Монастириська районна державна адміністрація
48300, м.Монастириська, вул.Шевченка, 19
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Державна податкова служба інформує


Верховна Рада України прийняла законопроєкт, спрямований на підтримку бізнесу в період проведення заходів із запобігання поширення коронавірусу в Україні

Сьогодні Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроєкт 3220 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

Законопроєктом вносяться зміни:

- запроваджується звільнення від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені  протягом  періоду з 1 березня  по 31 травня 2020 року. Це звільнення не стосуватиметься правил нарахування, декларування, сплати ПДВ, акцизного податку та ренти, а також порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах,  які застосовуються на загальних підставах, відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- не будуть застосовуватися штрафи за несвоєчасну або неповну сплату ЄСВ, а також несвоєчасне подання звітності по ЄСВ за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року;

- за період з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховуватиметься пеня, а для платників єдиного внеску – за період 1 березня по 30 квітня 2020 року;

- встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок з  18  березня  по  31 травня  2020 року (крім перевірок, що стосуються бюджетного відшкодування).  Перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на цей період. До 30 березня 2020 року ДПС оприлюднить оновлений план-графік перевірок. Документальні перевірки з ЄСВ призупиняються на період з 18 березня по 18 травня 2020 року;

- подовжено до 1 липня 2020 року термін подання річної декларації про майновий стан і доходи. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року;

- не нараховується та не сплачується у період з 1 березня року по 30 квітня 2020 року плата за землю за земельні ділянки,  у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в  господарській  діяльності.  При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб) мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за відповідні місяці;

- об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з 1 березня по 30 квітня 2020 року;

- тимчасово за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску «за себе» фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, члени фермерських господарств та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю;

- впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 1 серпня 2020, зокрема, розширення застосування РРО для окремих видів діяльності – до 1 січня 2021 року,  до 1 квітня 2021 року відтерміновується запровадження обов’язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп.

Інформація із законопроєкту № 3220 від 16.03.2020, прийнятого Верховною Радою України 17 березня 2020 року, відповідно до тексту, розміщеного на сайті ВРУ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68402

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Особливості заповнення колонки 3 додатків 1-3 до податкової декларації екоподатку: переводимо кубічні метри в тонни

 

Податкова декларація екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:

- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатку 1 до декларації);

- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатку 2 до декларації);

- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатку 3 до декларації).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції податкових органів, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке згідно з п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року №847) зі змінами та доповненнями, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

Чи є вихідні та святкові дні операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН?

 

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація в ЄРАН здійснюється:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального;

- першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в п. п. 1 п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання;

- акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

- першого примірника акцизної накладної, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією;

- другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;

- розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Отже, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

 

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

 

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається з проханням зменшити відвідування Центрів обслуговування платників та надання паперових документів. Рекомендуємо користуватися засобами електронного зв’язку, а саме – Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Одночасно повідомляємо, що у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, на час дії карантину тимчасово призупинено проведення особистого прийому та обмежено допуск до адміністративних будівель ДПС.

З усним зверненням можна звернутись за телефоном (0352) 43-46-33.

 

Власники нерухомості спрямували до місцевих скарбниць майже 17 млн гривень

 

Одним із вагомих наповнень місцевих бюджетів є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цього року впродовж січня-лютого до місцевих скарбниць Тернопільщини надійшло 16 млн 802,8 тис. грн цього платежу, що перевершило очікувані надходження на 42,6 відсотка. Відтак додатково місцеві громади отримали 5 млн 19,1 тис. гривень. Приріст до січня-лютого минулого року склав плюс 21 відсоток або 2,9 млн гривень.

Понад 88 відсотків податку сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 14 млн 854,6 тис. грн за нерухоме майно. Це перевищило надходження аналогічного минулорічного періоду на 2,4 млн грн, а очікування – на 5,5 млн гривень.

Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 1 млн 948,2 тис. грн цього платежу. Порівняно з січнем-лютим 2019 року надходження податку на нерухоме майно зросли на 533,4 тис. грн або 37,7 відсотка.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Особливості заповнення колонки 3 додатків 1-3 до податкової декларації екоподатку: переводимо кубічні метри в тонни

 

Податкова декларація екологічного податку (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 із змінами та доповненнями.

Невід’ємною частиною декларації є додатки (розрахунки). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування – викиди в атмосферне повітря, скиди у водні об’єкти та інші.

За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до декларації не додається.

Відповідно до ст. 249 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку щокварталу самостійно обчислюються суми екологічного податку виходячи, зокрема, з:

- фактичних обсягів викидів (колонка 3 додатку 1 до декларації);

- фактичних обсягів скидів (колонка 3 додатку 2 до декларації);

- фактичних обсягів розміщення відходів (колонка 3 додатку 3 до декларації).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Таким чином, фактичні обсяги за кожним видом забруднюючої речовини визначаються самостійно платниками екологічного податку в тоннах. При цьому правильність визначення, зокрема, фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів не належить до компетенції податкових органів, тому з метою переведення одиниць виміру за кожним видом забруднюючої речовини з куб. метрів тощо у тонни, платникам слід звертатися до Міністерства енергетики та захисту довкілля України, яке згідно з п. 1 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року №847) зі змінами та доповненнями, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 

Чи є вихідні та святкові дні операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН?

 

Відповідно до п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Реєстрація в ЄРАН здійснюється:

- акцизних накладних, складених при реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку у паливний бак транспортного засобу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до іншого акцизного складу пересувного – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу пересувного до акцизного складу – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою складання акцизної накладної;

- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного баку транспортного засобу, обладнання або пристрою, до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного отримання пального;

- першого примірника зведеної акцизної накладної та акцизної накладної, складеної на операції, визначені в п. п. 1 п. п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ – не пізніше 15 календарних днів з дня їх складання;

- акцизної накладної при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України – не пізніше дня, наступного за днем оформлення належним чином митної декларації;

- першого примірника акцизної накладної, що складається при вивезенні пального за межі митної території України, – протягом трьох календарних днів з дня фактичного вивезення пального за межі митної території України, що підтверджено належним чином оформленою митною декларацією;

- другого примірника акцизної накладної – після фактичного отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного – отримувачем пального або спирту етилового;

- розрахунку коригування – не пізніше трьох календарних днів, наступних за датою його складання (п. 231.6 ст. 231 ПКУ).

Згідно з п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №114 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДПС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Отже, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

 

Запити та звернення до органів ДПС можна надіслати з приватної частини Електронного кабінету

 

У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертається з проханням зменшити відвідування Центрів обслуговування платників та надання паперових документів. Рекомендуємо користуватися засобами електронного зв’язку, а саме – Електронним кабінетом.

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Одночасно повідомляємо, що у Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, на час дії карантину тимчасово призупинено проведення особистого прийому та обмежено допуск до адміністративних будівель ДПС.

З усним зверненням можна звернутись за телефоном (0352) 43-46-33.

 

Власники нерухомості спрямували до місцевих скарбниць майже 17 млн гривень

 

Одним із вагомих наповнень місцевих бюджетів є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Цього року впродовж січня-лютого до місцевих скарбниць Тернопільщини надійшло 16 млн 802,8 тис. грн цього платежу, що перевершило очікувані надходження на 42,6 відсотка. Відтак додатково місцеві громади отримали 5 млн 19,1 тис. гривень. Приріст до січня-лютого минулого року склав плюс 21 відсоток або 2,9 млн гривень.

Понад 88 відсотків податку сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 14 млн 854,6 тис. грн за нерухоме майно. Це перевищило надходження аналогічного минулорічного періоду на 2,4 млн грн, а очікування – на 5,5 млн гривень.

Фізособи спрямували до бюджетів територіальних громад 1 млн 948,2 тис. грн цього платежу. Порівняно з січнем-лютим 2019 року надходження податку на нерухоме майно зросли на 533,4 тис. грн або 37,7 відсотка.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Найбільше земельної плати спрямували до бюджетів Тернополя та Тернопільського району

 

Впродовж січня-лютого 2020 року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 56,2 млн грн плати за землю. Виконання індикативних показників склало 117,2 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 8,8 млн гривень.

Внесок юридичних осіб із цього платежу склав 87 відсотків. Адже за два місяці вони сплатили понад 48,9 млн грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 22 відсотки або плюс 8,8 млн гривень. Порівняно з минулорічними надходженнями цьогоріч сплата зросла на 16,4 відсотка або 6,9 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 7,3 млн грн плати за землю. Порівняно з аналогічним періодом минулого року приріст платежу склав 261,7 тис. гривень.

Найбільше земельної плати перерахували у Тернополі та Тернопільському районі, а це відповідно 14,6 млн грн та 4,6 млн гривень. По 3,5 млн грн земельного платежу спрямували до місцевих скарбниць Борщівщини, Збаражчини та Гусятинщини. Активно сплачують цей платіж і у Козівському районі. До скарбниць територіальних громад там спрямували 3,8 млн грн плати за землю.

 

Подання письмових пояснень щодо зупинених податкових накладних

 

Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами:

- Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1);

- Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми (J/F13132) (далі – Скарга).

До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 1, не обмежена.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка набрала чинності з 01.02.2020, передбачена можливість подання платником податку, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2).

До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у форматі PDF, PNG або JPG.

Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт.

Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб.

 

Податкова знижка за навчання: алгоритм розрахунку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує про алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

- визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників єдиного податку – членів фермерського господарства?

