрямована на збереження лемківського етносу, як частини української культури. Тут функціонує  «Бібліотека лемківської культури», якою користуються і дорослі і діти, ведеться фото - часопис «Наша велика родина». Традиційними стали у бібліотеці родинні зібрання лемків.

                Там, де річка Тайна ховається поміж своїх крутих берегів, на високих пагорбах розташувалося подільське місто Хоростків.

              Бібліотека для дорослих м.Хоростків розміщена в колишньому палаці графів Лівіцьких – Сілінських, нащадків Потоцьких. Це пам’ятка архітектури місцевого значення, яка побудована за проектом італійського архітектора Боточчіні.

Приміщення  Хоростківської бібліотеки для дорослих.(2008р.)

 

              Хоростківська міська бібліотека для дорослих з лютого 2000 року носить ім.’я уродженця м.Хоросткова , а тепер професора Канзаського університету США Михайла Палія

              У бібліотеці створено світлицю М.Палія, для якої він подарував більше як  3тис. книг. Також завдяки спонсорській допомозі М.Палія. бібліотека придбала меблі для світлиці, ксерокопіювальну техніку, підручники.

              Сьогодні Хоростківська бібліотека – це цінна книгозбірня, де представлені раритетні науково - культурні праці  українських емігрантів в Америці. І завдання бібліотеки – зберегти вже набуту скарбницю розуму нації, збагачувати її і популяризувати. Як знак зрілості народу, один з найбільших наукових проектів українців діаспори – 5-ти томна англійська «Енциклопедія України» - довідкова праця про Україну, яка займає чільне місце в  довідково – інформаційному фонді бібліотеки. Фонди багаті  Шевченкіаною, творами репресованих та невідомих письменників. Постійно діє персональна виставка «З творчого доробку М.Палія» (Книжки,  брошури,  статті), організовано цікаві тематичні виставки «Культура і соборність України», «Пласт» - це те, що не старіє». На базі бібліотеки доктора М.Палія проводяться дні інформації: «До джерел самобутності», «Влада очима історії», «Пам’ятаймо про жертв голодомору», Форми популяризації літератури різноманітні: уроки історичної пам’яті, уроки патріотизму, бібліографічні огляди «Історія краю очима емігрантів», тематичні огляди, присвяченні видатним історичним постатям. Захід  «Життя гідне наслідування» присвятили 90-річчю від дня народження професора .

Колектив працівників Хоростківської бібліотеки для дорослих

 

                Заслуговує на увагу також  творча  співпраця бібліотеки з жителем м.Хоросткова, краєзнавцем В.Г.Корчемним.

                У серпні 2007 року Хоростківській міській бібліотеці ім..Палія відбулося офіційне відкриття літературно-мистецького клубу «Жайвір». Клуб поставив собі за мету об’єднати творчу молодь міста, випускати літературно-мистецький альманах «Жайвір», вибрав керівництво та встановив умови членства у ньому. Клуб сприятиме самореалізації творчої молоді міста, підтримуючи зв’язки з подібними організаціями краю.

Шевченківське свято в Хоростківській бібліотеці для дорослих

 

                Перша письмова згадка про Хоростківську дитячу бібліотеку з’явилася у 1951 році. Фонд бібліотеки тоді нараховував  20тис.екз.книг. Завідуючою бібліотеки працювала Кушицька О.П. Вона очолювала бібліотеку з 1951р. по 1993р. У цей самий період бібліотекарем тут працювала Данилюк М.Й. У бібліотеці було два відділи обслуговування: для дошкільників та учнів 1-4 класів і абонемент для учнів 5-9 класів. Всього разом бібліотека обслуговувала 1700 читачів, книговидача становила 27345 примірників книг. За сумлінну працю працівників закладу неодноразово нагороджували грамотами. У 1990 році в бібліотеці було відкрито читальний зал, який очолила Новосад Н.

                 На даний час фонд бібліотеки становить 16323 примірників книг, книговидача становить 36146 книг. Заклад обслуговує 1800 читачів. У бібліотеці працює три відділи: відділ обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів, відділ обслуговування учнів 5-9 класів і читальний зал. Бібліотекар Гриб О.С. веде роботу клубу «Юні господарочки». В клубі дітей привчають до  праці – вчать вишивати, в’язати, проводити ремонт книг. У 2007 році бібліотеку перенесено в приміщення Будинку культури цукрового заводу. Тут зроблено ремонт і проведено опалення. На сьогоднішній день бібліотеку очолює  Райлян Г.М. працюють тут бібліотекарі Гриб О.С. і Бігун О.П. Вони все тепло своєї душі віддають улюбленій справі, володіють високими професійними здібностями, які допомагають задовольняти різноманітні запити юних читачів.

Улюблений дім юних хоростківчан - дитяча бібліотека.

               

                 Сільська мережа Гусятинської ЦБС  нараховує 39 бібліотек – філій, які мають загальний фонд 302254 екземплярів книг і обслуговують 23301. користувач.

               У житті громади с.Клювинці книга завжди займала вагоме місце. Культурним центром села ще у ХІХ ст.. була прицерковна читальня релігійної літератури. Пізніше було організовано хату – читальню на громадських засадах. Тут збиралися люди – молоді для участі в драмгуртку,  а старші, щоб читати книги, послухати розповідь один одного. Тут працював просвітницький  гурток «Рідна школа».

              Після війни 1945 році був створений сільський клуб, а в серпні 1950 року засновано і бібліотеку. Вона займала дві кімнати в приміщені сільського клубу. У бібліотеці було 520 книг, а першою бібліотекаркою стала  Емілія Нищегладова.

             З 1955 року бібліотеку очолила Скалій Богдана Василівна, яка віддала цій роботі 38 років свого життя. Завдяки її самовідданій праці бібліотека була однією з найкращих у районі. За свої заслуги Скалій Б.В. була нагороджена медаллю  «За трудову відзнаку», а також користувалася великою повагою серед колег по роботі та односельчан. Декільком поколінням вона прищепила любов до книжки. Люди приходили цілими сім’ями до скарбниці знань. У той час бібліотека обслуговувала 1000 читачів: дітей, юнацтва і дорослих.

