Монастириська районна державна адміністрація
48300, м.Монастириська, вул.Шевченка, 19
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Бюро правової допомоги інформує


Трудовий договір – запорука захисту трудових прав.

Офіційне працевлаштування дає можливість отримати соціальний  захист працівників, стабільність, гарантії з боку роботодавця по дотриманню норм трудового законодавства, можливість захисту законом прав та інтересів працівників, розгляду трудових спорів, що виникають між працівником та роботодавцем, у судовому порядку.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 

Якщо особу запрошено на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, то їй не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Укладення трудового договору

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати:

-      паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

-      трудову книжку,

-       у випадках, передбачених законом - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12 А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 ілодобово).

___________________________________________________________________

 

Відновне правосуддя для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення

Злочини, вчинені неповнолітніми часто трапляються через різні обставини: вплив оточення, потреба в нових гострих відчуттях, бажання привернути до себе увагу дорослих. За скоєний злочин передбачено різні види покарання, в тому числі і позбавлення волі. Але для неповнолітніх, які вчинили злочин вперше, є шанс виправити ситуацію та повернутися до звичного життя. Цьому сприяє Програма  відновного правосуддя для неповнолітніх.

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»впроваджується Міністерством юстиції України Генеральною прокуратурою України на базі системи надання безоплатної правової допомоги.

Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за кількох умов:

-      наявності потерпілої сторони - фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

-      вчинення неповнолітнім вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину;

-      визнання неповнолітнім факту вчинення кримінального правопорушення;

-      згоди неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі.

У разі, якщо обставини кримінального провадження відповідають умовам, прокурор інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого, його законного представника про можливість реалізації Програми шляхом залучення регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги  посередника та укладення угоди про застосування Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.

Якщо сторони погоджуються брати участь у Програмі, прокурор пропонує їм заповнити заяву про участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, та згоду на обробку персональних даних, які далі передаються до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 Регіональний центр приймає рішення про застосування Програми та видає відповідне доручення для проведення медіації посереднику.

Медіатор (посередник)  - адвокат, включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, який пройшов навчання з реалізації Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.

Посередник на зустрічі зі сторонами роз’яснює їм процедуру Програми, її наслідки, надає можливість сторонам дійти згоди щодо умов угоди і в разі згоди сторін на її проходження надає їм примірну форму угоди для ознайомлення і визначення дати наступної зустрічі для її укладення.

Для забезпечення реалізації пілотного проекту можуть утворюватися робочі групи за участю прокурора, соціального працівника, психолога, представників регіонального центру та органу пробації.

У разі примирення сторін та укладення між ними відповідної угоди, до суду подають клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.

Довідково: Наказ Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України №172/5/10 від 21.01.2019 «Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

 

Випробувальний термін при прийнятті на роботу: що потрібно знати працівнику та роботодавцю?

Конституцією України визначено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

При прийнятті на роботу роботодавець може встановлювати випробувальний термін працівнику.   Це питання регулюється ст.26 Кодексу законів про працю України.

Для чого встановлюється випробування для працівника? При укладенні трудового договору за угодою сторін може бути встановлено випробування для того, щоб перевірити, чи відповідає працівник вимогам до роботи та зможе її виконувати.

У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу обов’язково вказується умова про випробування.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю України. Це означає, що такі працівники наділені тими ж правами та обов’язками, що й інші працюючі.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців. Є окремі випадки, коли цей термін встановлюється до шести місяців, але лише за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації.

Якщо з будь яких причин працівник не працював на роботі, то ці дні не будуть зараховуватися до  строку випробування.

Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Що стосується виплати заробітної плати працівнику, якому встановлено випробування, то звісно, що вона має нараховуватися згідно законодавства, адже будь яка праця оформлена трудовим договором підлягає оплаті. ЇЇ розмір не має бути нижче встановленого державою мінімального. 

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;

- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;

- молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;

- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;

- осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;

- осіб, обраних на посаду;

- переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;

- осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;

- вагітних жінок;

- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;

- осіб на тимчасові та сезонні роботи;

- внутрішньо переміщених осіб.

Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12 А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 ілодобово).

 

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

 

Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього, подане громадянам України, з метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, передаються на розгляд постійних комісій місцевої ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою, порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

ВАЖЛИВО! При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має право бути присутньою на сесії ради (п.17 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні") Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування відмови про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, дана відмова повинна бути вмотивована та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

Орган місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України, та частині п'ятій статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається - не рідше ніж один раз на місяць.

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

·               невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;

·               невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

·               невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому  законом порядку.

Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.

У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустроюабо вмотивованої відмови в його наданні – є два шляхи захисту свого порушеного права:

Автоматичне погодження

У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання у місячний термін (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ст. 122 ЗК України).

         Однак недоліком у обрані такого способу вирішення питання буде:

Øтруднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;

Øтакож в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр») . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

Оскарження протиправної бездіяльності до суду

Також дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна   оскаржити, звернувшись до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12 А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

    Наш телефон 2-12-72 

    Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

 

Надання права на шлюб неповнолітній особі

 

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю без шлюбу, то це не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ст. 23 Сімейного кодексу Україниправо на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.

Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.

Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку надень реєстрації шлюбу.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

У разі примусового укладення шлюбу або реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, за рішенням суду шлюб визнається недійсним.

 

Реєстрація шлюбу

з неповнолітньою особою

 

За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

При прийнятті рішення щодо надання права на шлюб неповнолітній особі, суд враховує обставини конкретної ситуації: встановлює наскільки укладення шлюбу відповідатиме інтересам неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб.

Найчастіше такими обставинами можуть бути:

-      фактичне створення сім’ї,

-      народження в такій сім’ї дитини,

-      вагітність неповнолітньої жінки.

Позовна заява в даних справах подається до суду за місцем проживання заявника!

Про подання такої заяви суд повідомляє батьків,  піклувальників або законних представників, оскільки вони захищають інтереси  неповнолітньої особи.

Заява до суду подається самостійно особою, яка досягла 16-річного віку.

 

 

     Заява про надання права на шлюб розглядається судом за правилами окремого провадження.

 

Вимоги до заяви про надання права на шлюб

У заяві про надання права на шлюб зазначаються:

ü    прізвище, ім’я, по батькові заявника, його місце проживання та засоби зв’язку;

ü    прохання надати право на шлюб;

ü    відомості про ту особу, з ким планується шлюб;

ü    посилання на вік осіб, що бажають створити сім’ю, який не дозволяє це зробити за правилами Сімейного кодексу України;

ü    докази, що надання права на шлюб відповідає інтересам неповнолітнього заявника чи заявниці.     

 До заяви додаються копії відповідних документів (свідоцтв про народження, медичних довідок про вагітність тощо). При цьому батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу,  вказуються  у заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи.

 

Судовий збір

     Судовий збір по заявах у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

 

Рішення суду

Рішенням суду неповнолітній особі надається право на укладення шлюбу не загалом, а саме з конкретною особою, яка чітко зазначається у рішенні суду.  Тобто, право на шлюб надається з певною особою,  тому не можна зареєструвати шлюб з іншою.  У випадку, коли той, кому надано  право на шлюб з певною особою, забажає зареєструвати шлюб з іншою, йому належить  знову звернутися з заявою до суду.

Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то в такому випадку кожному із них необхідно подати до суду  окрему заяву про надання права на шлюб.

 

Якщо неповнолітня особа уклала шлюб, вона набуває повної цивільної дієздатності.

 

Хто не може перебувати у шлюбі між собою?

Ст. 26 Сімейного кодексу України визначено перелік осіб, які не можуть укладати шлюб між собою. До них відносяться:

- рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька;

- двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

- усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12 А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 ілодобово).

 

 

Що ж потрібно знати про державну цільову підтримку для здобуття професійної та вищої освіти?

Конституція України гарантує право на якісну та доступну освіту, яку можемо здобувати впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти затверджено Постановою КМУ від 23.11.2016 р №975.

Державна цільова підтримка надається у вигляді:

-                   повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним рівнем вищої освіти за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів – Це у  разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства;

-                   пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

-               першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;

-         соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;

-         безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

-         безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.

Кому надається Державна цільова підтримка для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти:

 

1) особам, визнаним учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

2) дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, постраждалими учасниками Революції Гідності;

3) дітям, один з батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в АТО;

4) дітям осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також дітям осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності;

5) дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи;

6) дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення.

Держава забезпечує державну цільову підтримку для здобуття освіти учасникам бойових дій та їх дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Особа, яка належить до однієї із зазначених  категорій громадян, яка навчалася за державним (регіональним) замовленням у державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти і не завершила навчання за певним рівнем освіти, проте  бажає повторно здобути фахову вищу освіту за тим самим рівнем вищої освіти за державним замовленням, має право на отримання пільг та гарантій, але у разі відшкодування коштів державного або відповідного місцевого бюджету.

Особа, яка здобула вищу освіту за державним  замовленням у державному (комунальному) закладі згідно Порядку, але за станом здоров’я втратила можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії, має право на повторне навчання у державному (комунальному) закладі фахової передвищої та вищої освіти на умовах державної цільової підтримки, визначеної цими Порядком та умовами.