 

Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані були стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При втраті членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), для взяття на облік платником єдиного внеску членам фермерських господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162 (далі – Заява).

Члени фермерського господарства подають Заяву та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства (п. 3 розд. ІІІ Порядку№1162).

Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку №1162.

 

Козівське управління Головного управління  ДПС 

у Тернопільській області

 

Яким чином здійснюється взяття на облік платників єдиного податку – членів фермерського господарства?

 

Згідно з п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» із змінами та доповненнями, з 01.01.2018 зобов’язані були стати на облік в контролюючих органах як платники єдиного внеску.

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

При втраті членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Порядок №1162), для взяття на облік платником єдиного внеску членам фермерських господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №12-ЄСВ згідно з додатком 2 до Порядку №1162 (далі – Заява).

Члени фермерського господарства подають Заяву та підтвердні документи щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут фермерського господарства тощо) протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства (п. 3 розд. ІІІ Порядку№1162).

Така Заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою №2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку №1162.

 

Хто має подати декларацію про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що кампанія декларування доходів проходить кожного року і передбачає подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи та визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Громадяни, які подають податкові декларації, розподіляються на дві категорії:

- особи, які зобов’язані подати річну декларацію;

- та особи, які мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

В обов’язковому порядку мають подавати декларацію громадяни, які отримували доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема:

- доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам, які не є суб’єктами господарювання;

- успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

- доходи від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься:

- дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 1043,25 грн);

- інвестиційні доходи;

- доходи з іноземних джерел;

- доходи у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо її загальна сума перевищує у 2019 році – 2690 грн;

- доходи від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2019 році – 208 650 грн);

- доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

- інші випадки, передбачені Податковим кодексом.

Крім обов’язку щодо подання декларації, фізичні особи  мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

 

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (тютюновими виробами) через інтернет-магазин

 

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно із ст. 1 Закону №481:

- роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;

- місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Пунктом 11 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону №481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»:

- інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;

- електронна торгівля – це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;

- електронний правочин – це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Статтею 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через інтернет-магазин, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства здійснення роздрібної торгівлі такими виробами потребує наявності відповідного торгового приміщення.

Крім того, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не можуть здійснювати торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) за замовленням в інтернет-магазині шляхом їх доставки представником суб’єкта господарювання кінцевому споживачу.

Згідно з частиною сорок дев’ятою ст. 15 Закону №481 ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Також відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону №481 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень.

 

На Тернопільщині боржники розрахувались із бюджетами, сплативши 11,5 млн гривень

 

Упродовж січня–лютого 2020 року 436 юридичних осіб, які допустили податковий борг на початок року, зменшили його на 11,5 млн гривень. Зокрема, 304 суб’єкти господарювання виплатили 7,5 млн грн податкової заборгованості.

За рахунок погашення податкового боргу з початку цього року до зведеного бюджету надійшло 4,3 млн гривень. При цьому державний бюджет отримав 3,6 млн гривень. 

Таких результатів вдалося досягти завдяки комплексу вжитих заходів задля скорочення податкового боргу. Зокрема, у січні–лютому 2020 року фахівці податкової служби області подали до суду 7 звернень щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів на суму податкового боргу 3 млн гривень. З врахуванням попередніх періодів, органи правосуддя задовольнили 11 таких звернень на суму 6 млн гривень. Щодо стягнення активів фізичних осіб через органи державної виконавчої служби, то до суду направлено 23 позови на суму податкового боргу 3,4 млн гривень.

За рахунок реалізації безхазяйного майна до зведеного бюджету надійшло 36,8 тис. гривень. Зокрема, держбюджет отримав 21,4 тис. грн, а місцеві –15,4 тис. гривень.

Акцизний податок: нюанси застосування підприємцями та юридичними особами

 

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Тернопільській області Роман Савка під час сеансу «гаряча лінія» поспілкувався із додзвонювачами щодо нюансів застосування акцизного податку підприємцями та юридичними особами.

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів.

 

Питання 1. Чи можна зареєструвати акцизну накладну, з дати складання якої минуло 120 календарних днів?

Роман Савка: Так, можна. Суб’єкт господарювання може зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизну накладну, або розрахунок коригування до неї, якщо з дати їх складання минуло 120 календарних днів, але в межах строку позовної давності, тобто 1095 календарних днів.

 

Питання 2. Якщо у платника акцизного податку у звітному періоді відсутня діяльність, чи повинен платник подавати декларацію акцизного податку?

Роман Савка: Якщо підприємство є платником акцизного податку та має діючі ліцензії на право зберігання, оптової торгівлі за наявності місць оптової торгівлі та оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі пальним, то платник повинен подавати декларацію акцизного податку до органів ДПС незалежно від того, чи провадилась господарська діяльність у звітному періоді.

 

Питання 3. Чи зобов’язане підприємство реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального при реалізації скетч-карток на пальне іншим суб’єктам господарювання без фактичного (фізичного ) відпуску пального?

Роман Савка: Зауважте, якщо підприємство здійснює операції лише за талонами, або старт-картками на пальне, без реалізації пального, при цьому договором передбачено постачання талонів (карток) як торговельної послуги на отримання палива, то за такими операціями у суб’єкта господарювання не потрібно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального.

 

Питання 4. Скажіть, чи потрібно придбавати ліцензію на зберігання пального, якщо здійснюється роздрібна торгівля пальним?

Роман Савка: Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

 

Питання 5. Мене як покупця цікавить таке питання. Чи потрібно у зв’язку зі зміною розміру ставок акцизного податку переклеювати акцизні марки на алкогольних напоях і тютюнових виробах, що перебувають в обігу?

Роман Савка: Якщо алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками, на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації.

 

Питання 6. Який термін реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних зведеної акцизної накладної, у тому числі складеної у двох примірниках?

Роман Савка: Пунктом 231.3 ст. 231 Податкового кодексу України визначено можливість платникам акцизного податку з реалізації пального складати не пізніше останнього дня звітного місяця зведені акцизні накладні на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця. Термін реєстрації в ЄРАН першого примірника зведеної акцизної – не пізніше 15 календарних днів з дня її складання.

Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ встановлено єдиний термін реєстрації другого примірника акцизної накладної отримувачем пального, незалежно від виду операції з реалізації пального, а саме – після фактичного отримання пального на акцизний склад, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального на акцизний склад – отримувачем пального.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській обла

 

Козівське управління Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області доводить до широкого кола громадськості наступну інформацію: 

 

Одним із важливих напрямів сучасної стратегії розвитку України є прагнення до подолання корупції та мінімізації її суспільно-політичних наслідків. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для демократичних перетворень у державі, зміцнення національної безпеки, зростання її економічного потенціалу, формування у суспільстві довіри до влади, покращення добробуту громадян України.

Корупція – це багатоаспектне соціально – економічне, політичне, правове та морально – етичне явище, яке складається з цілого комплексу протиправних дій і неетичних вчинків та завдає істотної шкоди нормальному функціонуванню моральних та правових відносин у суспільстві й державі.

Це антисуспільне  явище набуває сили, дозволяє визначити долю економіки, держави та суспільства в цілому і як наслідок – поступово перетворюється з ординарного злочину на соціальну хворобу, порушуючи при цьому законні права та інтереси громадян та вражає широке коло суспільних відносин, які існують у державі.

Подолання корупції в органах Державної податкової служби України є одним із першочергових завдань українського суспільства, оскільки існуючі прояви корупції негативно впливають на рівень надходжень грошових коштів до державного бюджету, на ефективність діяльності податкових  органів, їх рейтинг, взаємовідносини з платниками податків тощо.

Державна податкова служба України, керівництво Головного управління ДПС у Тернопільській області звертає особливу увагу на усі повідомлення щодо дій та поведінки її співробітників, несумісних з вимогами загальних правил поведінки державного службовця, як при виконанні службових обов’язків, так і в позаслужбовий час.

Попередньо вжиті організаційно – правові заходи певною мірою забезпечили попередження та протидію корупції в органах ДПС, що базуються на принципах системності та наступальності в боротьбі з корупцією, розподілі функцій і відповідальності суб’єктів на які покладені завдання із запобігання протидії корупції.

Разом з тим ця діяльність потребує подальшого вдосконалення забезпечення комплексного поєднання профілактичних, попереджувальних та правових заходів, спрямованих як на безумовне дотримання норм чинного антикорупційного законодавства, так і на усунення причин та умов, що створюють сприятливе підґрунтя для вчинення корупційних правопорушень у сфері службової діяльності. Крім того, очевидною є необхідність у зосередженні зусиль на вирішенні, у межах компетенції ДПС, питань цілеспрямованої нейтралізації соціальних та економічних чинників відомчої корупції.

Просимо громадськість області та небайдужих громадян про відому інформацію щодо протиправних дій з боку службових осіб ГУ ДПС у Тернопільській області, повідомляти у будь який зручний спосіб, зокрема:

·          з  використанням засобів поштового зв’язку , на адресу : 46003, м.Тернопіль, вул..Білецька, 1;

·         на електронну адресу підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області tr.szk25@tax.gov.ua (крім звернень громадян та запитів на отримання публічної інформації);

·         засобами телекомунікації через Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України, за телефоном 0-800-501-007 ;

·         під час особистого прийому громадян керівництвом  та службовими особами ДПС України та Головного  управління ДПС у Тернопільській області (інформація про порядок запису на прийом, а також графік особистого прийому розміщуються на офіційному вебпорталі ДПС);

·         у письмовому вигляді та засобами телефонного зв’язку через працівників Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Тернопільській області (контактний телефон :0352-43-46-19, керівник – Рудницький Микола Антонович).