СкалійБ.В. – колишня зав. бібліотекою с. Клювинці

 

 У 1992 році бібліотеку очолила Велика Л.Я. З 1994 року по 1998рік зав. бібліотекою була Турчин Т.В. і бібліотекарем Зіник Л.П. У серпні 1998 року до роботи знову повернулася Білик Л.Я. На сьогоднішній день бібліотека залишається однією з найкращих у районі.

Зав. бібліотекою с. Клювинці Л.Я. Білик проводить огляд літератури

 

               Фонд бібліотеки нараховує 8852 примірники книг з різних галузей знань. На належному рівні організовано довідково – бібліографічний апарат: каталоги і картотеки.

               Бібліотека веде активну участь у культурно громадському житті села, тісно співпрацюючи з будинком культури та місцевою школою у проведені масових заходів.

               При Клювинецькій сільській бібліотеці діє кімната – музей уродженця с.Клювинці, славного композитора, диригента і співака Дениса Січинського. Весь матеріал про Д.Січинського розміщений за такими розділами:

-    Дитинство та юність композитора. Тернопільський період.

-    Коломийський та львівський період життя і творчості композитора (1817-1895р.р.)

-    Перемишль та Дрогобич (1895-1899р.р.)

-    Роки активної діяльності на  Прикарпатті.

-    Розквіт творчості. Останні роки життя. (1902-1909р.р.)

Л.Я.Білик проводить екскурсію в кімнаті – музеї Дениса Січинського

 

             У с.Красне перша бібліотека була створена після війни. Першим бібліотекарем була  П. Віслянська, після неї Є.Лендюк,  О.Глек, З.Сідляр, Г.Салик. З 1986 року і до сьогодні бібліотеку очолює випускниця Теребовлянського вищого училища культури Герун Галина Михайлівна. Фонд бібліотеки становить 8080  прим. книг, якими користується понад 510 читачів. Бібліотека бере активну участь в культурному житті села. При  бібліотеці діє клуб за інтересами «Пілігрим». Його членами є молодь села. Вони здійснюють постановки вистав за відомими творами української  та зарубіжної літератури. В репертуарі клубу постановки за творами:

                - «Миколаїв медяник» (І.Франко).

                - «Дванадцять місяців» (С.Маршака).

                - «Пригоди малюка і Карлсона» (А.Лінгрен).

                - «Снігова королева» (К.Шварц)

                - «Три мушкетери» (О.Дюма).

Учасники вистави за твором І. Франка « Миколаїв медяник»

в бібліотеці с. Красне

Читачі бібліотеки с. Красне у Різдвяному вертепі « Гості з Вифлеєму»

 

Учасники конкурсу « Українцем я зовуся» ( бібліотека с. Красне)

 

             Після перегляду таких вистав молодь і діти охочіше та активніше тягнуться до книг, частіше відвідують бібліотеку.

             У Краснянській бібліотеці створена команда КВК, яка займала призові місця навіть у районних змаганнях.

             Великою популярністю користуються вечори відпочинку та конкурси, які проводяться бібліотекою. Молодь села охоче відвідує книгозбірню, бо тут вона завжди знаходить розуміння і підтримку.

 

Огляд літератури для молоді проводить Герун Г.М. – зав. бібліотекою с. Красне

 

             Першу читальню у с.Суходіл заснував парох  Ільванський. Після першої світової війни читальню «Просвіти» побудували жителі села. Після другої війни робота бібліотеки відновилась у березні 1944 року. До  1989 року бібліотека була розміщена в одній із кімнат сільської ради. З 1952 року по 1964 рік зав. бібліотекою була С.Хомета . У 1964-1970рр. очолила книгозбірню А.Качур. До 1972 року працювала Н.Буячок, а з 1983 року поданий час завідуючою бібліотеки – філії є Джала Броніслава Миронівна.

В бібліотеці с. Суходіл зустріч з місцевою поетесою Г.Романюк ( з книгою в руках),

крайня з права - зав. бібліотекою Б.М.Джала

 

              У 1989 році окрасою села стала  двоповерхова будівля сільського клубу. Книгозбірня також розмістилась на другому поверсі новозбудованого приміщення. На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує більше як пів-тисячі читачів, володіє фондом 4818 екз .книг.

               За роки Незалежності фонд бібліотеки поповнився літературою з історії України, про видатних державних діячів та про тих, хто ціною життя виборов нашу Незалежність . Учні та студенти тепер мають можливість користуватися книгами Хвильового, Підмогильного, Л.Костенко, З.Тулуб, В.Симоненка, Б.Лепкого, В.Стуса та інших.

               При бібліотеці створено «Службу милосердя»,  що дає змогу користуватися книгою інвалідам та людям похилого віку. Тут діє «Книжкова лікарня» в якій маленькі друзі бібліотеки продовжують життя книгам. Бібліотека веде літопис села «Село. Моє рідне село». Маючи славного земляка – поета і пісняра Степана Галябарду, бібліотека бере участь у влаштуванні для своїх односельців зустрічей з ним, на які поет охоче приїжджає із Києва.

« Книжкова лікарня» діє при Суходільській сільській бібліотеці

 

             Бібліотека с.Оришківці,  так як інші, бере свої витоки з читальні, створеної при товаристві  «Просвіта». Особливістю було лише те, що в селі активно діяло товариство «Луг», у яке вступали найбільші свідомі юнаки і дівчата. Велика увага тут приділялася фізичному  вихованню молоді, але й духовному також. Ще в 30-ті роки члени двох організацій: «Просвіти» і «Лугу» збиралися в українській читальні, де діяли гуртки – драматичний, танцювальний, співочий. У 1938 році в читальні була створена своя бібліотека з фондом всього 60 книг. Всі члени товариства «Луг»  сплачували  добровільні внески. За ці кошти закуповувалася українська література. Тільки  члени «Лугу» могли відвідувати бібліотеку і брати читати книжки додому. Члени товариства організовували концерти, фестини, ставили  вистави. Разом з працівниками читальні і бібліотеки відзначалися всі релігійні свята, Шевченківські дні. Члени «Просвіти» також збиралися в бібліотеці. Крім книг на  той час бібліотека одержувала і газети – «Свобода» та «Народна справа».

                Ось список осіб, які працювали в бібліотеці с.Оришківці з тих часів і до наших днів:

                1.Гаврилишин Орислава.

                2.Ягольницька Олександра.

                3.Крутей Зоряна

                4.Антків Галина.

                5.Гадиняк Богдана.