У разі, коли діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи або діти, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення та під час навчання отримують державну цільову підтримку і при цьому виникають обставини, що змінюють статус такої особи на належну до іншої категорії осіб, то така особа має право на отримання додаткових можливостей за рахунок державної цільової підтримки. Надання такій особі державної цільової підтримки з урахуванням уже наявних нових обставин розглядається закладом освіти відповідно до Порядку.

За рішенням керівника закладу освіти державна цільова підтримка надається з дати виникнення нових обставин та за умови надання зазначеними особами відповідних документів, але  не пізніше ніж через три місяці з дня їх видачі.

Державна цільова підтримка за минулий період призначається не більш як за 12 місяців у разі, коли вона не була своєчасно призначена закладом освіти.

Надання державної цільової підтримки припиняється у разі відрахування особи з такого закладу освіти в порядку та на підставах, визначених законом, а також у разі надання здобувачу освіти академічної відпустки.

Для отримання державної цільової підтримки потрібно подати заяву на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу у довільній формі. В заяві  зазначаємо, на які саме види державної цільової підтримки особа претендує.

До заяви додаються документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки:

·                                 посвідчення учасника бойових дій;

·                                 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни;

·                                 Посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності;

Для дітей зазначених категорій

·                                 свідоцтво про народження дитини

·                                 посвідчення учасника бойових дій батька або матері); 

·                                 посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни батька або матері

посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності (батька або матері)

Для дітей загиблих учасників бойових дій:

-         свідоцтво про народження дитини

·                                 посвідчення члена сім’ї загиблого;

для дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи:

 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

·                                  дітей, які проживають на лінії розмежування – довідка про реєстрацію місця проживання особи.

У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки, у вигляді часткової оплати навчання, є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

 

 

                                     Відповідальність за жорстоке поводження з тваринами

Жорстоким поводженням з тваринами вважається знущання над тваринами,  у тому числі безпритульними, що спричинило мучення, завдало їм фізичного страждання, тілесні ушкодження, каліцтво або призвело до загибелі, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення домашніх та сільськогосподарських тварин напризволяще, у тому числі порушення правилутримання тварин (стаття 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»)

Поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах (стаття 4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»):

·                    жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині;

·                    забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям;

·                    право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону;

·                    заборона жорстоких методів умертвіння тварин;

·                    відповідальність за жорстоке поводження з тваринами;

·                    утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

·                     

ЗАБОРОНЕНО проводити пропаганду жорстокого поводження з тваринами, а саме:

пропаганда жорстокого поводження з тваринами;

заклики до жорстокого поводження з ними;

пропаганда мисливства в системі дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти (стаття 5 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»);

використання в розважальних або комерційних цілях матеріалів, що демонструють жорстоке поводження з тваринами.

Умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям (стаття 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження») Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби

Місце утримання тваринповинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити   необхідні  простір,  температурно-вологісний  режим, природне освітлення,  вентиляцію та можливість контакту тварин  із природним для них середовищем.

    Право власності  та  інші  речові  права  на  тварин  у  разі жорстокого  поводження  з  ними  можуть бути припинені за рішенням суду шляхом їх оплатного вилучення або конфіскації (стаття 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).

При поводженні з тваринами не допускається (стаття 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»):

використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;

примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до травмувань;

нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;

використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

Відповідальність

За жорстоке поводження з тваринами передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність.

Стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення : Жорстоке поводження з тваринам» - тягнуть за собою накладення штрафу від 200до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, пропаганда жорстокого поводження з тваринами -
тягнуть за собою накладення штрафу
від 300 до 500неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Насильницькі дії стосовно тварин, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, - тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 500неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров’я.

Кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами передбачено статтею 299 Кримінального кодексу України, а саме: жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, у тому числі безпритульними тваринами, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну чи інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, а також поширення матеріалів із закликами до вчинення таких дій - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, -

караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені з особливою жорстокістю або у присутності малолітнього чи неповнолітнього, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб, або вчинені активним способом, - караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років.

Куди звертатися?

У разі виявлення жорсткого поводження з тваринами звертайтеся із заявою до органу поліції.

 

Джерело:

ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження»

Кодекс України про адміністративне правопорушення;

Кримінальний кодекс України

wiki.legalaid.gov.ua

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

 

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за заповітом після прийняття спадщини

 

Відповідно до статті 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.               

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст. 1223 Цивільного кодексу України).

         Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.         

З метою оформлення права на земельну ділянку (пай) в порядку спадкування за заповітом після подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса у строки та умови визначенні статтями 1268, 1270 Цивільного кодексу України та спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, необхідно звернутися до нотаріуса для отримання про свідоцтва про право на спадщину.

 

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину із долученням документів, а саме:

 

Ø    документи, що посвідчують особу (паспорт, код);

Ø    свідоцтво про смерть спадкодавця;

Ø    заповіт;

Ø    документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (пай) (Державний акт на право приватної власності на землю);

Ø    довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю) (довідку можна отримати у Центрі надання адміністративних послуг, що знаходиться за адресою: вул. Сагайдачного,3 м. Монастириська Тернопільської області);

Ø    документи, що підтверджують родинний зв’язок спадкоємця із спадкодавцем для звільнення від сплати податку при успадкуванні (паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження), якщо успадковують спадкоємці першої та другої черги споріднення визначенні статтями 1261,1262 Цивільного кодексу України. 

 

Нотаріус разом із  свідоцтвом про право на спадщину видає спадкоємцю Витяг з державного реєстру  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності. Дані документи підтверджують право власності спадкоємця на земельну ділянку (пай).

Важливо! Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

 

    Слід зазначити, що у випадку необхідності роз’яснення чинного законодавства з метою захисту Ваших прав та інтересів Ви можете звернутися до відділу «Монастириське бюро правової допомоги» Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

    Наш телефон 2-12-72 

    Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

______________________________________________________________________________

Відновне правосуддя для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення

Злочини, вчинені неповнолітніми часто трапляються через різні обставини: вплив оточення, потреба в нових гострих відчуттях, бажання привернути до себе увагу дорослих. За скоєний злочин передбачено різні види покарання, в тому числі і позбавлення волі. Але для неповнолітніх, які вчинили злочин вперше, є шанс виправити ситуацію та повернутися до звичного життя. Цьому сприяє Програма  відновного правосуддя для неповнолітніх.

Проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»впроваджується Міністерством юстиції УкраїниГенеральною прокуратурою України на базі системи надання безоплатної правової допомоги.

Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.

Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину, застосовується за кількох умов:

-      наявності потерпілої сторони - фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;

-      вчинення неповнолітнім вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину;

-      визнання неповнолітнім факту вчинення кримінального правопорушення;

-      згоди неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі.

У разі, якщо обставини кримінального провадження відповідають умовам, прокурор інформує неповнолітнього, його законного представника та потерпілого, його законного представника про можливість реалізації Програми шляхом залучення регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги  посередника та укладення угоди про застосування Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.

Якщо сторони погоджуються брати участь у Програмі, прокурор пропонує їм заповнити заяву про участь у Програмі відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, та згоду на обробку персональних даних, які далі передаються до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 Регіональний центр приймає рішення про застосування Програми та видає відповідне доручення для проведення медіації посереднику.

Медіатор (посередник)  - адвокат, включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, який пройшов навчання з реалізації Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.

Посередник на зустрічі зі сторонами роз’яснює їм процедуру Програми, її наслідки, надає можливість сторонам дійти згоди щодо умов угоди і в разі згоди сторін на її проходження надає їм примірну форму угоди для ознайомлення і визначення дати наступної зустрічі для її укладення.

Для забезпечення реалізації пілотного проекту можуть утворюватися робочі групи за участю прокурора, соціального працівника, психолога, представників регіонального центру та органу пробації.

Уразі примирення сторін та укладення між ними відповідної угоди, до суду подають клопотання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.

Довідково: Наказ Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України №172/5/10 від 21.01.2019 «Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

___________________________________________________________________________

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ РОДИННИХ ВІДНОСИН.

Справи щодо встановлення фактів родинних відносин є одним з найпоширеніших звернень з якими звертаються клієнти до Монастириського бюро правової допомоги.

 Що таке родинні відносини?

 Родинні відносини - кровний зв'язок між людьми за певним ступенем споріднення (такими особами є  батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра, двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. А наприклад відносини чоловіка та дружини не вважаються родинними.

Оскільки чоловік та дружина не перебувають у кровному споріднені, у випадку необхідності, підтвердити їх сімейні зав’язки можна звернутись до суду щодо встановлення  факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в залежності від обставин.

Родинні відносини зазвичай підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами. Однак бувають випадки коли документи які підтверджують родинні (кровні) відносини, відновити не можливо або у таких документах існують розбіжності у прізвищі, імені, по батькові чи даті народження рідних людей. 

Чому виникає потреба встановлення фактів родинних відносин?

Потреба щодо встановлення таких фактів може виникнути наприклад при оформленні спадкових справ чи при оформленні пенсії у зв'язку із втратою годувальника, отриманні компенсації та в інших справах.

Найбільш поширеними звернення клієнтів щодо встановлення факту родинних відносинах у Монастириському бюро правової допомоги є спадкові справи, де необхідно підтвердити родинне споріднення.

Адже у пункті 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами Українивизначено, що нотаріус  при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє наявність підстав для спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.

Документами, що підтверджують такі відносини є свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, Витяги з реєстру актів цивільного стану щодо актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних.

Яким чином можна вирішити такі справи?