·         _______________________________________________________________

 

Яку сума заробітної плати зазначаємо у рядку 4 розд. ІІ додатка Ф3 до податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177) затверджені форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція №859).

Згідно з пп. 1 та 2 розд. І Інструкції №859 Декларація складається з восьми розділів, та трьох додатків до неї, які є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними, зокрема, додатка Ф3 «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з використанням права на податкову знижку» (далі – Додаток Ф3).

Відповідно до п. 4 розд. IV у рядку 4 розд. ІІ «Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, у зв’язку з використанням права на податкову знижку» Додатка Ф3 до Декларації зазначається сума нарахованої заробітної плати, зменшена на суму обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому сума нарахованої заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відповідно до умов трудового договору (контракту), що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, вказується у графі 3 рядка 10.1 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.

 

Своєчасно не сплачено пеню та штраф платником єдиного внеску, зазначеного у рішенні контролюючого органу: наслідки

 

Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону №2464).

При несвоєчасній сплаті або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Слід зазначити, що нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафних санкцій та пені по єдиному внеску не передбачено.

Однак відповідно до частини п’ятнадцятої ст. 25 Закону № 2464 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, а також не повідомив у цей строк контролюючий орган про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Пунктом 12 розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція №449), визначено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Якщо платник єдиного внеску згідно з абзацом десятим частини четвертої ст. 25 Закону №2464 протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з контролюючим органом шляхом оскарження в адміністративному або в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, контролюючий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.

Крім того, у таких випадках контролюючий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абзац дванадцятий частини четвертої ст. 25 Закону №2464).

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (п. 8 розд. VІ Інструкції №449).

При цьому строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина шістнадцята ст. 25 Закону №2464).

 

На Тернопільщині сплатили майже 584 млн грн податку на доходи фізичних осіб

 

Податок на доходи фізичних осіб є одним із бюджетоформуючих платежів місцевих скарбниць. Упродовж січня-лютого 2020 року платники Тернопільщини сплатили 583 млн 781 тис. грн цього податку. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький. «Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження даного платежу зросли на 53 млн 472 тис. грн або плюс майже 10,1 відсотка», – констатував він.

Із загальної суми даного податку місцеві скарбниці отримали 435 млн 457,9 тис. грн, що на 39,9 млн грн більше, ніж у січні-лютому 2019 року. До державного бюджету платники спрямували 148 млн 323,1 тис. грн податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження платежу зросли на 13,5 млн гривень.

Найбільше податку на доходи фізичних осіб перерахували до скарбниць платники Тернополя та Тернопільського району, а це відповідно 187,3 млн грн та 40,1 млн гривень. Вагомий внесок із цього платежу і від бізнесу та жителів м.Чорткова – 18,3 млн грн, Теребовлянщини –18,2 млн грн, Гусятинщини – 16,8 млн грн, Збаражчини – 16,6 млн грн, Бучаччини – 15,2 млн гривень.

«Варто зазначити, що в доходах обласного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає понад 87 відсотків і є основним джерелом їх зростання», – розповів Валерій Лісницький. На думку очільника податкового відомства Тернопільщини, резерви додаткових надходжень податку, насамперед, пов’язані зі збільшенням офіційно працевлаштованого населення та підвищенням середньої зарплати, легалізацією її реального рівня.

 

Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини – без ПДФО

 

Відповідно до п. п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року №512 «Деякі питання реалізації пілотного проекту із надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» із змінами і доповненнями затверджено Порядок надання при народженні дитини одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» (далі – Порядок №512).

Згідно з п. 3 Порядку №512 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою безповоротною адресною соціальною допомогою сім’ям, в яких народилася дитина, а в разі відсутності матері/батька – родичам, патронатним вихователям новонародженої дитини.

Пунктом 4 Порядку № 512 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України і народили живонароджену дитину.

Надання допомоги «пакунок малюка», її доставка до пологових будинків здійснюється згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між Урядом України та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів і Дитячим фондом Організації Об’єднаних Націй у сфері соціального захисту сімей з дітьми та підтримки розвитку відповідального батьківства та проектних угод, укладених між обласними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення та Управлінням Організації Об’єднаних Націй з обслуговування проектів, на умовах співфінансування в межах та у строки реалізації проекту міжнародної технічної допомоги «Забезпечення соціального захисту та відповідального батьківства в Україні» (п. 6 Порядку №512).

Відповідно до пп. 14, 15 Порядку №512 контроль за цільовим та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюють обласні та Київська міська держадміністрації. При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається юридичною особою – боржником фізичною особою-підприємцем після припинення нею підприємницької діяльності?

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності є дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

 

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

 

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладаних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік), визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520).

Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

 

 

На Тернопільщині обговорили напрямки детінізації ринку праці у будівельній галузі

 

Спільна нарада щодо детінізації зайнятості населення відбулася в Управлінні Держпраці у Тернопільській області. У заході взяли участь  представники управління Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення, обласного центру зайнятості, Держпродспоживслужби, Нацполіції та архітектурно-будівельної інспекції. Податкову службу представляла начальниця управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк. Учасники зібрання обговорили порядок проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо протидії незадекларованій праці серед суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері будівництва, та виплати ними заробітної плати вище законодавчо встановленого мінімуму. Такі заходи вживаються на теренах краю на виконання доручень Прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Під час спільної наради проаналізували результати інформаційної кампанії щодо подолання незадекларованої праці у сферах торгівлі та громадського харчування, яка була проведена недавно. Про позитивні результати такої роботи розповіла представниця податкової служби краю. «За результатами спільно проведених з управлінням Держпраці в Тернопільській області превентивних заходів, у податкових органах взято на облік у січні цього року 579 новостворених суб’єктів підприємницької діяльності: 142 юрособи та 437 приватних підприємців. У лютому їхня кількість суттєво зросла до 941 суб’єкта господарювання: відповідно 151 юридична та 790 фізичних осіб», – констатувала Лариса Березюк. Вона також додала, що упродовж лютого 2049 представників бізнесу подали 3121 повідомлення про прийняття на роботу 4956 найманих працівників.

Учасники зібрання обговорили особливості проведення в області у період з 2 по 20 березня інформаційної кампанії щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин у будівельній галузі. Вони розробили спільні заходи, спрямовані на координацію дій інспекторів праці, представників податкової служби, Пенсійного фонду, Нацполіції, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, обласної та місцевих адміністрацій у проведенні роз’яснювальної роботи з легалізації зайнятості.

 

 

На Тернопільщині детінізація ринку праці сприяє збільшенню сплати єдиного внеску

 

У січні-лютому цього року платники податків Тернопілля сплатили 605,9 млн грн єдиного внеску. Очікувані надходження забезпечено на 100,9 відсотка. Додатково до бюджету спрямували 5,6 млн гривень. Порівняно з січнем-лютим минулого року приріст надходжень склав 48,3 млн грн або 8,7%. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Упродовж лютого цього року наші краяни сплатили 316,5 млн грн єдиного внеску. Індикативні показники виконано на 101,3 відсотка. Відтак додаткові надходження склали 4,2 млн гривень», – повідомив очільник ГУ ДПС в області. Він також констатував, що порівняно із лютим 2019 року сплата внеску зросла на 26,4 млн гривень.

Посадовець констатував, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. «Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо», – деталізував він.

Валерій Лісницький розповів, що зростання надходжень із цього платежу забезпечує цілеспрямована робота щодо детінізації ринку праці, спільні заходи щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам, а також декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

 

 

Відповідальність за реалізацію пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку

 

За реалізацію пального або спирту етилового особою, яка не зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга ст. 163 прим. 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

Зберігання електронних форм первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 зі змінами та доповненнями.

Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (ч. 5 ст. 13 Закону №851).

Частиною третьою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Тернопільські підприємства суттєво збільшили сплату з податку на прибуток

 

Майже 34 млн грн податку на прибуток підприємств сплатили суб’єкти господарювання Тернопільського регіону до зведеного бюджету у січні-лютому 2020 року. Це перевищило очікувані надходження на 30,5 відсотка. До державного бюджету забезпечено 30,1 млн грн цього податку, а до місцевих скарбниць – 3,9 млн гривень. Планові показники перевищено відповідно на 28,2 та 51,6 відсотка.

Цьогоріч впродовж двох місяців до зведеного бюджету надійшло 1,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Виконання індикативу забезпечено майже в чотири рази більше. При очікуваних 400 тис. грн реальна сплата склала 1,5 млн гривень.

За підсумками 2019 року декларації з податку на прибуток подали 3569 підприємств. Вони задекларували 44 млрд 622,5 млн грн доходів. Сплатити їм належить 124,2 млн грн податку на прибуток. Приріст до минулого року склав 15 млн гривень.

 

Щодо нарахування податку на нерухомість на об`єкт незавершеного будівництва

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення»

 

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки (далі – РК) – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), при встановленні в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а у разі використання таким суб’єктом господарювання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- вчинене вперше – 1 грн;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у щоденному Z-звіті, необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня зазначену помилку, то до нього за рішенням контролюючих органів будуть застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Яким чином оподатковується ПДФО сума дебіторської заборгованості, яка погашається юридичною особою – боржником фізичною особою-підприємцем після припинення нею підприємницької діяльності?