                6.Мельничук Олександра.

                7.Сенів Ганна

                8.Дадерко (Кіт) Марія. (Працює сьогодні)

Огляд літератури проводить Дадерко М.М. – зав.бібліотекою с.Оришківці

           На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує  620 читачів, володіє фондом 7161 екз .книг.

 

         Має свої особливості і зародження книгозбірні у с.Сидорів. Ще на початку ХХ ст. єдиними освіченими людьми  були священики,  які були одночасно церковно-парафіяльними вчителями.

         Перший вчитель  Росткович Степан відкрив кімнату видачі книг, яких було всього 30 екз. У 1921 році, коли маєток с.Сидорів перейшов у власність пана Юзефа  Пойгерта, в селі появилися перші газети, відкрилася початкова школа. Ю.Пойгерт був високоосвіченою людиною. Члени його сім’ї студіювали науки в університетах Варшави, Кракова і Відня. Приїжджаючи на вакації до батька діти привозили з собою газети, журнали, книги, якими почали користуватися окремі жителі села.

          В 1932 році в селі була збудована хата – читальня. На пожертвування селян закуповувалась газета «Рідна мова». Значно зміцнювався фонд  бібліотеки. На жаль, більшість  цих книг було втрачено в роки війни.

         У післявоєнні роки бібліотека відродилася. Для неї було виділено окрему кімнату площею 25м.кв. Почав поповнюватися фонд. Уже в 1950 році він становив 900 книг. В різний час бібліотеку очолювали:

            1.Кнуренко Б.

            2. Луцик О.

            3. Мотика Д.

            4. Троян Х.

            5. Гадин як Г.Т.(працює до сьогодні).

          Книжковий фонд бібліотеки постійно зростав. В 1984 році в  Сидорові було споруджено новий будинок культури, в приміщенні якого було виділено кімнату під бібліотеку площею 250м.кв. Закуплено нові стелажі, кафедру, стіл, меблі.

         На сьогоднішній день – це затишна та успішна книгозбірня з фондом близько 6895 тис. примірників книг, 750 читачів, та  10тис. книговидач на рік.

 

          У селі Новий Нижбірок  у 1882 році розпочалося будівництво дерев’яного будинку- читальні. З приходом на парохію священика С.Шанковського було засновано товариство «Просвіта», яке мало гарну бібліотеку. Тут крім книг були підшивки газет «Діло», «Свобода», «Новий час», «Український голос». Книги були у великій пошані, адже вони купувалися за пожертви селян. Ті книги, яких не було в бібліотеці села, обмінювались в інших бібліотеках, якщо з’являлися бажаючі їх читати. Люди збиралися в читальні і там слухали твори Т.Шевченка, І.Франка та інших письменників .Читання тривало 2-3 години, але ніхто не відчував втоми – всі сиділи затамувавши подих.

              В 1977 році в селі побудовано новий будинок культури в якому розмістилась і бібліотека. У той час тут працювала Воловець С.І. А з 1987 року і до сьогодні бібліотеку очолює Федишин М.І.

ФедишинМ.І – зав.бібліотекою с.Новий Нижбірок

 

 В бібліотеці знаходиться 7949 примірників книг та читають 700 користувачів, з яких 200 діти. Тут влаштовуються різноманітні виставки та викладки про Україну, духовної та краєзнавчої тематики. Створено куток з історії села. Проводяться бесіди, літературні ранки та вечори, заходи до ювілейних дат письменників.

              Отже, бібліотека створена ще в ХІХ ст.  живе і в ХХІ ст. Вона зігріває своїм теплом сучасних читачів, наповнює мудрістю та натхненням, як українських, так і зарубіжних письменників і поетів, доброю пам’яттю про минуле і надіями на краще майбутнє, майбутнє, яке не може існувати без книги і яке повинно жити живим словом.

Вивчають історію рідного краю юні читачі бібліотеки с. Новий Нижбірок.

 

               У с.Чабарівка у 1890 році з ініціативи отця С.Шанковського та голови Гусятинської філії  товариства «Просвіта» адвоката М.Шахновича була заснована читальня «Просвіти»,  при якій була створена і бібліотека. Польська влада всіляко гальмувала розвиток української культури та освіти. Тому велику роботу по формування національної самосвідомості селян проводила ця читальня.

               Після першої світової війни українська громада села  відбудувала зруйнований будинок, в якому була розміщена бібліотека. Не маючи змоги  самостійно купувати книги і газети, селяни знову  потягнулися до бібліотеки, в якій крім літератури було багато періодики, зокрема такі часописи, як «Дім», «Народна справа», «Сільський господар», «Наш прапор», «Життя і знання», а для дітей – «Дзвіночок».

              Після другої війни бібліотека була розміщена в хаті жительки села Джаман Г.Р. До 1957 року в бібліотеці працював Дейкало М.Р. Тепер він проживає у м.Заліщики. Та саме Дейкало М.Г. написав книжку про с.Чабарівку «Село моє – куточок серця  України». В 1957 році на посаду  бібліотекаря  прийшла випускниця Теребовлянського училища Будзінська Л.М. Бібліотека в цей час перейшла в приміщення  сільського клубу.

             У 1966 році на посаду зав. бібліотекою призначена Скакун О.А.

Колишня зав.бібліотекою с.Чабарівка Скакун О.А.(1960р.)

 А з 1985 року і по сьогоднішній день зав. бібліотекою – філією села працює Юзва М.В. У 1991 році в  Чабарівці відкрито новий будинок  культури, в якому ж розміщена  простора  і світла бібліотека. В бібліотеці нараховується 6918 екз. книг, обслуговується 700 читачів, з яких 104 – діти. Книговидача на рік становить близько 14002екз.книг. В селі тепер створений освітньо – культурний комплекс, у який входять: СБК,  бібліотека, школа, дитячий садок. Тому всі масові заходи бібліотека проводить спільно з цими закладами. А проводяться  літературні  ранки та вечори, вечори – зустрічі, різні свята, читацькі конференції та усні журнали.

Читачі бібліотеки с.Чабарівка знайомляться з новою літературою.