Якщо родинні відносини неможливо підтвердити свідоцтвами та іншими документами, то за наявності відмови нотаріуса щодо вчинення нотаріальних дій чи за наявності відмови пенсійного фонду щодо призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, необхідно звертатися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.Такі справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання заявника в порядку окремого провадження (окреме провадження є видом не позовного цивільного судочинства). Право на звернення до суду із  заявою про встановлення факту родинних відносин передбачені у пункті 1 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України. 

Сторонами у таких справах є заявники та заінтересовані особи.

Заявниками можуть бути:

Ø   спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки (напр. отримання свідоцтва про право на спадщину);

Ø   особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

Ø   інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

Заінтересованими особами можуть бути й інші спадкоємці, а у випадку їх відсутності територіальні громади.

            У заяві про встановлення факту родинних  відносин заявнику необхідно зазначити причину неможливості  одержання чи  відновлення  документа, що посвідчує даний факт та якими доказами цей факт підтверджується. Також до заяви додаються довідки  про  неможливість  одержання чи відновлення необхідних документів та зазначається мета, а саме для чого необхідно встановити такий факт. У випадку не подання таких даних суддя вправі постановити ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.  

Доказами, що підтверджують факт родинних відносин можуть бути документи, які містять відомості про родинні відносини осіб (напр. особові справи, автобіографії, листівки, сімейні фото, рішення судів, по господарські книги, виписки з будинкових книг та інші документи). Також доказами можуть бути пояснення свідків, які можуть підтвердити родинний зв'язок померлого із заявником.

Слід зазначити, що справи про встановлення факту родинних відносин із метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до ст. 1224 Цивільного кодексу України усунутий від спадщини.

         При поданні до суду заяви про встановлення факту родинних відносин необхідно долучити підтверджуючий документ про сплату судового збору  у розмірі 420,40 грн. (тобто 0,2 відсотки розміру прожиткового мінімуму у 2020 році  для працездатних осіб, кожного року сума рожиткового мінімуму змінюється відповідно розмір судового збору також буде змінений).

Слід зазначити, що рішення про встановлення факту родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис.

Факт родинних відносин підтверджується у даному випадку копією рішення суду про встановлення такого факту.

ВАЖЛИВО! Похідним документом кожної людини є свідоцтво про народження від якого походять всі інші документи.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

 

 

СТРОК ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

 

Незалежно від того чи залишив після смерті спадкодавець заповіт чи ні спадкоємцю, який бажає отримати спадщину необхідно звернутися до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини у строк 6 місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець до шести місяців не подасть заяву про прийняття спадщини він важається таким, що спадщину не прийняв.

Однак, законодавством передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у шести місячний строк з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України).

Проте при перевірці документів поданих спадкоємцем, нотаріус керується даною нормою у випадках якщо реєстрації місця проживання  спадкодавця та спадкоємця на час відкриття спадщини співпадає («прописка» за однією адресою).

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст.1270 ЦК України).

Статтею 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою згідно рішення суду, яке набрало законної сили  (ч.3 ст.46 цього Кодексу).

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст.1221 ЦК України).

Отже, після смерті спадкодавця, спадкоємцем особисто подається заяву про прийняття спадщини у письмовій формі до нотаріуса за останнім місцем проживання померлого. Також така заява може бути направлена до нотаріуса поштою (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою)

Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.

Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун (ст.1269 ЦК України).

Документи, що додаються до заяви про прийняття спадщини:

Ø    паспорт;

Ø    ідентифікаційний код;

Ø    свідоцтво про смерть;

Ø    заповіт (у разі його наявності);

Ø    документи, що підтверджує родинні стосунки спадкоємця з померлим (у разі відсутності заповіту);

Ø    довідка з органу місцевого самоврядування (міської, сільської ради) про останнє місця проживання померлої особи;

Ø      правовстановлюючі документи на майно.

 

У випадку пропущення строку для прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Також за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

 

 

 

ЛЕГАЛЬНА ЗАЙНЯТІСТЬ

 

Основний закон України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на  життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст.43 Конституції України).

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, такий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Слід зазначити, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомленням Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

 

Що таке трудовий договір?

Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).  

При укладені трудового договору працівникові гарантується право на:

 

Ø     на заробітну плату у розмірі не менше встановленої мінімальної заробітної плати визначеного законодавством України;

Ø     на оплачувану щорічну відпустку (ст. 45 Конституції України);

Ø     забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку (ст. 45 Конституції України);

Ø     встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв (ст.45 Конституції України);

Ø     скороченої тривалості роботи у нічний час (ст.45 Конституції України);

Ø     право на оплату лікарняних;

Ø     право на відпустку по вагітності та пологах;

Ø     право в майбутньому на отримання пенсії;

Ø     ці права не є вичерпаними.

 

Якщо працівник працює без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця така праця вважається неофіційною (нелегальною). У таких випадках роботодавець порушує закон та несе адміністративну відповідальність (ч.3 ст.41 КУПаП, 265 КзППУ).

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), тягнуть за собою накладення штрафу на роботодавця:

Ø    від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (8500 – 17000 грн.

Ø    за повторне вчинення правопорушення  протягом року від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(17000 – 34000 грн.)

Працівник за не оформлення трудових відносин відповідальності не несе, але втрачає право на гарантований державою соціальний захист

При неофіційній праці роботодавець не сплачує страхові внески, а тому наприклад виплата пенсії в майбутньому практично є неможливою.

Оформлення трудового договору у письмовій формі при працевлаштуванні дає можливість здійснювати захист своїх трудових прав в разі невиплати або затримки у виплаті заробітної плати, а також інших порушеннях трудового законодавства з боку роботодавця.

Куди можна звернутись за захистом своїх прав? 

У разі якщо роботодавець використовує найману працю особи, допускає її до робочого місця, однак відмовляється укласти трудовий договір, з цим питанням необхідно звернутись до:

Ø    Територіального органу Державної служби України з питань праці (Управління Держпраці у Тернопільській області);

Ø    Зателефонувати на телефон Урядової гарячої лінії – 15-45;

Ø    Системи безоплатної правової допомоги;

Ø    Суду.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

 

 

Досудові та позасудові способи вирішення спорів

 

Відомо, що згідно Конституції України кожен  має право на звернення до суду за захистом своїх прав. Судовий процес може бути довготривалим, фінансово-затратним, спричинювати психологічне навантаження та стресовий стан людини і не завжди гарантує належне виконання судових рішень.

Тому потрібно знати про альтернативні методи врегулювання конфліктів в досудовому та позасудовому порядку, що гарантують участь сторін у прийнятті рішення, економію коштів та часу та збереження соціальних зв’язків.

Які існують види альтернативного врегулювання спорів?

1.            Переговори - інформаційно-комунікативна домовленість сторін для вирішення конфлікту.

Під час переговорів сторони, в яких виник спір мають змогу домовитися про те, як врегулювати конфлікт, правильно скоординувати спільні дії та проконтролювати умови виконання.

2.                 Третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про третейські суди», для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до Закону України «Про третейські суди».

 

3.                 Медіація – це досудова та позасудова процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів сторін конфлікту (спору) за допомогою одного або декількох медіаторів.

В Україні медіацію часто використовується як спосіб примирення потерпілого і правопорушника, вирішення трудових, сімейних спорів або ж для захисту прав споживачів. Даний метод вважається ефективним лише тоді, коли сторони виконали усі домовленості, що допомогло врегулювати спір та досягнути згоди. Важливим є те, що медіація має бути добровільною та конфіденційною

Медіатор :

·       будь-яка третя особа, до якої звернулися з проханням провести медіацію ефективно, неупереджено та компетентно, незалежно від віросповідання або професії цієї третьої особи у відповідній державі-члені, та способу, у який ця третя особа була призначена або отримала запит провести медіацію.

·        спеціально підготовлений нейтральний та незалежний фахівець, який допомагає сторонам конфлікту (спору) у його врегулюванні, організовує та проводить медіацію.

·       нейтральна по відношенню до сторін конфлікту третя сторона (спеціально підготовлений посередник), яка сприяє досягненню сторонами взаємоприйнятної згоди розв'язати цей спір, зосереджуючись при цьому на інтересах сторін, а не на правових позиціях або договірних правах.

 

Медіація застосовується:

-         до звернення до суду,

-         замість звернення до суду;

-         під час судового розгляду справи;

-         на стадії виконання судового рішення;

 

Медіація не застосовується (не рекомендується) за умов:

-         відсутності добровільності;

-         відмови від медіації;

-         домашнє насильство;

-         зловживання алкоголем чи наркотиками;

-         недієздатності особи.

     Який би спосіб вирішення конфлікту ви не обрали, головне пам’ятати, що правова культура та обізнаність є важливим компонентом захисту своїх прав, а отримати правову консультацію можна в фахівців системи безоплатної правової допомоги.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

 

 

 

 

 

 

Відповідальність за куріння в громадських та заборонених місцях

 

Усім відомо, що куріння шкодить здоров'ю та викликає звикання. Ті хто палять повинні знати  про місця, де курити  заборонено, а також покарання за порушення.

В Україні діє Закон "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів  і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", який визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Що таке “громадське місце”?

Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони;

Місця, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

Ø    у ліфтах і таксофонах;

Ø    у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;

Ø    у приміщеннях та на території навчальних закладів;

Ø    на дитячих майданчиках;

Ø    у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;

Ø    у під’їздах житлових будинків;

Ø    у підземних переходах;

Ø    утранспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;

Ø    у приміщеннях закладів ресторанного господарства;

Ø    у приміщеннях об’єктів культурного призначення;

Ø    у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

Ø    на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

·       у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

·       у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;

·       у приміщеннях гуртожитків;

·       в аеропортах та на вокзалах.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Куріння не заборонено:

ü    на вулицях,

ü    подвір'ях житлових масивів, парках,

ü    якщо особа, що курить не знаходиться поблизу об'єктів, перелічених вище.

Відповідальність за куріння в громадських місцях

Відповідно до ст. 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено відповідальність за куріння у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради:

Ø    попередження;

Ø    штраф від 51 до 170 грн.

За повторне вчинення правопорушення протягом року:

Ø    штраф від 170 до 340 грн.

Якщо ж правопорушення вчинила неповнолітня особа віком від 16 до 18 років, яка не має власного доходу, відповідальність нестимуть батьки, опікуни чи піклувальники.

 

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизвернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72  

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103 (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

_______________________________________________________

Після смерті рідних досить часто зустрічаємося з таким явищем, як  пропущення строку для прийняття спадщини. І здається, що не так? Померла рідна людина з якою фактично на час смерті та протягом довгих років проживав спадкоємець в одному будинку, вели спільне господарство, -  фактично спадщину прийняли.

Ця досить поширена ситуація склалася у пана Івана О., який у листопаді 2019 року звернулася до Монастириського бюро правової допомоги та розповів, що його син несподівано загинув. Після його смерті залишилося спадкове майно (земельна ділянка). Сусіди порадили, що, оскільки тато з сином проживали разом, то до нотаріуса необхідно звертатися після спливу шести місяців від дня смерті, що чоловік і зробив. 

 Після спливу шести місяців пан Іван звернувся до нотаріуса  із зверненням про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на  спадкове майно. Нотаріус, перевіривши документи подані заявником, встановив, що померлий син був зареєстрований за адресою, яка відрізняється від адреси реєстрації його батька пана Івана. Тому, оформити спадкові права та видати свідоцтво про право на спадщину на вказане майно, нотаріус не зміг у зв’язку із тим, що спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини. У зв’язку із чим нотаріус роз’яснив заявнику право на звернення до суду.

 Фахівець Монастириського бюро правової допомоги Галина Джумак, вивчивши справу, дійшла до висновку, що в даній справі необхідно звертатися до суду із заявою провстановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Зібравши докази спільного постійного проживання, юрист бюро склала відповідну заяву з якою звернулися до місцевого суду.

Суд заяву задовольнив та виніс рішення, щодо встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. 

 

Чому так сталося?

Отже, відповідно до частини 1 статі 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусуабо в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦПК України).

Частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Беручи до уваги частину 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, враховуючи, що пан Іван постійно проживав разом із своїм сином, то згідно цієї норми він спадщину прийняв.

Однак у таких справах, де відрізняються адреси місця реєстрації спадкодавця та спадкоємця, але фактично вони постійно проживали разом  нотаріуси після звернення спадкоємця щодо видачі свідоцтва про право на спадщину з пропущенням строку для прийняття такої спадщини,  надають роз’яснення щодо пропущення строку для прийняття спадщини та необхідності звернення до суду за захистом своїх прав.

Але у позовних заявах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини потрібно доказати поважність причин пропущення строків для прийняття спадщини, зазвичай такі причини відсутні. 

Що робити?

У таких випадках рекомендую звертатися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 постанови  Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз’яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв’язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизвернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103  (цілодобово).

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.  

_________________________________________________________________

Права та соціальні гарантії біженців та осіб,

які потребують додаткового захисту.

 

Якими  правами володіють  біженці, або особами які потребують додаткового захисту в Україні? Роз’яснення надають фахівці Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Біженцемє  особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань. Таке визначення нам дає  Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Україна надає додатковий захист  іноземцям та особам без громадянства, які прибули в Україну або перебувають в Україні та через певні  обставини не можуть або не хочуть повертатисяв країну громадянської належності або країну попереднього постійного проживання.

Особа, яка потребує додаткового захисту, - особа, яка не є біженцемвідповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року і Протоколу щодо статусу біженців 1967 року та цього Закону, але потребує захисту, оскільки змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини  і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань;

Членами сім'ї біженця чи особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту є:

Ø чоловік (дружина);

Ø діти віком до вісімнадцяти років за умови, що вони не перебувають у шлюбі і знаходяться на утриманні;

Ø повнолітні діти, які не перебувають у шлюбі, якщо вони через фізичний стан об'єктивно не здатні задовольняти свої потреби;

Ø непрацездатні батьки;

Ø інші особи, які перебувають під їх опікою чи піклуванням, як це визначається національним законодавством і звичаями відповідної країни.

Законом визначені певні умови, за яких особа не визнається біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а саме:

Ø яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;

Ø  яка вчинила злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;

Ø  яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об'єднаних Націй;

Ø  яка була визнана в іншій країні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту до прибуття в Україну;

Ø  яка до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні.

Дія цього абзацу Закону не поширюється на дітей, розлучених із сім'ями, а також на осіб, які народилися чи постійно проживали на території України, а також їх нащадків (дітей, онуків).

Біженці або особи, які потребують додаткового захисту, мають рівні з громадянами України права на:

Ø пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;

Ø працю;

Ø провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;

Ø охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

Ø відпочинок;

Ø освіту;

Ø свободу світогляду і віросповідання;

Ø направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;

Ø володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;

Ø оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

Ø звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

Ø безоплатну правову допомогу в установленому порядку.

 

Також біженець або особа, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах, має право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання.

Згідно Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» мають право на всі види правових послуг, з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою, а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, з моменту затримання.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

Право неповнолітніх на працю

 

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 

Праця молоді чітко регламентується главою XIII Кодексу законів про працю (далі-КЗпП).

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України (ст. 187 КЗпП).

За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як

виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. 

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціалізованих навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.(ст. 188 КЗпП).

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. (ст.191 КЗпП) При встановленні факту, що робота негативно впливає на здоров’я неповнолітнього, він негайно звільняється з цієї роботи і переводиться на більш легку роботу.               

                  

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

Ø    для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;

Ø    для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які

працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку.

 

Заробітна плата

Працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної

роботи заробітна плата виплачується в такому ж розмірі, як працівникам

відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст.194 КЗпП).     

 

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

·       залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.(ст.192 КЗпП),

·       застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП).

 

ПРАВО НА ВІДПУСТКУ

Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день (ст. 6 ЗУ «Про відпустки»). Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років надаються у зручний для них час.

 

         ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ МОЛОДШЕ 18 РОКІВ

Зініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається,

крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей.

При цьому звільнення з підстав зазначених в пунктах1, 2 і 6 статті 40

КЗпП, проводиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

 

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизвернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

____________________________________________________________

Захист прав дітей

 

Людина від народження наділена правами, а з часом у процесі життя, після досягнення встановленого законом віку, набуває здатності мати обов’язки і нести відповідальність за свої дії. Згідно з міжнародним та українським законодавством дитиною є особа віком до 18 років (тобто до досягнення нею повноліття). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею 14 років, а неповнолітньою – у віці від 14 до 18 років (ст.6 СК України).

 

Усі права дитини закріплені Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією України, Законами України «Про охорону дитинства», «Про освіту» та іншими нормативними актами.

 

Які загальні права дитини?

Серед загальних прав дитини, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, як правило виділяють наступні:

Ø    право на життя;

Ø    право на ім'я та громадянство;

Ø    право на освіту;

Ø    право на правову допомогу;

Ø    право на майно та житло;

Ø    право на охорону здоров'я і безоплатну кваліфіковану медичну допомогу;

Ø    право на безпечні умови для життя і здорового розвитку;

Ø    право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку;

Ø    право на вільне висловлення особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності;

Ø    право на отримання інформації, що відповідає її віку;

Ø    право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та право на піклування батьків;

Ø    право на працю та на зайняття підприємницькою діяльністю;

Ø    право на об'єднання в дитячі та молодіжні громадські організації (при цьому створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування забороняється). 

Ø    право на звернення;

Ø    право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності (зокрема, дитина вправі особисто звернутися до державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів).

 

      В судовому процесі діти мають право:

Ø    отримувати всю необхідну інформацію;

Ø    отримувати консультацію та допомогу;

Ø    бути проінформованою про наслідки висловлювань та рішень;

Ø    вимагати призначення спеціального представника, якщо батьки не можуть представляти її інтереси в суді;

Ø    отримувати допомогу у висловлюванні  своєї думки у обраного представника в судовому процесі;

Ø    відповідати на запитання, як свідок тільки в присутності педагога або батьків (усиновлювачів, опікунів, піклувальників).

Ø    висловлювати свої думки.

 

Якщо дитині виповнилося 14 років то вона має право: 

·       самостійно звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів;

·       подавати позов до суду про позбавлення батьківських прав;

·       подавати позов про скасування усиновлення та визнання усиновлення недійсним.

 

Якщо дитині виповнилося 16 років то вона має право:

За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. 

 

ВАЖЛИВО! Відповідно до Закону України “Про безоплатну правову допомогу”, діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту, мають право на всі види правових послуг.