 

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 №237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у фізичної особи – підприємця на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності є дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у фізичної особи – підприємця не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, суб’єкти господарювання, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати податок на доходи фізичних осіб.

 

 

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено?

 

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладаних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено в ЄРПН (далі – Перелік), визначено п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520).

Згідно із п. 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF.

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Враховуючи вищезазначене, платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених Переліком, оскільки документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

 

 

На Тернопільщині обговорили напрямки детінізації ринку праці у будівельній галузі

 

Спільна нарада щодо детінізації зайнятості населення відбулася в Управлінні Держпраці у Тернопільській області. У заході взяли участь  представники управління Пенсійного фонду, департаменту соціального захисту населення, обласного центру зайнятості, Держпродспоживслужби, Нацполіції та архітектурно-будівельної інспекції. Податкову службу представляла начальниця управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Тернопільській області Лариса Березюк. Учасники зібрання обговорили порядок проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо протидії незадекларованій праці серед суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері будівництва, та виплати ними заробітної плати вище законодавчо встановленого мінімуму. Такі заходи вживаються на теренах краю на виконання дорученьПрем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Під час спільної наради проаналізували результати інформаційної кампанії щодо подолання незадекларованої праці у сферах торгівлі та громадського харчування, яка була проведена недавно. Про позитивні результати такої роботи розповіла представниця податкової служби краю. «За результатами спільно проведених з управлінням Держпраці в Тернопільській області превентивних заходів, у податкових органах взято на облік у січні цього року 579 новостворених суб’єктів підприємницької діяльності: 142 юрособи та 437 приватних підприємців. У лютому їхня кількість суттєво зросла до 941 суб’єкта господарювання: відповідно 151 юридична та 790 фізичних осіб», – констатувала Лариса Березюк. Вона також додала, що упродовж лютого 2049 представників бізнесу подали 3121 повідомлення про прийняття на роботу 4956 найманих працівників.

Учасники зібрання обговорили особливості проведення в області у період з 2 по 20 березня інформаційної кампанії щодо неприпустимості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин у будівельній галузі. Вони розробили спільні заходи, спрямовані на координацію дій інспекторів праці, представників податкової служби, Пенсійного фонду, Нацполіції, Держпродспоживслужби, органів місцевого самоврядування, обласної та місцевих адміністрацій у проведенні роз’яснювальної роботи з легалізації зайнятості.

 

 

На Тернопільщині детінізація ринку праці сприяє збільшенню сплати єдиного внеску

 

У січні-лютому цього року платники податків Тернопілля сплатили 605,9 млн грн єдиного внеску. Очікувані надходження забезпечено на 100,9 відсотка. Додатково до бюджету спрямували 5,6 млн гривень. Порівняно з січнем-лютим минулого року приріст надходжень склав 48,3 млн грн або 8,7%. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Упродовж лютого цього року наші краяни сплатили 316,5 млн грн єдиного внеску. Індикативні показники виконано на 101,3 відсотка. Відтак додаткові надходження склали 4,2 млн гривень», – повідомив очільник ГУ ДПС в області. Він також констатував, що порівняно із лютим 2019 року сплата внеску зросла на 26,4 млн гривень.

Посадовець констатував, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування. «Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо», – деталізував він.

Валерій Лісницький розповів, що зростання надходжень із цього платежу забезпечує цілеспрямована робота щодо детінізації ринку праці, спільні заходи щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам, а також декларування громадянами своїх неоподаткованих доходів.

 

 

Відповідальність за реалізацію пального або спирту етилового без реєстрації платниками акцизного податку

 

За реалізацію пального або спирту етилового особою, яка не зареєстрована платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина друга ст. 163 прим. 1 КУпАП).

Враховуючи зазначене, здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (в т.ч. при анулюванні реєстрації), застосовується:

- штраф у розмірі 100 відс. вартості реалізованого пального або спирту етилового (п. 117.3 ст. 117 ПКУ);

- штраф у розмірі 170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання декларацій акцизного податку за податкові періоди, в яких була здійснена така реалізація, а при повторному порушенні – 1020 грн (п. 120.1 ст. 120 ПКУ);

- до керівників та інших посадових осіб – адміністративна відповідальність згідно з ст. 163 прим. 1 КУпАП.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

Зберігання електронних форм первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

При ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Якщо документи, визначені у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.

Поряд з цим, строки зберігання типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, визначені наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 зі змінами та доповненнями.

Отже, платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як визначено ст. 44 ПКУ.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон №851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

Строк зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

При неможливості зберігання електронних документів на електронних носіях інформації протягом строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері, суб’єкти електронного документообігу повинні вживати заходів щодо дублювання документів на кількох електронних носіях інформації та здійснювати їх періодичне копіювання відповідно до порядку обліку та копіювання документів, встановленого законодавством. Якщо неможливо виконати зазначені вимоги, електронні документи повинні зберігатися у вигляді копії документа на папері (у разі відсутності оригіналу цього документа на папері). При копіюванні електронного документа з електронного носія інформації обов’язково здійснюється перевірка цілісності даних на цьому носії.

При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог:

1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання;

2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний;

3) при наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.

Суб’єкти електронного документообігу можуть забезпечувати додержання вимог щодо збереження електронних документів шляхом використання послуг посередника, у тому числі архівної установи, якщо така установа додержується вимог цієї статті. Створення архівів електронних документів, подання електронних документів до архівних установ України та їх зберігання в цих установах здійснюється у порядку, визначеному законодавством (ч. 5 ст. 13 Закону №851).

Частиною третьою ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що відповідальність, зокрема, за збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, електронні форми первинних документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), а також архів файлів звітності, поданої контролюючим органам в електронному вигляді, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях, протягом строку, встановленого законодавством для зберігання відповідних документів на папері.

 

Тернопільські підприємства суттєво збільшили сплату з податку на прибуток

 

Майже 34 млн грн податку на прибуток підприємств сплатили суб’єкти господарювання Тернопільського регіону до зведеного бюджету у січні-лютому 2020 року. Це перевищило очікувані надходження на 30,5 відсотка. До державного бюджету забезпечено 30,1 млн грн цього податку, а до місцевих скарбниць – 3,9 млн гривень. Планові показники перевищено відповідно на 28,2 та 51,6 відсотка.

Цьогоріч впродовж двох місяців до зведеного бюджету надійшло 1,5 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Виконання індикативу забезпечено майже в чотири рази більше. При очікуваних 400 тис. грн реальна сплата склала 1,5 млн гривень.

За підсумками 2019 року декларації з податку на прибуток подали 3569 підприємств. Вони задекларували 44 млрд 622,5 млн грн доходів. Сплатити їм належить 124,2 млн грн податку на прибуток. Приріст до минулого року склав 15 млн гривень.

 

Щодо нарахування податку на нерухомість на об`єкт незавершеного будівництва

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Згідно з п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п. п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Тобто податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

Яким чином можна виправити помилково проведену через РРО операцію «службове внесення»

 

Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами і доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 13 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки (далі – РК) – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 1 ст. 17 Закону №265 передбачено, що до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), при встановленні в ході перевірки факту невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а у разі використання таким суб’єктом господарювання РК – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у розмірі:

- вчинене вперше – 1 грн;

- за кожне наступне вчинене порушення – 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» з метою забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у щоденному Z-звіті, необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.

Якщо суб’єкт господарювання не виправив протягом дня зазначену помилку, то до нього за рішенням контролюючих органів будуть застосовані фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону №265.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи можна повернути кошти у випадку дострокового анулювання ліцензії на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами)?

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що порядок видачі, призупинення та анулювання ліцензій, зокрема, на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами визначено Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481).

Ліцензія на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах, визначених ст. 15 Закону №481.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання.

Чинним законодавством не передбачено повернення коштів у разі дострокового анулювання ліцензії на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

Коли платник єдиного податку перевищив допустимі межі обсягу доходу

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що пунктом 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України визначено перехід підприємців – платників єдиного податку на застосування спрощеної системи оподаткування при перевищенні обсягу доходу. 

Якщо платники єдиного податку першої групи у календарному кварталі перевищить обсяг доходу, визначений для таких платників (300 тис грн), з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

При перевищенні обсягу доходу платниками єдиного податку другої групи (1,5 млн грн), їм необхідно в наступному податковому кварталі подати заяву для переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування.

Фізичні особи – підприємці-платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників (5 млн грн), зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

При цьому, такі платники зобов’язані подати заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. До суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

 

До податкової знижки включають й благодійні внески неприбуткових організацій

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Так, відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Відзначимо, що такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання благодійної допомоги), є договір.

Реалізувати своє право на податкову знижку громадяни можуть подавши до податкової інспекції за місцем реєстрації декларацію про майновий стан і доходи. Граничний строк подання податкової декларації – 31 грудня 2020 року.

 

Внесок платників Тернопільщини у лютому – 225,3 млн грн податкових платежів

 

На Тернопільщині забезпечено зростання надходжень до загального фонду Державного бюджету України на 102,6 відсотка. У лютому при очікуваних 219,6 млн грн фактичні надходження склали 225,3 млн гривень. Додатково до бюджету перерахували 5,7 млн гривень. Порівняно ж з лютим 2019 року цьогоріч до держбюджету спрямували на 8,6 млн грн більше або плюс 4 відсотки. Про це повідомив в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Валерій Лісницький.