 

            У Товстому до 1900 року бібліотеки, як такої не існувало. ЇЇ частково заміняла  невеличка книгозбірня місцевого священика, де в основному були книги релігійного змісту. Після  того , як в Галичині було засновано товариство «Просвіта»(1898р.)  культурне життя краю дещо пожвавилось,  згодом у селах та містах почали  засновувати філії  «Просвіти», а при них відкривалися читальні. Це  були перші прообрази майбутніх  бібліотек. У 1907 році у Товстому  було збудовано будинок для «Просвіти».  Місце під  забудову подарував власник  містечка В.Федорович. Це був прекрасний адміністратор і меценат, який  для Товстого зробив дуже багато. Відразу після  відкриття  філії «Просвіти»,  при ній було засновано і бібліотеку, фонд якої складався спочатку з тих книг, які були подаровані священиками  і вчителями. Для розвитку «Просвіти»  Владислав Федорович  подарував 20 австрійських  гульденів. На той час то були великі гроші. Частину коштів з них громада використала для поповнення книжкового фонду бібліотеки – закупівлю книг, газет та журналів. Вже за короткий час бібліотека отримала досить потужний фонд. Це були твори класиків світової літератури, українських письменників, як з Галичини, так і з Східної України: твори Т.Шевченка, М.Гоголя, А.Чайковського, Ю.Федьковича, У.Самчука, О.Кобилянської, Ю.Косача, В.Берчака. Бібліотека одержувала передплатою багато часописів: «Наш прапор», «Сільський господар», «Життя і знання», «Український пасічник», «Хліборобська молодь», «Просвіта», «Новий час», «Рідне слово», «Народна справа», «Комар» та інші. Бібліотекарями на громадських засадах були Лука Комановський,  Яків Фостаковський, Іван Кокальський. Товстеньку бібліотеку часто відвідував український письменник, наш земляк Денис Лук’янович,  родинне коріння якого походить  з товстого. Бібліотека проіснувала до вересня 1939 року. Коли наближались «визволителі», то люди розібрали книжки по домах. З приходом німців  бібліотека відновила свою роботу, але не надовго. Друга світова війна знищила бібліотеку. Частина фонду згоріла, а частина книг громада врятувала. Після закінчення війни бібліотека знову, як міфічний фенікс, відродилася і ожила. На той час і аж до 80-х років бібліотека займала дві кімнати в приміщенні сільського клубу. Завідуюча бібліотеки довгий час була О.В.Матвійко.

              Зараз бібліотека знаходиться в адміністративному будинку, завідує нею Гречух І.А. Фонд бібліотеки нараховує понад 6650 примірників, послугами  книгозбірні користується 520 читачів. Читачі постійно беруть участь в акції «Подаруй бібліотеці книгу».

Урок краєзнавства з читачами проводить зав.бібліотекою с.Товсте Гречух І.А.

 

               Дбає про бібліотеку також і сільська влада. В 2007 році за сприяння сільського голови Білянського В.Т. зроблено капітальний ремонт бібліотечного приміщення та проведено опалення

Засідання клубу за інтересами «Бісеринка» в бібліотеці с.Товсте.

.

               Після другої світової війни у 1946 році почала працювати бібліотека в с.Самолуски. Завідуючим був Зінчак Іван. Він проводив активну  просвітницьку роботу серед громади села. При бібліотеці діяв молодіжний гурт «Луг», учасники якого вели активну роботу серед молоді села. Неодноразово бібліотека горіла. Після цього бібліотека розмістилася в приміщенні сільської ради, книжковий фонд її на той час нараховував близько 500 примірників (з розповіді Лахмана П.Ф.)  В 1949 – 1952рр. бібліотеку очолювала Задорожна  Ніна Кирилівна, В 1953 році зав. бібліотекою стала Кузь Марія Миколаївна, яка була великим ентузіастом своєї справи. На цей час фонд бібліотеки вже становив 5300екз. книг, якими користувалися 860 читачів, з них 200 дітей. М. Кузь активно пропагувала книгу в селі. Вона неодноразово була  занесена на районну Дошку Пошани.

 

 

 

 

Колишня зав.бібліотекою с.Самолуски  Кузь М.М.(1982р.)

 

 У 1974 році бібліотека  перейшла в новозбудований  будинок культури і розмістилася в 4-х кімнатах.З  1985 року бібліотеку очолила Козак Ганна Василівна. На сьогоднішній час фонд бібліотеки становить 7839 примірників книг, якими користуються 563 читачів. Щорічна книговидача становить близько 12434 екземплярів книг. Бібліотека має кімнату юного читача, світлий читальний зал. Тут проводяться змістовні масові заходи. Своїми виставками, бібліотечними заходами книгозбірня відгукується на всі найголовніші події суспільного життя.

Урок мужності, присвячений вшануванню пам’яті героїв Крут   в бібліотеці с.Самолуски

 

За сприянням сілької ради с.Самолусковець в бібліотеці  встановлено електроопалення .

 

               Бібліотека с.Целіїв  була створена при сільському клубі в 1949 році. З вересня 1971 року і до сьогоднішнього дня бібліотеку очолює Олійник О.І. В серпні 1998 року бібліотеки сусідніх сіл Целіїв і Мишівці було об’єднано в одну і створено Целіївську бібліотеку - філію, книжковий фонд якої нараховує 8,050 тис.екз. книг. Бібліотека обслуговує 656 користувачів і знаходиться в приміщені колишньої контори колгоспу.

У бібліотеці с.Целіїв читачів обслуговує зав.бібліотекою Олійник О.І.

 

               У селі Васильківці бібліотечна справа почала розвиватися у 1895 році. Коли в село приїхав о.Владислав Бєлінський. Це був великий український патріот, який  щоденно трудився серед свого рідного народу. У нього в хаті була велика бібліотека, якої він не шкодував для своїх прихожан. Приїзд о.Владислава та його бібліотека посприяли утворенню в селі товариства «Просвіта» та читальні при ній. У 1909 році групою високосвідомих  селян у селі було вирішено збудувати приміщення для «Просвіти». Найактивнішим у проведенні  культурно-просвітницької роботи в ті часи був Микола Оренчук.

                 Перша інвентарна книга бібліотеки с.Васильківці датується 26.96.1954 року. Отже це тоді у Васильківцях була заснована окрема бібліотека. Роки видання  книг у них були  від 1937  до 1950 року.