 

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизвернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги.

 

 

__________________________________________________________________

 

 

Особливості договору дарування та заповіту

Часто виникають ситуації, коли рідні люди замислюються про те, як краще розпорядитися своїм майном в користь дітей чи онуків: скористатися договором дарування або укласти заповіт. У чому ж різниця? Роз’яснення надають фахівці безоплатної правової допомоги.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Також дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Договір дарування нерухомої речі обов’язково укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Особа, якій подаровано майно вступає в право власності одразу після укладання договору дарування.

Заповіт - особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповіт має бути посвідчений приватним або державним нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст.ст. 1251-1252 Цивільного кодексу України.

Зауважимо, що заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт або скласти новий. В такому випадку заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.

Але потрібно пам’ятати і про право на обов'язкову частку у спадщині інших членів сім’ї, навіть якщо вони не зазначені в заповіті. До них відносяться: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.  Зазначені особи мають право на спадщину незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.

Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

 

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизвернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Гаряча телефонна лінія правової допомоги 0-800-213-103  (безкоштовно та цілодобово).

 

______________________________________________________________

 

 

Права, гарантії та пільги, які надаються донорам крові та її компонентів!

14 червня світова спільнота відзначає  Всесвітній день донора крові. Встановлено, що одна донація крові здатна врятувати життя  мінімум  двом людям. І для самого донора це регулярний моніторинг за власним здоров’ям, тому що вони безкоштовно обстежуються на ВІЛ, гепатити В,С та сифіліс.

В Україні донорами крові можуть стати громадяни України віком від 18 років, які пройшли відповідне медичне обстеження та відсутні медичні протипоказання.

     Особа, яка виявила бажання здати кров та (або) її компоненти,
зобов'язана не пізніше ніж за три дні до дня медичного обстеження,
що проводиться перед  даванням  крові  та  (або)  її  компонентів,
повідомити письмовою заявою  адміністрацію  за  місцем  роботи  чи
навчання або командування військової частини,  де  вона  проходить
службу, про свій намір пройти таке  обстеження  і  здати  кров  та
(або) її компоненти.

            Важливо, щоб донор під час медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові  та  (або)  її компонентів,   повідомив відповідну посадову особу установи  чи  закладу  охорони  здоров'я відомі  йому  дані  про  перенесені та наявні в неї захворювання, інфекції,  які передаються через кров, також про вживання ним наркотичних речовин  та  властиві  їй  інші 



форми  ризикованої  поведінки. У разі наявності зазначених фактів донорської функції може бути обмежено. Зазначена інформація засвідчується особистими підписами особи,  яка  виявила бажання здати кров або її компоненти,  та посадової особи установи чи закладу охорони здоров'я і становить лікарську таємницю.

Гарантовані державою права донорів:

-                  проходження безоплатного медичного обстеження та отримання відповідних довідок;

-                  отримання обов’язкового державного страхування на випадок інфікування або виникнення хвороб чи розладів пов’язаних з виконанням донорської функції;

-                  відшкодування заподіяної здоров’ю шкоди у зв’язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та інші заходи, спрямовані на соціально-трудову та професійну реабілітацію;

-                  прирівнювання інвалідності, пов’язаної з виконанням донорської функції, до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання;

- не розголошення інформації про стан здоров’я, що становить лікарську таємницю.

Загальні пільги:

- Звільнення від роботи та навчання в день медичного обстеження та/або донації крові, зі збереженням середнього заробітку за рахунок роботодавця;

- надання додаткового вихідного дня після кожного разу донації крові, зі збереженням середнього заробітку за рахунок роботодавця. Це право можна використати у будь-який зручний для донорів час. Якщо донація крові відбулася під час щорічної відпустки, то ця відпустка продовжується на відповідну кількість додаткових днів відпочинку за кожен день здавання крові.;

- безкоштовний сніданок і обід за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття  у  донора  крові  та (або) її  компонентів.  У  разі  неможливості  забезпечення  таким харчуванням відповідний заклад охорони здоров'я  має  відшкодувати донору готівкову вартість відповідних наборів харчування.

Заклади переливання крові зобов’язані:

-                  надати донорам всю необхідну інформацію стосовно процедури донації, її впливу на здоров’я;

-                  роз’яснити права та обов’язки донора;

-провести медичне обстеження та донацію;

- повідомити донора про результати медичного огляду;

- не розголошувати інформацію про стан здоров’я донора.

Додаткові пільги,  що надаються донорам у зв'язку з систематичним безоплатним здаванням крові  та її компонентів
- учням  професійних  навчально-виховних,    студентам    вищих 



навчальних закладів, які протягом року безоплатно  здали  кров  та 



(або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим 



максимально  допустимим  дозам,  надається  право  на    одержання 



грошової  допомоги  у  розмірі  25  відсотків    встановленої    у 



навчальному закладі стипендії протягом шести місяців  після  здачі 



крові та (або) її  компонентів  у  зазначеній  кількості.  Виплата 



такої грошової допомоги здійснюється за  місцем  навчання  донора. 



Кошти  для  надання  цієї   грошової    допомоги    передбачаються 



відповідними місцевими програмами розвитку донорства крові  та  її 



компонентів.
- право  першочергового   придбання    путівок    для 



санаторно-курортного лікування за місцем роботи  або  навчання  та 



першочергового  лікування  в  закладах  охорони    здоров'я,    що 



перебувають у державній власності.
Почесні донори України
       Донори, які  безоплатно  здали  кров  в  кількості 40 разових 



максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових 



максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здачі, набувають 



статусу  Почесного  донора   України.  
Пільги для почесних донорів України
-     безплатне   позачергове   зубопротезування    (за    винятком 



зубопротезування з використанням дорогоцінних металів) у  закладах 



охорони здоров'я, заснованих на загальнодержавній  та  комунальній 



власності;
 -    пільгове  придбання  ліків  (із  знижкою  50  відсотків    їх 



вартості)  за  рецептами,  виданими  закладами  охорони  здоров'я, 



заснованими на загальнодержавній та комунальній власності;
-     безплатне  забезпечення донорською кров'ю та її  препаратами, 



необхідними для їх особистого лікування,  за  рецептами,  виданими 



закладами охорони здоров'я, заснованими  на  загальнодержавній  та 



комунальній власності;
 -    першочергове придбання за місцем роботи або навчання  путівок 



для санаторно-курортного лікування  та  першочергове  лікування  у 



закладах охорони  здоров'я,  заснованих  на  загальнодержавній  та 



комунальній власності;
 -    позачергове забезпечення у порядку,  встановленому  Кабінетом 



Міністрів  України,  протезами  та  іншими  протезно-ортопедичними 



виробами;
 -    використання  чергової  щорічної  оплачуваної  відпустки    у 



зручний для них час;
 -   отримання  надбавки  до  пенсії  у  розмірі  10 відсотків від 



затвердженого  прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на 



місяць;  
-     отримання  пільгових  позик  для  будівництва індивідуального 



житла  відповідно до законодавства.
            Підставою  для надання зазначених пільг є відповідні довідки, 



видані  донору  за місцем медичного обстеження чи давання крові та 



(або)  її  компонентів.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати звернувшись до Монастириського бюро правової допомоги за адресою вул. Шевченка,12А м. Монастириська, 2-й поверх, 4- ий кабінет.

Наш телефон 2-12-72 

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 
 
 

_________________________________________________________________________

 

Збільшення розміру штрафу за спалення сухої рослинності

Нещодавно працівниками системи безоплатної правової допомоги надавалися роз’яснення щодо відповідальності за спалення сухої трави, однак 17 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищенняабопошкодження об’єктів рослинного світу»згідно якого збільшився розмір штрафу за самовільне випалювання рослинності або її залишків.

Нагадаємо, під заборону потрапляють:

Øвипалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя.

Де не можна спалювати суху рослинність та її залишки?

-        на землях сільськогосподарського призначення,

-        у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць,

-        упарках,

-        інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах.

На вчинення таких дій має бути наданий дозвіл органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Отже, за вищезазначені порушення передбачена адміністративна відповідальність згідно статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме накладення штрафу у розмірі:

Øдля громадян - від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 060 – 6 120 грн);

Ø для посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 300 – 21 420 грн.)

У випадку вчинення такого ж порушення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі:

Øдля громадян - від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 120 – 12 240 грн);

Ø для посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21 420 – 30 600 грн.).

Якщо ви стали свідками підпалу сухої рослинності телефонуйте в поліцію та зробіть фотофіксацію правопорушення.

Закликаємо усіх громадян бути правосвідомими та дотримуватися законодавства.

 Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

            Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Надання житлово-комунальних послуг на час карантину

На час оголошення в Україні карантину, в зв’язку із запобіганням виникнення та поширення коронавірусної хвороби, громадян цікавлять питання щодо оплати житлово-комунальних послуг. Чи будуть нараховуватися штрафи у разі невчасної сплати ЖК послуг, відключення їх постачання, або виселення із житла у разі заборгованості? Надаємо роз’яснення чинного законодавста з даного питання. 