«Вважаю такий показник високим результатом, оцінкою удосконалення податкових сервісів, законодавчих нововведень та співпраці з бізнесом, – сказав посадовець. – Саме завдяки спільним зусиллям платників податків та фахівців податкової служби вдалося виконати поставлені завдання. Адже, що б не відбувалося навколо, ми завжди триматимемо руку на економічному пульсі нашої держави та дбатимемо про її фінансову стабільність». Він висловив сподівання, що бізнес і надалі відповідально ставитиметься до сплати податків, а фахівці податкової служби забезпечать для цього комфортні умови.

Загалом упродовж січня-лютого цього року наші краяни перерахували до зведеного бюджету 1 млрд 233,1 млн грн, що на 153,4 млн грн більше, ніж торік.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи оподатковується ПДФО дохід фізичної особи – резидента з джерела його походження в Україні, отриманий не від податкового агента?

 

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Разом з тим, ст. 165 ПКУ встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

- аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України (далі – СКУ), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом ;

- кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм СКУ;

- кошти або вартість майна (послуг), що надаються будь-якою фізичною особою як допомога на поховання платника податку;

- основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку;

- кошти або майно (майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг), отримані платниками податку як дарунок з урахуванням положень розд. IV ПКУ.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п. п. «а» п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п. п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Водночас згідно з п. п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ для будь-якого об’єкта, що успадковується (отримується у дарунок) спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента застосовується ставка податку 18 відс., визначена п. 167.1 cт. 167 ПКУ.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

- дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ;

- дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ;

- кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання;

- дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім випадків передбачених підпунктами «а» - «ґ» п. п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ;

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (дохід від здійснення продажу (реалізації) фізичною особою товару, відмінного від рухомого та нерухомого майна, іншій фізичній особі);

- частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 та 173 ПКУ .

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс. визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Разом з тим, не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину (п. 172.1 ст. 172 ПКУ).

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 відс., визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Як виняток п. 173.1 ст. 173, не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб з таких доходів.

 

Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду та складання податкової накладної

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що пунктом 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування.

Згідно із п. п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тобто не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов:

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

При недотриманні будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п. п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Тому на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

 

На Тернопільщині – понад 34 тисячі приватних підприємців

 

Станом на початок лютого 2020 року на обліку в Головному управління ДПС у Тернопільській області перебувало 57876 основних платників податків. Майже 60 відсотків із них – приватні підприємці, а це 34322 особи, що на 105 більше, ніж у січні 2019 року. Решта платників є юридичними особами – 23554, що на 526 суб’єктів господарювання більше, ніж минулого року.

Впродовж січня 2020 року взяли на облік 501 платника податків. Серед них 89 юридичних осіб та 412 підприємців. Припинили діяльність у даному періоді 449 суб’єктів підприємницької діяльності, а саме: 38 юридичних осіб та 411 фізичних осіб – підприємців.

У Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків зареєстровано 1 111 349 фізичних осіб, а також 4285 іноземців. Проте 4892 особи відмовилися від присвоєння ідентифікаційного номера. У січні поточного року зареєстровано 1170 фізичних осіб та 19 іноземців.

 

Декларація про майновий стан і доходи: зазначаємо відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надане в оренду

 

Відповідно до п. 8 розд. ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 у відомостях про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду) декларації про майновий стан і доходи:

1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.

Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;

2) Кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графах:

1 – коду рядка (номер за порядком);

2 – номера категорії об’єктів;

3 – місцезнаходження (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;

4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);

5 – загальної площі нерухомого майна (значення вказується в квадратних метрах);

6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;

7 – відмітки про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).

 

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Чи потрібно суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб –паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, отримувати ліцензію на зберігання пального на такий транспортний засіб?

 

Згідно зі ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідно до ст. 1 Закону №481 зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст. 15 Закону №481).

Згідно з частиною дев’ятнадцятою ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Ліцензія на право зберігання пального отримується на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до п. п. 14.1.6 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, або річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним:

- транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

- паливний бак транспортного засобу.

Таким чином, суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №481.

На період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального за виключенням транспортного засобу, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чипромислової переробки.

 

Дата, з якої необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності

 

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон №161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону №161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

- дата укладення та строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону №161).

Відповідно до п. п. 15 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.

Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

 

Більшість підприємців Тернопільщини надають перевагу другій групі єдиного податку

 

Станом на початок лютого цього року на обліку Головного управління ДПС у Тернопільській області перебувало 34322 фізичних особи – підприємці, з яких 33223 або 97% основних платників податків, котрі здійснюють діяльність. Зокрема, 6477 (19%) підприємців застосовують загальну систему оподаткування та 26746 (81%) – спрощену систему оподаткування. Більшість підприємців-спрощенців перебувають на другій групі єдиного податку – 13297 осіб. Трохи менше популярна третя група спрощеної системи оподаткування, яку обрали 8618 представників малого бізнесу. Платниками першої групи єдиного податку є 4831 підприємець.

У січні 2020 року приватні підприємці Тернопільської області, які обрали спрощену систему оподаткування, сплатили 44,2 млн грн єдиного податку. Порівняно з відповідним минулорічним періодом надходження зросли на 12% або майже на 4,6 млн гривень.

 

Безоплатно отриманий товар: нюанси заповнення розрахунку коригування до податкової накладної

 

Згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Отже, при частковому поверненні товару, який був безоплатно поставлений отримувачу, у розрахунку коригування до податкової накладної, складеної на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування. У першому з них «обнуляється» рядок податкової накладної, кількість по якому змінюється (у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується), у другому у графі 1.2 зазначається новий (доданий) номер рядка, у графі 7 – нове (змінене) значення кількості товару.

В усіх рядках розрахунку коригування:

- у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування – 102 (Зміна кількості);

- значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;

- графи 9, 10 та 14 не заповнюються;

- графи 8 та 13 заповнюються наступним чином:

* якщо в податковій накладній у графах 7 та 10 було зазначено «0», то у розрахунку коригування до такої податкової накладної у графах 8 та 13 зазначається «0»;

* якщо в податковій накладній графи 7 та 10 не заповнено, то у розрахунку коригування до такої податкової накладної графи 8 та 13 не підлягають заповненню.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Що варто знати про механізм кешбек

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що механізм Кешбек запроваджується насамперед для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

Кешбек запрацює не раніше 1 жовтня 2020 року.

Процедура повернення коштів кешбек полягає в наступному. Купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн, перевіряєте чек на сайті, якщо його там немає, подаєте скаргу в Електронному кабінеті. Якщо чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а ви повертаєте вартість покупки та залишаєте собі товар.

Покупець не зможе використовувати систему кешбек у нечесній конкурентній боротьбі.

Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через електронний кабінет.

Застосувати штраф лише по факту надходження скарги буде неможливо: податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення – встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа.

Податкова служба, в першу чергу, оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця.

Оскаржувати чек можна за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень.

ДПС вже  реагує на заяви покупців щодо «нефіскальних» чеків, надіслані письмово,  однак часом складно ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги.

 

 

Коли підприємці можуть обрати 4 групу єдиного податку

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до абзацу другого частини п’ятої ст. 1 Закону України від 19 червня 2003 року №973 «Про фермерське господарство» (далі – Закон №973) фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи-підприємця і має статус сімейного фермерського господарства за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа-підприємець та члени її сім’ї відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України. Особливості створення та діяльності сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи регулюються положеннями ст. 8 прим. 1 Закону №973.

Державна реєстрація фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП) здійснюється відповідно до вимог Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмова від спрощеної системи оподаткування регулюється ст. 298 ПКУ, згідно з п. п. 298.1.1 п.298.1 якої для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Підпунктом 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ зазначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

ФОП, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи (далі – Заява), вперше подають визначену п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).

Отже, ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку, встановленою для четвертої групи, така особа зобов’язана подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою Заяву та протягом 20 календарних днів з дня подання такої Заяви Декларацію.

 

Заповнюємо графу 4 «Реєстраційний номер» розділу І додатка 1 (додатка 2) декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 6 інформації до додатка 1 (додатка 2) у графі 4 «Реєстраційний номер» розділу І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається інформація про реєстраційні дані об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952) на кожний об’єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об’єкту нерухомого майна.

Реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об’єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об’єкта (п. 1 ст. 15 Закону №1952).

Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, об’єкти та суб’єктів таких прав/обтяжень та про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав, права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури, визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №599).

Таким чином, у графі 4 «Реєстраційний номер» розділу І додатка 1 (додатка 2) до Декларації зазначається індивідуальний номер об’єкта нерухомого майна, який присвоюється при проведенні державної реєстрації права власності на нього. Інформацію про реєстраційний номер об’єкта нерухомості можна отримати у Державному реєстрі прав.

 

До місцевих скарбниць – 26,2 млн грн плати за землю

 

У січні 2020року платники податків сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 26 млн 233,5 тис. грн плати за землю. Це перевищило очікувані надходження на 22,3 відсотка. Відтак бюджети додатково отримали 4,8 млн гривень. Порівняно з січнем 2019 року надходження цього платежу зросли на 5,4 млн грн або 26,2 відсотка.