                 В 1986 році збудовано новий будинок культури, в приміщенні якого розмістилася і бібліотека. Першим бібліотекарем була Ганна Шарко. В 60-х роках її замінила Пелагія Гаврищак, а в грудні 1979 року – Оксана Пастернак (Костів). На сьогоднішній день  в бібліотеці розміщено близько 10992 екз. книг., якими користуються 663 користувачів.

 

                В  селі Хлопівка 1912 – 1913 роках діяло товариство «Просвіта». До нього входили найзаможніші господарі села, які могли дозволити собі купити книжку. За книгами їздили до Львова, де купували книги, брошури, часописи. Члени «Просвіти» ходили по домівках односельчан,  читали їм книги та розповідали про події, що відбувалися в країні. Це були люди віддані своїй справі.

               В 1936 році в селі почали будувати хату – читальню. Хата - читальня мала одну кімнату. Книжок у ній було небагато.

               У післявоєнні роки бібліотечна справа у селі дедалі покращувалася. В 1950-х роках зав. бібліотекою працювала  Ольга Кісілевська. Бібліотечний фонд поступово збільшувався. В 1955 році бібліотеку очолила М.П.Юрченко. В 1963 році їй на зміну прийшла Антоніна Володимирівна Тхір, яка працює й досі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тхір А.В. – зав.бібліотекою с.Хлопівка.

 

Фонд бібліотеки становить 7520 екз. книг. Бібліотека обслуговує 700 читачів, з яких 160 діти. Щорічно книговидача нараховує близько 11 тис .книжок. Тхір А.В. віддана бібліотечній справі людина. Вона активна і в громадському житті села. За вагомий вклад у виборчу компанію 2007 року  вона нагороджена Грамотою  Блоку Юлії Тимошенко

.

                У с.Яблунів, так як і в  інших села нашого району перша бібліотека була спочатку створена при  «Просвіті» і була розміщена в старому клубі. Бібліотекарем тоді працювала І.Дозорець. Пізніше бібліотеку перенесли в колишнє приміщення сільської ради, а згодом в теперішнє приміщення при будинку культури.

                З 1977 по 1993 роки  завідуючою бібліотеки працювала  надзвичайно віддана своїй справі Бобик М.П. В той час  бібліотеці було присвоєно звання «Бібліотека відмінної роботи». В бібліотеці побували такі поети, як Ярослав Ярош, Степан Пушик, Володимир Вихрущ. Поети подарували бібліотеці на згадку свої поетичні збірки з власними автографами. В 1978 році бібліотеку відвідала делегація Днів культури і мистецтва Азербайджанської  РСР в Україні, а в 1984 році – делегація працівників Міністерства культури СРСР та Міністерства культури УРСР, кореспонденти газети «Правда», також побувала делегація з Індії на чолі з тодішнім секретарем по ідеології Л.М.Кравчуком (теперішнім першим президентом України) та делегація з м.Слівен. Відвідував Яблунівську книгозбірню і Б.Мельничук – редактор  Тернопільського енциклопедичного словника. Бібліотеку відвідав також Лесь Танюк і подарував власні твори. Побувало в бібліотеці і багато інших цікавих особистостей, що принесло неабияку користь читачам.

 

 

Бобик М.П.- зав.бібліотекою  с.Яблунів у 1977-1993 роках.

 

                  У 1982 році і по 2004 рік бібліотекарем працювала  Желяско В.Д.

                   З 2004 року бібліотеку очолила  Говенда Л.С., яка працює і по сьогодні. Бібліотека розміщена на другому поверсі Будинку культури і має окремий вхід. Загальна  площа приміщення 250кв.м. Приміщення опалюється. Вона естетично оформлена. Фонд бібліотеки багатий, 8948.примірників книг якими користується 752 читачів. Основне завдання бібліотекаря навчити читача правильно користуватися бібліотечним фондом  та любити книгу. Для цього велика увага приділяється інформуванню читачів про нові надходження, влаштовуються книжкові виставки, огляди та перегляди літератури. Також в бібліотеці оформлено інформаційний куток «Бібліотека інформує». Тут розміщенні  папки з інформацією про роботу районної та місцевої влади про видатних діячів краю, звичаї та обряди, закони нашої держави, матеріали служби зайнятості та пенсійного забезпечення та інше. Особлива увага приділяється читачам – дітям. Тут проводяться бібліотечні уроки для різних вікових груп, на яких учні вчаться користуватися довідковим апаратом бібліотеки, вміло, чітко формулювати свої читацькі запити, користуватися енциклопедіями та інше.

В бібліотеці  с.Яблунів  Л.Говенда проводить огляд літератури  «Гордість  нашого краю».

 

              Значну роль відіграє бібліотека і в сімейному вихованні своїх користувачів. В Яблунівській бібліотеці успішно діє клуб за інтересами  «У сімейному колі». Метою клубу є підвищення ролі бібліотеки у сімейному вихованні дітей, сприяння розвитку їх творчих здібностей, пожвавлення роботи з сім’ями, єднання читацьких інтересів дітей та батьків.

             Засідання клубу проводяться за такими напрямками:

1.     «Роде наш красний, роде наш прекрасний»

(створено генеалогічне дерево членів клубу)

2.     «Виявлення талантів:  говорять професії батьків»

3.     «Книга в житті сім’ї»

4.     «Хай знову настануть добрі часи»

(Люди похилого віку в бібліотеці).

Маленькі відвідувачі «В книжковому царстві» бібліотеки  с.Яблунів.

 

             В рамках клубу проводиться багато цікавих масових заходів за всіма його напрямками діяльності. В результаті цього до бібліотеки тягнуться і юні, і дорослі, і люди похилого віку. Тому слова видатного вченого – педагога В.Сухомлинського: «Бібліотекар повинен любити читачів і тонко відчувати поруч із собою людину з її радощами і тривогами» -  повністю відповідають характеру та вмінню працювати з людьми завідуючої Яблунівської бібліотеки – філії Говенди Л.С.

У Яблунівській бібліотеці проводиться бібліотечний урок «Абетковий каталог бібліографічний опис».

 

             В селі Личківці в 20-х роках було засновано організацію «Луг». Сюди  входила молодь 16-18 років. Тут читали книги, займалися фізкультурними вправами під музику і пісню. В хаті – читальні, де збиралися молодь, бібліотекарем на той час був Вольний Яндрух. Головою «Лугу» був Кухарчук Володимир, а разом з ним працював Кришталович Василь. Їм у роботі постійно допомагав отець Дуплавий Йосип.