17 березня 2020 року Верховна рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким визначено ряд заборонщодо  проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- нараховувати та стягувати неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

- припиняти/зупиняти надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі;

- примусово виселяти з житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

- примусово виселяти громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Усі житлово-комунальні послуги (постачання теплової енергії, управління будинками, водопостачання/водовідведення, поводження з побутовими відходами, постачання гарячої води) на час карантину надаються безперебійно, окрім випадків, коли ведуться ремонтні, профілактичніроботи, або в час перерву міжопалювальний період для систем опалення.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Також знайти відповідь на свої правове питання можна самостійно, скориставшись  онлайн-довідником правових консультацій «WikiLegalAid» wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

У зв’язку з ситуацією, пов’язаною з оголошенням карантину з 12 березня по 3 квітня 2020 року, терміни якого можуть змінитись залежно від епідеміологічної ситуації в Україні, своєчасним вжиттям та проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-192" працівники, які фактично не виходять на роботу під час карантину, вважаються такими, що не виходять на роботу у зв’язку з простоєм; згідно зі статтею 34 Кодексу законів про працю України простій - це призупинення роботи, викликане невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з пунктом 5.2.1 Галузевої Угоди періоди, впродовж яких у закладах освіти не здійснюється освітній процес (освітня діяльність) у зв’язку із санітарно епідеміологічними чи іншими, незалежними від працівників обставинами, є робочим часом педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин, оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої притарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

У випадку, якщо такої роботи немає, за працівниками зберігається середня заробітна плата, розмір якої визначається згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

__________________________________________________________________

Довідка замість лікарняного листка

 «Чи оплачуються дні перебування працівника на лікарняному, якщо у зв’язку із відсутністю бланків листків непрацездатності медичний заклад видав довідку?» - такі  питання до юристів безоплатної правової допомоги надходять від наших клієнтів. Роз’яснення чинного законодавства з даного питання надають фахівці Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

До числа страхових випадків віднесено період перебування в закладах охорони здоров’я чи на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій ( Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»).  У такому випадку Фонд компенсуватиме 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Фонд здійснюватиме виплати на підставі виданого застрахованому працівникові листка непрацездатності.

Зверніть УВАГУ! Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС.

ЗАУВАЖУЄМО, що довідка не є підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, за кошти Фонду соціального страхування України, оскільки її нараховують та виплачують тільки на підставі листка непрацездатності.

Довідка підтверджує винятково поважну причину відсутності на роботі — у зв’язку із хворобою. Інших функцій листка непрацездатності вона не виконує.

Отже, якщо працівник надасть таку довідку своєму роботодавцю, вона лише підтвердить, що працівник зазначений період часу хворів. Однак лікарняні на її підставі нараховуватися не будуть.

Для того, щоб роботодавець на законних підставах оплатив працівнику час його хвороби, співробітник повинен обміняти довідку на листок непрацездатності. Тому копію довідки працівник надає роботодавцю, а оригінал зберігає у себе, для того, щоб надалі обміняти її в лікувальному закладі на листок непрацездатності.

Лише після пред’явлення роботодавцю листка непрацездатності на його підставі буде здійснено нарахувати лікарняних та оформлення заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення від Фонду соцстраху.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отримати зателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72 або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Також знайти відповідь на свої правове питання можна самостійно, скориставшись  онлайн-довідником правових консультацій «WikiLegalAid» wiki.legalaid.gov.ua

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

 

На період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за їх згодою на іншу роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається інфекціоністом або лікуючим лікарем згідно з висновком лікаря-епідеміолога територіальної СЕС (розділ 5Інструкції Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455).

На період карантину накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби чи перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляціїпід медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій надається допомога по тимчасовій непрацездатності  застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати(доходу)(п.5, 51 частини 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування").

Розмір виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на період карантину

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування", особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій виплата проводиться у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

 

_________________________________________________________________

 


Чи передбачена відпустка на період карантину

Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років наперіод оголошення карантину на відповідній території.

·                    матір

·                    батько

·                    баба

·                    дід

·                    інші родичі, які фактично доглядають за дитиною

·                    особа, яка усиновила дитину

·                    особа, яка взяла під опіку дитину

·                    один із прийомних батьків

·                    один із батьків-вихователів

Підстави для надання відпустки

Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти в кожному районі чи місті обласного значення управління та відділи освіти ухвалюють відповідно до норм Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу.

Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.

Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).

Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону № 504 передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

Міністерство соціальної політики України у листі від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16 роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.

Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:

·                    використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;

·                    оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;

·                    оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;

·                    працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України.

У зв’язку з загостренням ситуації з поширення коронавірусної інфекції з 23 березня 2020 року і до завершення карантину система безоплатної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян та надання адресної правової допомоги. У цей період система БПД надаватиме правові послуги дистанційно.

Нагадуємо, що правову консультацію можна отриматизателефонувавши на контактний номер 03555 2 12 72або зателефонувавши на безкоштовний номер системи БПД 0 800-213-103.

Пам’ятайте, що карантин — це не перешкода для отримання правової допомоги від держави.

_________________________________________________________________________________

 

Реєстрація шлюбу в Україні

Створення сім’ї, відповідальна подія в житті кожної людини. До цього кроку наречені готуються ретельно та відповідально.А чи знаєте ви, що з моменту реєстрації шлюбу подружжя набуває не лише нових прав, але й обов’язків? Який шлюбний вік в Україні, та з яких обставин шлюб може бути визнаний недійсним? Читаємо у статті.

Сімейний кодекс Українирегулює питання сім’ї, шлюбних відносин, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Шлюб-сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюбний вік. В  Україні особа, яка досягла  18-річного віку має право на шлюб. Але трапляються випадки, коли за рішенням  суду надається право на шлюб із 16 років, якщо це відповідає інтересам особи. Для цього мають бути поважні причини, підтверджені відповідними документами, наприклад вагітність.

В Україні шлюб має характер добровільності та одношлюбності. Ніхто не має права примушувати особу взяти шлюб. Жінка та чоловік можуть перебувати одночасно лише в одному шлюбі. Повторно в сімейний союз можна вступати після розірвання попереднього.

В інших випадках, якщо стають відомими факти про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник органу державної реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу.

Подання заяви.Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком до будь-якого органу державної реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором. З цього моменту особи вважаються нареченими.

Час реєстрації шлюбу.Після спливу одного місяця від дня подання заяви особами про реєстрацію шлюбу відбувається реєстрація шлюбу. Як виняток,  керівник органу ДРАЦС дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку, якщо наявні поважні причини.

Визнання шлюбу недійсним.

Визнання шлюбу недійсним можливе при порушенні норм, визначених  ст.ст. 22, 24-26Сімейного кодексу України. Наприклад:  приховання відомостей про стан здоров’я одним з наречених, якщо це загрожує життю та здоров’ю іншого нареченого;  особа перебуває  в іншому шлюбі; шлюб укладено примусово; особа визнана недієздатною; шлюб укладено фіктивно та ін.

 

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою, можна звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

   Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

   Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

_________________________________________________________

 

C:Users555Desktopзавантаження.jpgРезультат пошуку зображень за запитом «WikiLegalAid»

А ви вже скористалися послугою «WikiLegalАid»?

WikiLegalАid  - безкоштовнадовідково-інформаційна платформа правових консультацій, яка доступна кожному. Якщо у вас виникло правове питання, а часу звернутися до юристів немає, спробуйте віднайти відповідь на нього, зайшовши за посиланням:https://wiki.legalaid.gov.ua/

Довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid» спрямована на підвищення правової свідомості та освіченості населення. Тут Ви можете знайти необхідну інформацію з актуальних правових питань. Потрібно мати лише доступ до мережі Інтернет.

Як знайти відповідь на правове питання?

Спосіб 1.  За категоріями.

Зайшовши на сайт «WikiLegalАid у відкритому вікні обираємо розділ «Категорії WikiLegalАid».

Зміст розділу «КатегоріїWikiLegalAid» наступний:

1.  Галузь права (основна);

2.  Суб’єкти звернень (додаткова)

3.  Суб’єкти розгляду звернень (додаткова)

4.  Пільги та інші гарантії, встановлені законом.(додаткова)

5.  Зразки документів правового та процесуального характеру(додаткова)

 

 

 

 

Спосіб 2.  За допомогою рядку пошуку:

·       За назвою правової консультації за умови, що консультанту відома точна назва такої консультації;

·       За коренем (частиною) слова використовуючи магічну зірочку * (наприклад, корінь слова дієздатність – дієздат*. Можна використовувати декілька зірочок – дієздат* неповно літ*).

ВАЖЛИВО!Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Також безоплатну правовою допомогою можна отримати звернувшись за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20;тел.:(03552) 2-09-50,

м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а,тел.:(03541) 2-28-80;

м. Бучач, майдан Волі, 1,тел.: (03544) 2-11-26;

смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.:(03554) 2-21-33;

м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

____________________________________________________________________________

 

Порядок отримання  дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності - для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України).Передача земельної ділянки провадиться безоплатно один раз.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

   З метою отримання безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної або комунальної власності - для ведення особистого селянського господарства необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (сільської, селищної, міської ради), який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.

За допомогою Електронного цифрового підпису дане клопотання можна подати в електронній формі на офіційному веб-сайті Держгеокадастру України: https://e.land.gov.ua/services.

 

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України у клопотанні зазначаються та додаються:

Ø    цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;

Ø    графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки,

Ø    копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);

Ø    документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).

Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи,які не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

 Орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування розглядає дане клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У випадку надання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування відмови про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання  відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованувідмову у його наданні, тоособа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянкиіз земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу,про що письмово повідомляєвідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

    Слід зазначити, що у випадку необхідності звернення до суду з метою захисту Ваших прав та інтересів Ви можете звернутися до відділу «Монастириське бюро правової допомоги» Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, що полягає у здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Адреса:вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи:  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

__________________________________________________________________________

 

Видача дубліката документа посвідченого або виданого нотаріусом.

 

   Згідно глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012  № 296/5 1. Підстави видачі дубліката документа уразі втрати або зіпсування документа,посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Також дублікати документів, посвідчених або виданих нотаріусом, можуть бути видані за письмовою заявою спадкоємців осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, а також виконавця заповіту та на запит нотаріуса, яким заведено спадкову справу. У цьому разі нотаріусу, крім свідоцтва про смерть таких осіб, подаються документи, які підтверджують їх родинні стосунки (свідоцтво виконавця заповіту).

Дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання або в державному нотаріальному архіві. Видача дублікатів заповітів, прирівнюваних до нотаріально посвідчених.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву видає також дублікати заповітів, які надійшли на зберігання від посадових осіб, зазначених у статті 40  Закону України «Про нотаріат».

Отже, відповідно до статті 40 Закону України «Про нотаріат» до нотаріально   посвідчених   заповітів   (крім   секретних) прирівнюються:

     1)  заповіти  осіб,  які  перебувають на лікуванні у лікарні,
госпіталі,  іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також
осіб,  які  проживають у будинках для осіб похилого віку та осіб з
інвалідністю,  посвідчені  головними  лікарями,  їх заступниками з
медичної  частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,
інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками
госпіталів,  директорами  або головними лікарями будинків для осіб
похилого віку та осіб з інвалідністю;

     2) заповіти  осіб,  які  перебувають  під  час  плавання   на
морських,   річкових  суднах,  що  ходять  під  прапором  України,
посвідчені капітанами цих суден;

     3) заповіти осіб,  які  перебувають  у  пошукових  або  інших
експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

     4) заповіти   військовослужбовців,  а  в  пунктах  дислокації
військових   частин,   з'єднань,   установ,   військово-навчальних
закладів,  де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого
самоврядування,  які  вчиняють  нотаріальні  дії,  також  заповіти
працівників,  членів  їх сімей і членів сімей військовослужбовців,
посвідчені  командирами  (начальниками)  цих   частин,   з'єднань,
установ або військово-навчальних закладів;

     5)  заповіти  осіб,  які  тримаються  в  установах  виконання
покарань, посвідчені начальниками таких установ;

     6) заповіти  осіб,  які  тримаються  у  слідчих   ізоляторах,
посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.

Дублікат заповіту може бути виданий вказаним у заповіті спадкоємцям,виконавцю заповіту після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача. У разі смерті спадкоємців, які були вказані в заповіті, дублікат може бути виданий їх спадкоємцям після подачі ними свідоцтва про смерть заповідача і померлого спадкоємця.

До заяви про видачу дубліката заповітуабо видачу дубліката іншого документа спадкоємцям осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, виконавцю заповіту нотаріус долучає засвідчену ним фотокопію свідоцтва про смерть та засвідчені фотокопії інших документів, які підтверджують їх родинні стосунки(фотокопію свідоцтва виконавця заповіту).

ВАЖЛИВО!Дублікат секретного заповіту не видається.

Також, нотаріус видає дублікати втрачених довіреностей при видачі такого дубліката перевіряє дійсність цієї довіреності за даними Єдиного реєстру довіреностей. Дублікат втраченої довіреності, строк дії якої на день звернення до нотаріуса закінчився не може бути виданим.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про нотаріат» тексти дублікатів    нотаріальних    документів, викладаються   на  спеціальних  бланках  нотаріальних  документів.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис, а оригінал який загублений втрачає чинність.

         Також слід пам’ятати, що за вчинення нотаріальних дій  державні  нотаріуси  справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (ст.19 ЗУ Про нотаріат).

         Відповідно до підпункту «т» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року №7-93 за видачу дублікатів  нотаріально посвідчених документів стягується державне мито в розмірі 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян(0,51 грн).

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України визначено, щонеоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою, можна звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

 

 

 

Ґендерна дискримінація у трудових відносинах.

 

Дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками (які існували, існують чи можуть існувати або припускатись), зазнає обмеження у визнанні реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі. Поняття дискримінації визначено ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в України».

Що стосується дискримінації у сфері праці, зустрічаємо дискримінацію за ознакою статі або віку ще на етапі пошуку роботи. В мережі Інтернет натрапляємо на оголошення про прийом на роботу лише чоловіків або жінок певного віку. Роботодавець аргументує це специфікою роботи і не вважає це дискримінацією. Але кожна людина має право на працю із врахуванням своєї освіти та спеціалізації, навиків, стану здоров’я незалежно від віку та статі. Також жінок, які проходять співбесіду під час працевлаштування обурюють запитання роботодавця стосовно наявності дітей та планів на вагітність! Право на працю захищено Конституцією України, Законом України «Про зайнятість населення» та іншим національним законодавством.

Дискримінація за ознакою статі забороняється.

У трудових правовідносинах дискримінація може проявлятися у доступі жінок до роботи, нерівній оплаті праці, дискримінації працівників із сімейними обов’язками, сексуальні домагання.

Якщо роботодавець вчиняє дії, які порушують права особи на працю шляхом вчинення дискримінації стосовно неї, цей факт не потрібно замовчувати, а звертатися за допомогою до фахівців.  

Особа, яка постраждала від дискримінації має право на відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди. 

Для осіб, які порушили законодавство про запобігання та протидію дискримінації передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Статтею 6 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначає норми, які невважаються дискримінацією за ознакою статі:

 спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;

 обов'язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;

- різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;

 особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов'язані з охороною їх репродуктивного здоров'я;

 позитивні дії.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою, можна звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

   Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

   Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

 

 

 

Порядок надання позики ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

 

Порядком надання позики ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 2019 р. № 449 визначеномеханізм надання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок, передбаченої статтями 12-16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон).

 

Право на отримання позики мають:

Ø    учасники бойових дій;

Ø    особи з інвалідністю внаслідок війни;

Ø    учасники війни;

Ø     особи, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

Ø     особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

 

Слід зазначити, що позика надається банками на умовах, визначених договором. Розміри позики визначаються банками. Відсотки за користування позикою сплачуються відповідно до укладеного договору.

Позика надається у національній валюті та погашається протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва або згідно з договором.

Банки розглядають звернення осіб, зазначених вище, за наявності в них посвідчення, зразок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни”.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою, можна звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

 

Інформація надана в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

 

 

 

Порядок та умови призначення пільгової пенсії для учасників бойових дій

 

Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Багатьох захисників Батьківщини поруч із отриманням гарантованих державою пільг та соціальних гарантій цікавить питаннядострокового виходу на пенсію. Хто ж з учасників бойових дій має таке право?

Питання пенсійного забезпечення регулюється Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Згідно п.4 ч.1 статті 115 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає право на призначення дострокової пенсії за віком для окремих категорій громадян:

- військовослужбовці, особи начальницького і рядового складуорганів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в АТО в районах її проведення,

- особи, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків) або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення,

мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

З питання пенсійного забезпечення необхідно звернутись до органів пенсійного фонду за місцем проживання із письмовою заявою про призначення дострокової пільгової пенсії.

Які документи потрібно подати?

Для призначення дострокової пенсії необхідно подати до відповідного управління Пенсійного фонду наступні документи:

1.     паспорт (інший документ, що засвідчує особу, її місце проживання (реєстрації та вік);

2.    письмову заяву про призначення дострокової пенсії;

3.    документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

4.    документи, які підтверджують страховий стаж;

5.    посвідчення учасника бойових дій/довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції;

6.    довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд.

УВАГА!  Перелік необхідних документів є індивідуальним та потребує уточнення в органах Пенсійного фонду України.

 

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою, можна звернутися до Монастириського бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

 

Інформація надана в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом "безоплатна правова допомога"                                                    Результат пошуку зображень за запитом "Я маю право"

 

Торгівля людьми – сучасне рабство.

Торгівля людьми – протизаконне діяння  з метою використання примусової праці або сексуальної експлуатації людини. Це сучасна форма рабства, в яку потрапляють громадяни, шукаючи заробітку не лише в Україні, а й за кордоном.  Як розпізнати цей злочин та запобігти йому?

Рада ООН  в 2000 р. прийняла Протокол про попередження, припинення і покарання торгівлі людьми  (Протокол про торгівлю людьми). Протокол про торгівлю людьми був підписаний 117 країнами, в Україні його ратифіковано 21 травня 2004 року.

Характерні ознаки торгівлі людьми:

•   обмеження свободи пересування;

•  відсутність вибору та можливості припинити роботу;

•  вилучення паспорту та інших документів;

•  погроза силою або її застосуванням;

•  боргова кабала, невиплата обіцяної винагороди за роботу повністю або частково;

•  залякування депортацією, погрози повідомити правоохоронним органам про нелегальний статус перебування в країні.

Форми торгівлі людьми:

•  експлуатація інших осіб шляхом проституції або інших форм сексуальної експлуатації, 

•  трудова експлуатація;

•  примусове жебрацтво;

•  примусове втягнення у злочинну діяльність;

•  торгівля людьми з метою вилучення органів;

·                     усиновлення в комерційних цілях.