Майже 88 відсотків сплати – внесок юридичних осіб. Адже вони сплатили з початку року понад 23 млн грн плати за землю, що на 5,3 млн грн більше, ніж очікувалось. Порівняно з минулорічними надходженнями цьогоріч сплата зросла на 5,5 млн гривень.

Фізособи поповнили скарбниці місцевих громад, сплативши 3 млн 204,7 тис. грн плати за землю.

Вважаємо за доречне нагадати, що згідно з нормами Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Юрособи – платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня та  подають податкову декларацію на поточний рік до податкових органів за місцезнаходженням земельних ділянок не пізніше 20 лютого поточного року. Це звільняє від обов'язку подавати таку звітність щомісячно.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

Щодо нарахування амортизації на земельні ділянки, малоцінні необоротні матеріальні активи, бібліотечні фонди

 

Порядок нарахування амортизації (для платників податку на прибуток, які здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування) визначений ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п. п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2-138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ встановлено, що до основних засобів відносяться матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У п. п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначені групи основних засобів (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для груп 1 (земельні ділянки), 10 (бібліотечні фонди), 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи), 13 (природні ресурси) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлені.

Відповідно до п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 (далі – П(С)БО 7), придбані (створені) основні засоби (у т. ч. земельні ділянки) зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Перелік витрат, які включаються до первісної вартості об’єкта основних засобів, визначені п. 8 П(С)БО 7. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 П(С)БО 7).

Отже, з урахуванням положень п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ вартість земельних ділянок, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів та природних ресурсів не підлягає амортизації у податковому обліку.

 

Термін для надання інформації на запит контролюючого органу

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

При проведенні зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

Якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим – п’ятим п. 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Разом з тим, згідно з п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ);

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит. Або про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит (п. п. 78.1.9 п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ).

Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

 

Недержавне пенсійне забезпечення: алгоритм розрахунку податкової знижки

 

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, платник податку згідно з п. п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Алгоритм розрахунку податкової знижки з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в частині сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року розраховується наступним чином:

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат, яку дозволяється включити до податкової знижки, яка не повинна перевищувати при страхуванні платника податку або запенсійним контрактом платника податку – 32280 грн (2690 грн х 12 міс.), при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом на користь такого члена сім’ї – 16140 грн (2690 грн х 12 міс. х 50 відсотків);

- визначається база оподаткування – задекларована річна загальна сума оподатковуваних доходів зменшується на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду та на суму наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності);

- розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку – із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на сплату страхових внесків, та ставки податку.

 

На Тернопільщині надходження з податку на нерухомість зросли на третину

 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – один із платежів, який наповнює місцеві бюджети. Сплачують його фізичні та юридичні особи, які є власниками житлової та нежитлової нерухомості. Ставки податку встановлюються рішеннями органів місцевого самоврядування.

Упродовж січня 2020 року платники податків Тернопільщини сплатили 13 млн 521,6 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це перевищило очікувані надходження на 4,4 млн грн або 48,8 відсотка. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього платежу зросли на 3,3 млн гривень або плюс 31,7 відсотка.

Майже 93 відсотки податку на нерухомість сплатили юридичні особи. Вони перерахували до місцевих бюджетів 12 млн 571,5 тис. грн платежу, що на 2,8 млн грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Фізособи сплатили 950,1 тис. грн податку, що перевищує відповідні надходження минулого року на 424,1 тис. гривень і плюс 63,8 тис. грн до очікуваних надходжень.

 

Козівське управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

 

 

 

Сьогодні громадяни ще звітують про отримані доходи

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що сьогодні останній день, щоб подати декларацію про майновий стан і доходи, отримані у 2018 році.

Повідомляємо, Центри обслуговування платників ГУ ДФС в області працюють до 18:00 години. В режимі онлайн декларацію можна надіслати до кінця доби.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Як первинному водокористувачу одночасно розділити воду для виробничих та власних питних потреб

 

Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

При цьому відповідно до п. п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку.

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Невід’ємною частиною Декларації є додатки, зокрема, у додатку 5 до Декларації здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – додаток 5).

Таким чином, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5, а саме:

- за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ;

- за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п. п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Обов’язкові реквізити акцизної накладної з 1 липня 2019

 

Відповідно до абзацу п’ятого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

е) опис пального або спирту етилового;

є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;

ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;

з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;

и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу - акцизного складу пересувного;

і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;

к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;

м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. п. 231.1 ст. 231 ПКУ:

- можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;

- обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.

При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Митний контроль та оформлення товарів – створено комфортні умови

У Тернопільській митниці ДФС функціонує 67 зон митного контролю. З початку року у них провели 193 митних огляди товарів, що складає 1,41 відс. від загальної кількості митних декларацій. Зокрема, при оформленні товарів у митному режимі експорт провели 26 оглядів, а це - 2 641 митна декларація. У митному ж режимі імпорт тернопільські митники здійснили 167 оглядів, що складає 8 539 митних декларацій.

Впродовж І кварталу 2019 року фахівці Тернопільської митниці опрацювали і зняли з контролю 4 099 документів контролю за переміщенням товарів.

Крім цього, для митного оформлення товарів у місця доставки прибуло 3 754 транспортні засоби. З яких імпортні складають 3 682, а експортні – 72 автомобілі.

У січні-березні цього року фахівці відомства надали 36 адміністративних послуг. Серед них такі: видача свідоцтва про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками та пломбами – 8 та ще 28 для продовження строку дії такого свідоцтва.

У зоні діяльності митниці функціонує також 4 місця доставки товарів транспортними засобами. Варто зазначити, що відповідно до вимог статті 329 Митного кодексу України, наказу Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 № 646 «Про місця доставки товарів транспортними засобами» на територіях місць доставки відповідними рішеннями створені постійні зони митного контролю. Відповідні угоди про співробітництво щодо створення належних умов для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів та транспортних засобів митниця уклала з усіма власниками місць доставки.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Єдиний податок і зовнішньоекономічна діяльність: поєднуються чи ні?

 

Згідно з ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №959) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону №959).

Статтею 4 Закону №959 передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку.

Умови перебування ФОП на єдиному податку першої – четвертої груп встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Пунктами 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які ФОП не можуть бути платниками єдиного податку першої - четвертої груп.

Згідно з п. п. 5 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Враховуючи вищенаведене, ФОП – платники єдиного податку першої – четвертої груп можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

 

 

 

 

«Гаряча лінія» на тему декларування доходів громадян отриманих у 2018 році відбудеться в Монастириській Державній податковій інспекції Козівського управ-ління Головного управління Державної фіс-кальної служби у Тернопільській області 

В понеділок  , 15 квітня  з 11.00 до 12.00 год. в Монастириській  Державній податковій інспекції Козівського управління Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області відбудеться «гаряча лінія» на тему «Декларування доходів громадян отриманих у 2018 році ».

На запитання громадян відповідатиме старший державний податковий інспектор відділу адміністрування податків та зборів з фізичних осіб Криськів Наталія Богданівна   за номером телефону 03555  (2-15-90).

 

 

Платники Тернопільщини сплатили 267,4 млн грн єдиного внеску

 

Основним джерелом наповнення фондів соціального страхування є єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Завдяки цьому платежу фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо.

У січні 2019 року платники податків Тернопілля сплатили 267,4 млн грн єдиного внеску. Це  перевищило результати очікуваного на 8,3 млн гривень. Порівняно з січнем минулого року забезпечено приріст надходжень на 41,1 млн грн або 18,2%. Про це повідомив начальник Головного управління ДФС у Тернопільській області Ігор Комендат.

«Одним з основних пріоритетів у роботі фіскальної служби області є детінізація ринку праці», - констатував він. Відтак цілеспрямована робота з керівниками підприємств та підприємцями щодо погашення заборгованості та підвищення рівня заробітної плати працівникам суттєво впливає на збільшення надходжень єдиного внеску до бюджету.

 

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

Термін надання документів для підтвердження господарських операцій за результатами перевірки

 

Відповідно до абзацу першого та другого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПКУ якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п. 44.7 ст. 44 ПКУ, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п. 44.7 ст. 44 ПКУ), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п. 44.7 ст. 44 ПКУ якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків – фізичної особи або посадової особи платника податків – юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений ст. 82 ПКУ.

Коли надіслані у передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або при наданні таких документів, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

Як виправити помилки у декларації з плати за землю

 

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

З урахуванням викладеного, оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов’язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.

При цьому платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Також при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (абзац другий п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

Сектор комунікацій

 

 

 Якщо звіт про суми податкових пільг не подано

 

Відповідно до п. п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг – пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.

Пунктом 113.1 ст. 113 ПКУ передбачено, що суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно з Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі – Порядок №1204), контролюючий орган за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг складає та направляє платнику податків податкове повідомлення-рішення за формою «ПС» (додаток 11 до Порядку №1204), яка містить інформацію щодо реквізитів бюджетних рахунків, на які платник податків здійснює сплату сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг сплачуються за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції» згідно з Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Щодо адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» були внесені зміни до Податкового кодексу України щодо ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Зокрема, з 1 січня 2019 року не оподатковують рентною платою урановмісні корисні копалини, видобуті на стадії геологічного вивчення на підставі спеціальних дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

Також збільшилися ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти  та газового конденсату з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, ставки підвищено з 29% до 31%, з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 14% до 16%.