             В 30-х роках у селі було засновано товариство «Просвіта», яке стало тим осередком культури, до якого тягнулися жителі села, бо хотіли більше знати про нашу історію, видатних людей, читати твори українських письменників. Керував «Просвітою» Побережний Антон. Тут ставили вистави «Невільник», «Назар Стодоля», «Сватання на Гончарівці», організовували концерти, проводили велику просвітницьку роботу. Приїзджали спеціалісти з м.Копиченець, які  вчили куховарити і пекти.

            На  той час у Личківцях було лише 25% українців, решта – поляків. «Просвіта» в селі проіснувала до 1939 року.

           Личковецьку сільську бібліотеку було створено 16.02.1946 року. Бібліотекарем у ній стала Кулик Галина. У 1949 році їй на зміну прийшла Зуб Ніна Степанівна, а в 1960 році Афанасьєва Ніна Петрівна. З 1961 року завідуючою бібліотеки призначено Наконечну Ганну Зосимівну. Книжковий фонд на той час становив близько 4 тис.екз .книг. У 1980 році бібліотеки сіл Личківці і Трибухівці об’єднали і перенесли в новий будинок культури, який відкрився у листопаді 1988 року. У цей час зав.бібліотекою  призначено Андріїв Л.К. Бібліотека у селі залишається центром культурно-просвітницької роботи. Вона постійно проводить заходи до визначних дат, популяризує книгу серед жителів села, співпрацює із школою та будинком культури.

            У 1980 році при бібліотеці створено клуб за  інтересами «Лялька і книга». Мета клубу організувати дозвілля дітей, заохотити їх до читання книг, допомогти зорієнтуватися у великому морі книг, виховати дитину здібну, люблячу, мислячу. Спілкування з «Лялькою і книгою», допомагає донести до маленького читача все цінне, прекрасне, добре і мудре в найбільш дохідливій формі – через казку, ляльку, при допомозі ігор, загадок, вікторин.

            Підготували і поставили лялькові вистави В.Усача «Колобок на новий лад», О.Олеся «Бабусина пригода, «Колобок», «Півник і двоє мишенят», «Коза – дереза».

           Учасники клубу приймають участь у різних святах книги,  а також у посвяті учнів 1-го класу в читачі бібліотеки.

   На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує  714 читачів, володіє фондом 8395 екз .книг. Приміщення бібліотеки опалюється.

            Село  Старий Нижбірок  розташоване в південно – східній частині Гусятинського району.  Село відоме з другої половини 17 століття. В часи польської окупації (1920-1939рр.) в Нижбірку почали активно діяти осередок «Просвіти» та читальня при ній, жіноча організація «Союз українок», молодіжне товариство «Луг». Читальнею керував М,О.Довгань.

             У післявоєнні роки з відродженням господарства відроджується культурне життя села,  в якому  робота бібліотеки займає важливе місце. Посаду бібліотекаря в той час займала  Луків (Воловець) Стефанія Іванівна. Бібліотека вже мала окреме приміщення. В 1961 – 1980 ріках завідувала бібліотекою і проводила просвітницьку роботу в селі Світич Віра Антонівна

            Восени 1984 року в селі відкрили новий Будинок культури, у якому на 150 кв.м. розмістилася і бібліотека, яка займає дві кімнати. З 1985 року і по даний час бібліотеку очолює Демчишин О.М.

ДемчишинО.М. – зав.бібліотекою с.Старий Нижбірок.

 

Бібліотечний фонд сьогодні нараховує 6136 примірників, бібліотеку відвідує 550 користувачів, для уваги яких у бібліотеці  актуальні книжкові виставки, огляди, перегляди та викладки літератури, літературні конкурси, ігри та диспути. Бібліотека проводить спільну роботу  - літературні ранки, тематичні вечори, години поезії – разом з Будинком культури та школою.

Наймолодші читачі бібліотеки с.Старий Нижбірок

 

             Витоки бібліотечної справи у с.Крогульці такі самі, як і в інших  населених пунктах  району, тобто «Просвіта», читальня, відновлення роботи книгозбірні у післявоєнні роки.

             Зараз бібліотеку очолює Гапій Г.І. перед нею завідувала бібліотекою ветеран бібліотечної справи Дутка Г.О.. На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує   580 читачів, володіє фондом 9097 екз .книг.

 Спільно з Будинком культури бібліотека проводить різноманітні заходи для жителів села. Особливістю бібліотеки є постійно діюча виставка, яка присвячена уродженцю с.Крогульці, видатному письменнику України Богдану Лепкому «Батьківщина Лепкого – Поділля, край благословенний і багатий, овіяний легендами – піснями». Цей чудовий край свого дитинства поет сам оспівав в одному з ранніх своїх віршів «Заспів». З даної виставки відвідувачі мають можливість багато довідатися про життя та творчість видатного земляка. До послуг тих, хто прагне дізнатися про його діяльність ще більше – музей Б.Лепкого, який недавно відкрито при школі.

Бесіду біля виставки, присвяченій  Богдану Лепкому, проводить зав.бібліотекою с.Крогульці

 Гапій Г.І.

 

             Навесні  1907 року в с.Вільхівчик почала діяти «Просвіта», при якій була заснована читальня -  прообраз сучасної бібліотеки. Засновником читальні був Туткалюк Пилип та 19 його односельчан, які на той час зібрали 15 корон на придбання книжок і виписку  періодики для читальні. Через деякий час читальня припинила свою діяльність. ЇЇ робота знову відновилася у 1925 році. В 1926році розпочалося будівництво окремого будинку для читальні, яке було завершене в 1929 році. Його вартість була оцінена в 1500 злотих і він був заінтибульований на членів читальні «Просвіти» у Вільхівчику. Крім читальні, у цьому будинку розмістилася українська споживча кооператива «Поміч», яка платила читальні 48 злотих щорічно. В 1938 році читальня мала 125 членів. Членський внесок становив: для старших – 60 грошів, для молодших – 30 грошів. Читальня проводила велику культурно освітню роботу. В неділю, свята та по вечорах у будні дні тут відбувалися голосні читання газет та часописів. Читальня вела постійну роботу по поповненню своїх фондів. В 1938 році фонд становив 332 книги, в цьому ж році літературою скористався 131 чоловік, прочитано 407 книг. В 1940 році в селі було створено колгосп і бібліотека була заснована при колгоспі. В 1952 році бібліотекарем призначена Скотніцька – Деренівська Олександра Мартинівна яка працювала до 1984 року, вийшовши на пенсію.

Скотніцька –Деренівська О.М. – колишня зав.бібліотекою с.Вільхівчик.

 

 У 1984 році, пропрацювавши перед тим 12 років у с.Суходіл, бібліотекарем у с.Вільхівчик була призначена Деренівська О.Й., яка очолює книгозбірню і до сьогодні. На даний час бібліотека розташована і центрі села. В ній нараховується 6 957 прим.книг. Бібліотека обслуговує 520 читачів.

«Зустріч» з Великим  Кобзарем організувала для дітей зав.бібліотекою с.Вільхівчик

 Деренівська О.Й.

               Щорічно книгозбірня поповнюється новою літературою. Вже декілька років у бібліотеці проводиться акція «Подаруй  бібліотеці книгу». У бібліотеці розкрито актуальні виставки та полиці. Спільно із школою проводяться цікаві масові заходи:

-    «Нехай же слово золоте печалиться, сміється і цвіте».

-    «Соборна наша, Україно, одна на всіх як оберіг!»

-    «Крути – слава і біль України»

 

              У 1912 – 1913 роках в с.Сорока було засновано товариство  «Просвіта». Засновниками були поважні господарі села: Пилипів Іван, Теодозів Степан та інші, які мали власні бібліотеки, користувалися часописами (газети, журнали, брошури). Книжки читали по хатах де й проводилась просвітницька робота на рідній мові. Крім  читання було організовано гурток художньої самодіяльності, ставилися вистави, «Вертепи», організовувались колядки та щедрівки. А на зібрані гроші у 1933 році почали будувати читальню. А бібліотека була  відкрита у с.Сороці вже після війни в 1950 році. Першим бібліотекарем був Красножон Микола, пізніше (1913 – 1965) – Дереворіз Марія, а після неї (1966 – 1969рр) – Рибак Тарас Михайлович. У 1970 – 1975рр. бібліотеку  очолювала Сало Надія,  1975-1983рр. – Башуцька Ганна, а з 1983 року по нинішній час  - Колодій Олександра Григорівна. Тепер фонд бібліотеки складає 6254 книг, з яких українською мовою близько 4тис.екз. книг. Бібліотека обслуговує 650 читачів, з них 100 діти. Масова робота проводиться спільно з клубом і школою

 

                   З розповідей старожилів села Мала Лука відомо, що на початку 20ст. в селі було дві громади: поляки і українці. У кожної з них була своя читальня. Українська читальня знаходилась в дерев’яному будиночку коло церкви. При читальні діяв аматорський гурток «Луг», який гуртував українську молодь. Приміщення читальні було невелике, тому концерти або вистави проводились по хатах. Згодом, за кошти української громади було куплено жидівську хату і перебудовано під читальню. Головою читальні був Магеровський В.С. Тут було зроблено велику сцену на якій вже виступали діти членів гуртка. Вони стали активними членами товариства «Просвіта», керівником якого був Цвігун Василь. Бажаючих співпрацювати  в товаристві було багато, але не кожен мав змогу вступити в цей осередок, тому що за звання «просвітник» треба було заплатити 3 злотих. Касиром тут був Кухарський Теофіль. Члени  «Просвіти з повагою ставилися до геніїв українського народу: Тараса Шевченка, Івана Франка. Про це свідчать тогочасні світлини. Просвітяни організовували на їх честь великі концерти, на які збиралася вся українська громада.

                 Діяльність «Просвіти» і читальні тривала до 1939 року. Через деякий час з читальні були вилучені заборонені книжки. Тут же зародилась бібліотека. Першим бібліотекарем був Сокіл Володимир. Згодом правління колгоспу дало згоду на спорудження нового Будинку культури. В 1965 році відбулося його відкриття. Тут розмістилась бібліотека, яка продовжує свою діяльність до сьогоднішнього дня. Очолює бібліотеку Цвігун Г.М

 На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує   314 читачів, володіє фондом 6525 екз .книг.

 

                У 1961 році в селі Котівка було побудовано перший  сільський клуб. У цьому ж приміщенні розмістилася і бібліотека. Першим сільським бібліотекарем   була Легутко Марія Станіславівна.

Колишня зав. бібліотекою с. Котівка Легутко М.С. з молодими читачами

 

                У 1984 році  за кошти колгоспу «Маяк» (голова колгоспу - Сороколіт І.М.) побудовано теперішній Будинок культури. Бібліотека перейшла  також у нове приміщення. З 1998 року книгозбірню в селі Котівка очолює Ничка Галина Романівна. Тепер книжковий фонд бібліотеки становить 8697 екз. книг. Бібліотека обслуговує 640 читачів.

 

                На початку ХХ століття велике значення в патріотичному вихованні мали громадські організації – «Сокіл», «Просвіта». Товариство «Просвіта»  мало свою бібліотеку, або як тоді говорили – читальню. Головою «Просвіти»  у с.Зелене був на той час (1925р.) Вецал Василь. Тут організовували світкові вечори до ювілеїв Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка ставили вистави, концерти, які організовував Вецал Микола Іванович. Часто приходив на такі зібрання священник  Пандус Теодор.

               Після війни в 1949-50рр. була організована в селі бібліотека, яка розмістилася в приміщені Процика Степана. Там був і клуб. Зав. клубом в 1950-52рр. був Турчин Іван, а зав.бібліотекою була Бабій Мирослава. В період 1956-1993рр. зав. бібліотекою була Вецал Ганна Мар’янівна, з 1993 року  по 2008 рік бібліотеку в с.Зелене очолювала Вергуш Марія Ярославівна.

ВергушМ.Я. – зав. бібліотекою с. Зелене проводить літературну годину

З березня 2008 року завідувачем бібліотеки призначено Вецал Наталія Володимирівна. На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує  380 читачів, володіє фондом 4595 екз .книг.