При цьому рентну плату за видобуток конденсату зменшено: для покладів на глибині до 5000 м – з 45 % до 31 %, а з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, – з 21% до 16%.

Крім того, протягом усього 2019 року до ставки рентної плати за користування надрами для видобування залізної руди застосовується коефіцієнт 1,1.

Більш детальніше про особливості адміністрування у 2019 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин йдеться у листі ДФС  України від 25.01.2019 №2394/7/99-99-12-03-04-18

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Що необхідно для ввезення на митну територію України домашніх тварин?

 

Згідно із ст. 375 Митного кодексу України (далі – МКУ) домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом. При цьому на домашніх тварин не поширюється заборона щодо пропуску на митну територію України товарів, які класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД, встановлена частиною першою ст. 378 МКУ.

Разом з цим частиною п’ятою ст. 379 МКУ встановлено, що тимчасове ввезення на митну територію України домашніх тварин в кількості не більше 3 ссавців, 6 птахів, 20 акваріумних риб без застосування до них заходів гарантування, передбачених цим Кодексом, та з поданням органам доходів і зборів документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України.

Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №431.

Відповідно до ст. 319 МКУ товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю.

Перелік товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 року №960, згідно з якою живі тварини (код товару згідно з УКТ ЗЕД 0106) підлягають ветеринарно-санітарному контролю.

Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року №2498-XII «Про ветеринарну медицину» зі змінами (далі – Закон №2498), зокрема, ст. 85 якого встановлено, що вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, у тому числі, повинні:

- супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;

- у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту;

- мати прийнятну ідентифікацію.

Крім того, частинами п’ятою-шостою ст. 15 Закону №2498 встановлено, зокрема:

- обіг тварин, які захворіли на хворобу, що підлягає повідомленню, або щодо яких є підозра про захворювання на таку хворобу, забороняється;

- переміщення неідентифікованих тварин або тварин без відповідних ідентифікаційних, ветеринарних та інших супровідних документів забороняється.

Ветеринарні документи включають також ветеринарні картки та/або ветеринарно-санітарні паспорти на тварин (ст. 32 Закону № 2498).

Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року №1402.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Чи повинні підприємці-спрощенці видавати квитки при перевезенні пасажирів

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що пунктом 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон №265) передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, згідно з п. 15 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон №1023). Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Враховуючи викладене вище, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які здійснюють перевезення пасажирів, не зобов’язані застосовувати РК та книги обліку розрахункових операцій.

Водночас на вимогу пасажирів такі особи зобов’язані видавати відповідні документи.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Туристичний збір у 2019 році

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, до ст. 268 ПКУ щодо розміру ставки, бази оподаткування, порядку сплати туристичного збору (далі – збір).

Так, ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі) у розмірі до 0,5 відсотка - для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення (п. п. 268.3.1 п. 268.3  ст. 268 ПКУ).

Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п. п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому - до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду (п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Більш детально про це йдеться у листі ДФС України від 15.01.2019 №1249/7/99-99-13-03-02-17.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Приховані податки повернули державі

 

Співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області, під процесуальним керівництвом прокуратури області, у січні 2019 року направили до суду кримінальне провадження за підозрою в умисному ухиленні від сплати податків у великих розмірах головного бухгалтера одного із підприємств, яке здійснює виробництво продуктів харчування.

Слідством встановлено, що впродовж 2016-2018 років урезультаті протиправних дій службової особи зазначеного підприємства до державного бюджетуне надійшло 2,7 млн грн податків

Завдяки вжитим у ході досудового слідства заходам завдані державі збитки відшкодовані у повному обсязі. Відтак до суду внесено клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

 

Показники, що відображають у графі 3 таблиці 1 додатка 5 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5 річна), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, відображаються:

- фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- фізичними особами – підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – самостійно визначена сума доходу. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць;

- членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Податкова накладна: готуємо коригування до помилкової податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу

 

Згідно з п. 24 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) двох і більше податкових накладних, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у такому порядку:

- у верхній лівій частині розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» зазначається тип причини 20, при цьому позначка «Х» не проставляється;

- у заголовній частині розрахунку коригування у полі «до податкової накладної» зазначаються дата і номер податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної» розрахунку коригування зазначаються дані щодо податкової накладної, правильно складеної та зареєстрованої в ЄРПН;

- в інформаційному полі «Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна» розрахунку коригування зазначаються дані щодо розрахунку коригування, складеного до зайво складеної податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН. Зазначене поле не заповнюється, якщо такий розрахунок коригування не складався.

Розрахунок коригування, особливості складання якого визначені у п. 24 Порядку №1307, складається окремо до кожної податкової накладної, зайво складеної на операцію, за якою в ЄРПН вже зареєстрована податкова накладна, у тому числі до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, зокрема, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Отже, розрахунок коригування, що складається до зайво складеної податкової накладної, яка не підлягала наданню отримувачу (покупцю) підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). При цьому у верхній лівій частині такого розрахунку коригування у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини 20.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Переобладнали транспортний засіб на газ – приходьте за податковою знижкою

 

Згідно з п. п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Відповідно до п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року №607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:

- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Пеня при несвоєчасній сплаті єдиного податку підприємцями першої – третьої групи

 

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Пунктом 129.1 ст. 129 ПКУ визначено, що нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – зокрема, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного, зокрема, п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов’язання, визначеного п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), зокрема, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, при несвоєчасній сплаті єдиного податку фізичними особами – підприємцями першої – третьої груп контролюючим органом нараховується пеня.

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

На Тернопільщині сплатили майже 84 мільйони податку на нерухоме майно

 

Впродовж січня-грудня 2018 року суб’єкти господарювання та громадяниТернопілля сплатили 83 млн 885,4 тис. грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2017 роком надходження цього платежу зросли на 31 млн 750,1 тис. грн або на 60,9 відсотків.

 Варто зазначити, що юрособи сплатили 53 млн 292,8 тис. грн податку на нерухомість, що на 17 млн 127 тис. грн більше, ніж позаторік. Фізичні особи у 2018 році перерахували до місцевих бюджетів 30 млн 592,7 тис. грн цього платежу, що на 14 млн 623,1 тис. грн більше порівняно з 2017 роком.

Лише у грудні минулого року платники сплатили 3 млн 854 тис. грн податку на нерухомість. Порівняно з відповідним періодом 2017 року надходження цього платежу зросли на 1 млн 414,7 тис. грн. або 58 відсотків.

 

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Коли підприємець подає річний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску двічі

 

Пунктом 3 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) визначено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464,- підприємців - платників єдиного податку нараховується – на суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Розмір єдиного внеску складає 22 відсотків до визначеної ст. 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують єдиного внеску у розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Платники єдиного внеску – підприємці - платники єдиного податку та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок .

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435), зокрема, підприємці - платники єдиного податку формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, формують та подають Звіт самі за себе один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом, за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435 .

Згідно з п. 16 розділу ІV Порядку №435 фізичні особи – підприємці, які мають ознаку незалежної професійної діяльності, формують та подають до контролюючих органів окремі Звіти за формою таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

За продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім підприємців позбавили ліцензій

 

Протягом січня-грудня 2008 року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Тернопільській області проведено 412 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. До порушників застосовано фінансові санкції на суму 8 млн 572,5 тис. гривень.

За результатами проведених перевірок в усіх випадках встановлено порушення  Закону України від 19.12.95 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, 125 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних  цін; 51 факт реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці; 31 факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років; 11 фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів; 5 фактів роздрібної торгівлі алкогольним напоями та 21 факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії.

 Крім того, встановлено 27 порушень Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 

Також впродовж минулого року анульовано 389 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому числі 43 ліцензії за порушення вимог Закону України № 481 в частині продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.

Анульовано 297 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробними, в тому числі 26 ліцензій за порушення вимог Закону України № 481 в частині продажу тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Загалом станом на початок 2019 року на території області є 4 530 діючих ліцензій, з них 2 484 – на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та 2 046 на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

 

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

 

 

Єдиноподатники Тернопілля поповнили бюджет на 560,5 млн гривень

 

Впродовж 2018 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до бюджету 560 млн 454,8 тис. грн єдиного податку. Порівняно з 2017 роком надходження цього платежу зросли на 123 млн 754,7 тис. гривень.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. Впродовж січня-грудня минулого року вони сплатили 331 млн 512,9 тис. грн єдиного податку, шо на 77 млн 87,1 тис. грн більше, ніж позаторік.

Юрособи-спрощенці перерахували у 2018 році 76 млн 697,5 тис. грн єдиного податку. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 15 млн 377,5 тис. гривень.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку, а це четверта группа спрощенців, сплатили минулоріч 152 млн 244,4 тис. грн єдиного податку, а це на 31 млн 290,1 тис. грн більше, ніж у січні-грудні 2017 року.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Документ для резидента, що підтвердить сплату податків закордоном

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п. п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених п. п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області області повідомляє, що 18 січня 2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897 (далі – Наказ №897), яким оновлено форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (далі – Декларація).

Оновлена форма Декларації містить два окремих додатки для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки щодо об’єктів житлової і нежитлової нерухомості.

Також уточнено, що Декларація подається до фіскальної служби за місцезнаходженням об’єкта (об’єктів) оподаткування, тобто за основним та/або неосновним місцем обліку.

Наказ №897 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 18.01.2019 №5.