 

               У тов с.Паївка.»Просвіта» була заснована ще у 1912 році. «Просвіта» була розміщена в хаті Гаврилюка Кіндрата і керував тоді нею Григорій Добривода. Вечорами сюди сходилися люди. Вчителі народної школи на прохання Григорія  готували для них реферати на різні теми – історичні, біологічні, медичні. Сходилася молодь і старші. Вони ставили вистави, діяв хор. Їздили по селах: Зелене, Лежанівка, Красне, Вікно, Гримайлів. За виручені від концертів гроші купували книжки, газети, шили строї ( костюми). У 1928 році  побудували будинок, у якому розмістився клуб і «Просвіта». До війни «Просвітою»  керував Гаврилюк Кіндрат, Орищук Іван. В 60-ті роки в бібліотеці працювала Кульчицька Марія, у 1970-80рр. – Вергуш Марія. В той період бібліотека зазнала пожежі. Дуже малу частину книжок було врятовано. Після цього клуб і бібліотеку перенесли в колишню школу. Там працювала Палиця Леся, Заплітна Галина,  Чемерка Оксана і з 1986 року по 2009 рік Добривода Ольга Тимофіївна. На даний час бібліотеку очолює Герун Оксана Петрівна. На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує  414   читачів, володіє фондом 5806 екз .книг.

 

О.Т.Добривода готує виставку, присвячену Великому Кобзареві

 

                В селі Раштівці було засновано хату – читальню в 1947 році. Першим бібліотекарем працювала жителька села Гудз Ганна Дмитрівна. В бібліотеці нараховувалось всього 120 книг. Поступово почали надходити нові книги і  фонд зріс до 2тис.примірників . З 1958р. по 1960р. бібліотекарем працювала Куницька Тетяна. У цей час бібліотека перейшла в інше приміщення. З 1960р. по 1961р. в бібліотеці працювала Бородій  М., а з 1968 по 1973р. – зав.бібліотекою  с.Раштівці була Бойко Ольга Олексіївна. З 1973р. і по сьогоднішній день – Карась Надія Онуфріївна. На сьогоднішній день бібліотека  обслуговує  516  читачів, володіє фондом 7293екз .книг. На сьогоднішній день площа бібліотеки  180кв.м. Проводиться ряд масових заходів, дні інформації та дні нової книги. Робота ведеться  спільно з БК і школою.

 

                 В 1911 році в с.Гадинківці була організована «Просвіта», при якій було створено хату – читальню, якою керував Соновицький Костянтин. Фонд бібліотеки становив всього 320 книг. Тут були твори  Т.Шевченка, І.Франка та інші.

                 В даний час зав.бібліотекою в селі працює Костів Г.А. Фонд теперішньої бібліотеки становить 11932 екз.книг, якими обслуговують 703 читачі.

КостівГ.А. – зав. бібліотекою с. Гадинківці готується до зустрічі з читачами.

                     

                 Бібліотека в с.Увисла була заснована  ще у 20-х роках. Розміщена  була була у клубі – читальні. Тут керували знамениті люди села  з багатого роду – Сулима Р.Д., Любий М. та інші. На той час фонд бібліотеки був невеликий за об’ємом (до 1000 примірників), але цікавий за змістом – це були книжки історичні, релігійні, дитячі. Пізніше, вже за радянської влади, бібліотека була  перенесена в окрему кімнату (16кв.м.) і мала окремий вхід. Фонд бібліотеки збільшився до 3000 примірників. У ті роки бібліотеку очолювали: Рогатинська Валентина, Черниш Надія, Бобик Мирослава (пізніше працювала в Яблунові), Цимбаліста Ванда. У жовтні місяці 1960 року зав. бібліотекою стала Вишневська Євгенія Дмитрівна. Вона пропрацювала тут аж до пенсійного віку, віддаючи свою любов, силу, наснагу улюбленій роботі. Вона віддала бібліотеці 36 років  свого трудового життя, пропрацювала тут до 1997 року.

 

ВишньовськаЄ.Д.- колишня зав. бібліотекою с. Увисла

 

                 В 1980 році бібліотеку було перенесено в приміщення  колишньої школи. Для неї виділили дві великі кімнати. На той час фонд бібліотеки збільшився до 10тис. примірників. Кількість читачів зросла і становила 1050 користувачів.  В  бібліотеку  прийшла працювати бібліотекарем  ще Ворона Ганна Орестівна. В 2003 році бібліотеку перенесли в приміщення колишньої контори колгоспу. Тут також є дві кімнати по 25 кв.м. З 1 травня 2006 року завідуючою бібліотеки с.Увисла стала Мостова Галина Іванівна.

Мостова  Г.І. – зав.бібліотекою с.Увисла (2008р.)

 

 На даний час бібліотека обслуговує 748 користувачів,  з яких 128 – дітей. Фонд бібліотеки становить більше 8 тис. екземплярів книг. Бібліотека в гарному стані, має газове опалення. Вона співпрацює із школою, дитячим садочком, церквою, Будинком культури, проводить вечори, диспути, зустрічі із знатними людьми – вихідцями із села, разом з  елітою села бере участь у відродженні і продовженні традицій рідного села. Бібліотека гарно оформлена. Тут є куток Державної символіки України.

Куточок Державної символіки в бібліотеці с.Увисла.

 

 краєзнавчий куток, куточок «Бог – це любов», а також виставка для найменших читачів – «Казки мого дитинства». І взагалі, в бібліотеці є багато книг для дітей – для дошкільників та учнів. Після оглядини бібліотеки, надходять на думку такі слова:

                  «Залишаться онукам і правнукам              

                   Це море книг – безмірна глибина.

                   І кожен, хто візьме ці книги в руки,

                   Пірне і скарби винесе із дна!»

Зав.бібліотекою с.Увисла  цікавиться запитами  та побажаннями  наймолодших читачів.

 

                На захід від м.Гусятина (14км.) на березі річки Збруч розкинулося с.Городниця. В селі здавна будували хати просторі, які мали відповідно дві кімнати. У такій жаті була розміщена перша сільська бібліотека. В центрі села в одній кімнаті  була розміщена  бібліотека , а в іншій – сільська рада. З 1952р. по 1959р. зав. бібліотекою була  Демченко Валентина. З 1959 року бібліотеку очолила Будз Ганна і до 1968 року.  Із 1968 року і до сьогодні зав. бібліотекою є Гриців Орислава Миколаївна. У 1972 році бібліотеку перенесли в приміщення  нового Будинку культури. Фонд бібліотеки становить 10022 примірників книг. Бібліотека обслуговує 625 читачів.                                                                                                                                  




 

Інформаційні послуги