 

Сектор комунікацій

Головного управління ДФС у Тернопільській області 

 

Зміни екологічного податку в частині викидів двоокису вуглецю

 

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що законодавчими змінами (Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628)) змінено визначення платників, які справляють екологічний податок (далі – податок) за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставки податку.

При цьому за зобов’язаннями податку за викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році, до платників податку в частині викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглицю за даними форми статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік, копія якої подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів перевищує 500 тонн.

Крім того, з 1 січня 2019 року ставка податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн/тонну підвищено до 10 грн/тонну, тобто збільшено у 24,4 рази.

Разом з тим Законом України від 22 листопада 2018 року №2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» змінено склад доходів Державного бюджету України, що визначений ст. 29 Бюджетного кодексу України (далі – БКУ), в частині розподілу між бюджетами коштів від податку.

Зокрема, згідно із п. 16? ст. 29 БКУ запроваджено особливий порядок розподілу коштів податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, який полягає у тому, що надходження податку в частині викидів двоокису вуглицю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відс., тоді як надходження податку від викидів інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.

Отже, з урахуванням припису п. 16? ст. 29 БКУ, платникам необхідно скласти окремий додаток 1 до податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), в частині зобов’язань за викиди двоокису вуглецю, починаючи за зобов’язаннями з податку за ІV квартал 2018 року.

Нагадаємо, що граничними термінами подання Декларації та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:

- за ІV квартал 2018 року – 11 лютого 2019 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2019 року;

- І квартал  2019 року – 10 травня та 20 травня 2019 року відповідно;

- ІІ квартал  2019 року – 09 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно;

- ІІІ квартал 2019 року – 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно;

- ІV квартал 2019 року – 10 лютого та 19 лютого 2020 року відповідно.

Про це можна більш детально дізнатися у листі ДФС України від 16.01.2019 №1422/7/99-99-12-03-04-17.

 

Кому належить право на податкову знижку на оренду житла

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку-резидента у зв'язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів-фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у відповідних випадках.

Зокрема, відповідно до п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, до податкової знижки дозволено включати суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися зазначеною податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року, тобто 125190 грн у 2019 році.

Зауважимо, що отримання податкової знижки за орендоване житло застосовується з 1 січня 2019 року.

Для отримання податкової знижки за результатами 2018 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Податок підлягає поверненню протягом  60 календарних днів з дня подання декларації.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

Об’єднати зусилля, щоб зменшити заборгованість

 

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску суб’єктами підприємницької діяльності, погашення заборгованості з даного платежу – тема зустрічі фахівців фіскальної служби області з представниками Пенсійного фонду. Адже надходження від єдиного внеску залежать насамперед від належного розміру заробітної плати та легалізації найманої праці. Відтак в обговоренні проблемних питань щодо справляння ЄСВ взяли участь заступник начальника Головного управління ДФС у Тернопільській області Петро Якимчук, начальники управлінь податків і зборів з фізичних осіб Лариса Березюк, погашення боргу Михайло Манастирський, а також начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Ігор Москалик та  перший заступник начальника цього ж відомства Алла Якубовська.

Петро Якимчук зазначив, що впродовж 2018 року працедавці Тернопільської області спрямували на соціальні потреби 3 млрд 313 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на  718,4 млн гривень більше, ніж у позаторік. «За грудень минулого року надходження внеску склали 356,3 млн грн, що на 63,3 млн грн більше, ніж у грудні 2017», - розповів він.

Проте не усі суб’єктигосподарювання сумлінно сплачують єдиний внесок. Адже станом на початок 2019 року несплата з ЄСВ становила 90,6 млн гривень. «Варто зауважити, що за останні два місяці заборгованість зменшилась на 15,1 млн грн, зокрема, за грудень - на 10,4 млн гривень. Позитивна тенденція продовжується і в цьому році. Так, за дві декади січня 2019 року несплата з цього платежу зменшилась ще на 2,2 млн грн та на становить 88,3 млн гривень», - деталізував Петро Миколайович.

Засідання пройшло в руслі конструктивного діалогу. Учасники вирішили активізувати спільну роботу з платниками та органами Державної виконавчої служби області щодо погашення заборгованості та в частині легалізації трудових відносин і продовжити виконання заходів, спрямованих на забезпечення дотримання фізичними особами-підприємцями сплати єдиного внеску.

 

Розпочався ІІ Всеукраїнський Мистецький конкурс на податкову тематику

 

За ініціативи Університету Державної фіскальної служби України в січні–лютому 2019 року в Головному управлінні ДФС в Тернопільській області проводитиметься перший відбірковий етап ІІ Всеукраїнського Мистецького конкурсу «Податкова абетка» - для учнів 1-4 класів та «Сьогодення та майбутнє податкової та митної справи» - для учнів 5-9 класів.

Метою конкурсу є популяризація податкової та митної грамотності, сприяння творчому підходу до виховання та формування свідомого ставлення до сплати податків у дітей та молоді шкільного віку.

На Конкурс приймаються роботи у форматі А2, А3, А4, а також сюжетні композиції виконані за допомогою: аплікації, колажу, вишивки, в’язання, батику, бісероплетіння, випалювання, художньої різьби, чеканки, ліплення, вітражу тощо.

Конкурсні роботи можуть бути підготовлені до експонування (укомплектовані паспарту, підрамником, рамкою). Відповідно до Положення про конкурс, не прийматимуться роботи дітей працівників органів ДФС.

Конкурс проводитиметься в два етапи. Перший етап – у січні – лютому 2019 року на регіональному рівні, другий – у березні 2019 року на базі Національного університету ДФС України.

Творчі роботи необхідно надсилати до 22.02.2019 року на адресу Головного управління ДФС у Тернопільській області: м. Тернопіль, вул. Білецька,1, к.1002.

 Детальнішу інформацію про проведення Конкурсу можна отримати за телефоном (0352) 43-46-01 (контактна особа - Наталя Сорока) або на сайті Університету за посиланням: www.nusta.edu.ua.

 

Запрошуємо громадян до декларування доходів

04.01.2019 - Головне управління ДФС у Тернопільській області

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу громадян, що з 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року. Деклараційна кампанія буде тривати до 1 травня 2019 року.

Нагадаємо, що громадяни, які отримували у 2018 році доходи від надання в оренду рухомого і нерухомого майна, продажу акцій і інших цінних паперів, отримали спадок, подарунки, іноземні доходи та інші доходи, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та доходи від осіб, які не є податковими агентами, зобов’язані подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. 

 

 

Запрошуємо громадян до декларування доходів

04.01.2019 - Головне управління ДФС у Тернопільській області

Головне управління ДФС у Тернопільській області звертає увагу громадян, що з 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2018 року. Деклараційна кампанія буде тривати до 1 травня 2019 року.

Нагадаємо, що громадяни, які отримували у 2018 році доходи від надання в оренду рухомого і нерухомого майна, продажу акцій і інших цінних паперів, отримали спадок, подарунки, іноземні доходи та інші доходи, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та доходи від осіб, які не є податковими агентами, зобов’язані подати до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. 

 

 

Продукція власного виробництва: застосовування РРО при її реалізації

04.01.2019 - Головне управління ДФС у Тернопільській області

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

Нагадаємо, до продукції власного виробництва відноситься продукція, яка виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили.

 

 

Сплата єдиного податку підприємцями

08.01.2019 - Головне управління ДФС у Тернопільській області

Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що Закон України про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з 1 січня, що відповідно впливає на фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців.

Так, відповідно ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 грн;

- для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 грн.

А відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу (у разі сплати ПДВ) або 5 відсотків. А  для четвертої групи (виключно підприємці-сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється залежно від кількості використовуваних сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду.

 

 

Інформація

Зарплату підвищили- місцеві скарбниці наповнили

Понад 4 млн грн транспортного податку сплатили на Тернопільщині

Що зміниться у Податковому кодексі

01.04.2016

16.12.2015

29.10.2015

09.10.2015

07.10.2015

05.10.2015

29.09.2015

24.09.2015

23.09.2015

09.09.2015

01.09.2015

28.08.2015

20.08.2015

13.08.2015

12.08.2015

05.08.2015

24.07.2015

23.07.2015

16.07.2015

15.07.2015

13.07.2015

10.07.2015

09.07.2015

06.07.2015

03.07.2015

01.07.2015

30.06.2015

26.06.2015-2

26.06.2015-1

23.06.2015

22.06.2015

15.06.2015

12.06.2015

10.06.2015

09.06.2015

08.06.2015-2

08.06.2015-1

04.06.2015

18.05.2015

14.05.2015

07.05.2015

05.05.2015

30.04.2015

21.04.2015

20.04.2015

15.04.2015

07.04.2015

03.04.2015

02.04.2015

31.03.2015

27.03.2015

25.03.2015

24.03.2015

19.03.2015

18.03.2015

17.03.2015

12.03.2015

11.03.2015

10.03.2015

06.03.2015-1

06.03.2015

04.03.2015-2

04.03.2015-1

02.03.2015

24.02.2015

10.02.2015

03.02.2015

02.02.2015

29.01.2015

20.01.2015




УВАГА! З метою поширення позитивного досвіду щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» створено веб-сайт «Спільнота кращих державних службовців» - www.kds.org.ua, який є корпоративною соціальною мережею учасників, організаторів та партнерів Конкурсу. Сайт дозволяє спілкуватися групі професійних користувачів, об’єднаних спільними інтересами

Актуальна тема