Хто може постраждати від торгівлі людьми?

Будь-яка особа може постраждати від торгівлі людьми, незалежно від віку, статі,  освіти чи соціального статусу.

Потрібна допомога?

В Україні діє Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації :

0 800 500 335 (116 123 з мобільного).

Також діє єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Монастириське бюро правової допомоги — м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.:(03555) 2-12-72.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом "безоплатна правова допомога"                                                    Результат пошуку зображень за запитом "Я маю право"

 

Що потрібно знати споживачу житлово-комунальних послуг про повірку лічильників?

 

Захист прав споживачів житлово-комунальних послуг є складовою частиною захисту прав людини. Це гарантований контроль  з боку держави за якістю наданих послуг громадян. Надання житлово-комунальних послуг здійснюється згідно укладених договорів між споживачами послуг та їх надавачами.  Поруч з тим громадян цікавить питання здійснення повірки лічильників обліку спожитих послуг, і чи потрібно оплачувати її?

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Періодична повірка та обслуговування лічильників здійснюється для визначення їхтехнічного стану, адже від цього залежить чи правильно нам проводиться нарахування оплати за спожиті послуги.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт лічильників, які вимірюють обсяг спожитої електричної енергії і газу, що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок надавачів послуги з електро- і газопостачання. Вартість такої послуги вже включена в тарифи на електрику та газ, тому для громадян вона безкоштовна.

Але, якщо здійснюється повірка, обслуговування та ремонт індивідуальних лічильників на тепло та воду в квартирах (приміщеннях) будинку, то для абонентів вона буде платною, якщо інше не встановлено договором. Це передбачено ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Якщо ж співвласники багатоквартирного будинку уклали  індивідуальні договори про надання відповідної комунальної послуги періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) таких лічильників  забезпечуються виконавцем комунальної послуги за рахунок плати за абонентське обслуговування.

Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб. У разі втрати технічного паспорта, дату запланованої повірки лічильника можна дізнатися, звернувшись до надавача житлово-комунальної послуги.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Монастириське бюро правової допомоги — м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

 

 

 

 

Результат пошуку зображень за запитом "безоплатна правова допомога"                                                    Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом "Я маю право"

 

Подання документів для призначення пенсії.

 

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення пенсії непрацюючим особам подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління  за місцем проживання.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Документи, необхідні для призначення пенсії:

Заява;

Паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

Документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

Документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;

Індивідуальні відомості про застраховану особу щодо підтвердження страхового стажу за період з 01 липня 2000 року (надається відділом персоніфікованого обліку); 

         Документи про місце проживання (реєстрації) особи;

         Документи, які засвідчують особливий статус особи;

         Фото для виготовлення пенсійного посвідчення.

 

Якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, місцевий Пенсійний фонд, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У випадку, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення.  

         Особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Монастириське бюро правової допомоги — м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Інформація надана в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

 

 

 

 

 

 

  

Стоп БУЛІНГ!

В засобах масової інформації читаємо про випадки  булінгу в Україні, які з кожним роком проявляється в шкільному середовищі все з більшою силою та у різних формах.  Тому важливо дітям, їх батькам та педагогам розповідати про проблему булінгу та знайомити з видами адміністративної відповідальності для тих, хто булить або приховує факт булінгу. 

То що ж таке булінг? Булінг - (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Ø    Систематичність;

Ø    Наявність сторін – кривдник, потерпілий та свідок;

Ø    дії або бездіяльність кривдника, внаслідок чого у потерпілого проявляються психічна та/або фізична шкода, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".

Як розпізнати жертву цькування, на що батькам варто звернути увагу?

У дитини з’являються синці, пошкоджені особисті речі, відсутні друзі, просить додаткові гроші, не бажає відвідувати школу, має низьку самооцінку, приходить додому з поганим настроєм. Це сигнали про те, що можливо саме ваша дитина стала жертвою булінгу, і батькам та вчителям потрібно негайно вжити заходів.

Важливим є те, що законодавством, а саме  статтею 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено за вчинення булінгу штраф від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів. доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Вчинення булінгу групою осіб або повторно протягом року –штраф від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Якщо булером є малолітня особа або особа віком від 14 до 16 років, -

накладається штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

За булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років, - штраф на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста (1700 грн.) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока  до шістесяти годин.

Також передбачено відповідальність для керівників навчальних закладів, які не повідомили орган Національної поліції України про виявлений факт булінгу по відношення до учня чи вихованця - штраф від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Законом України «Про освіту» передбачено, що керівник навчального закладу зобов’язаний реагувати на скарги від батьків, законних представників  та дітей про випадки булінгу, створити безпечні умови для здобуття освіти.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Монастириське бюро правової допомоги — м. Монастириська, вул. Шевченка, 12А, тел.: (03555) 2-12-72.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103(безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

Інформація надана в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

 

 

 

 

 

                                                                      Інформація 

 

Відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною

до трьох років «муніципальна няня»

 

З1 січня 2019 року в Україні з’явився новий вид соціальної допомоги для батьків - відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня».Хто ж може скористатися даною програмою та як це працює?

Муніципальна няня - це фізична особа – підприємець або юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми, крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти,з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років.Укладений у письмовійформі Договірне потребує нотаріального завірення.

Слід зазначити, що право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України.

Якщо ви є батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками та отримуєте грошове забезпечення відповідно до законодавства, то дана послуга вам не доступна.

Як отримати компенсацію?

Батькам  протягом місяця після укладення договору потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання з такими документами:

·       заяву про надання компенсації послуги «муніципальна няня»;

·       заяву про перерахування коштів для компенсації послуги «муніципальна няня» із зазначенням рахунка в установі банку;

·       копію договору між отримувачем послуги «муніципальна няня» та муніципальною нянею;

·       документи, що підтверджують витрати на оплату муніципальній няні послуги «муніципальна няня»  (чек, розрахункова квитанція, виписка з банківського рахунка).

До заявидодаються копії:

·       свідоцтва про народження дитини;

·       паспорта отримувача компенсації послуги «муніципальна няня»;

·        документа, що посвідчує проживання на території України (для іноземця та особи без громадянства);

·       реєстраційний номер облікової картки платника податків  отримувача компенсації послуги «муніципальна няня»;

·       рішення про встановлення опіки (у разі здійснення опіки над дитиною).

Місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населенняпротягом десяти робочих днів із дати надходження документів приймають рішення про призначення компенсації послуги «муніципальна няня»та протягом трьох робочих днівпісля прийняття рішення про призначення письмово інформують отримувача послуги про прийняте рішення.

 

Довідково:«Порядоквідшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»», затверджений постановоюКабінету Міністрів України від 30 січня 2019 р. № 68.

 

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20;тел.:(03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:

Борщівське бюро правової допомоги — м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

Бучацьке бюро правової допомоги — м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

Гусятинськебюро правової допомоги —смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

Заліщицькебюро правової допомоги — м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

Монастириськебюро правової допомоги — м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.:(03555) 2-12-72.

Єдинийтелефоннийномер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

 

 

 

 

Право внутрішньо переміщених громадян на податкову

знижку з оренди житла

 

Громадяни,  які покинули свої домівки на окупованій території України та вимушені   орендувати житло  мають право скористатися податковою  знижкою.

Законом України від 6 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, допереліку витрат, які включаються до податкової знижки.

Пп. 166.3.9 ст. 166 Податкового кодексу України визначено, що громадяни, які мають  статус внутрішньо переміщеної особи мають право на податкову знижку на суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку) фактично сплачених платником податку. Обов’язковою умовою є оформлення такого договору оренди згідно вимог чинного законодавства.

Скористатися податковою пільгою має право внутрішньо переміщена особа,  члени її сім’ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти, та батьки) але виключно за наявністю таких умов:

? не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

? не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

Для тримання зазначеної знижки внутрішньо переміщеним громадянам необхідно заповнити та подати до органу фіскальної служби за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, отримані у минулому році. У декларації необхідно вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Одночасно повідомляємо, що згідно ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» внутрішньо переміщені громадяни мають право скористатися безоплатною вторинною правовою допомогою у цивільних та адміністративних справах.

Звертайтеся до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20;тел.:(03552) 2-09-50,

або бюро правової допомоги за адресами:

Борщівське бюро правової допомоги — м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

Бучацьке бюро правової допомоги — м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

Гусятинськебюро правової допомоги —смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

Заліщицькебюро правової допомоги — м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

Монастириськебюро правової допомоги — м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.:(03555) 2-12-72.

Єдинийтелефоннийномер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

 

 

 

«Виплата допомоги на дітей, які виховуються

у багатодітних сім’ях»

 

01 квітня 2019 року, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250 запроваджено виплату допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних  сім’ях.

Згідно Порядку Про виплатидопомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’яхзатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250   допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною. Допомога призначається і виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні.

Зметою отримання даної допомоги батькам необхідно звернутися до управління соціального захисту населення районної держадміністрацій за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання особи, яка претендує на призначення допомоги (далі - заявник). Допомога за місцем фактичного проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. 

 

Які документи, необхідні пред’явити для призначення допомоги?

Для призначення вищезазначеної виплати необхідно пред’явити такі документи:

·       заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина

·       паспорта громадянина України або інший документ, що посвідчує особу

·       посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу) та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);

·       свідоцтва про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).

Слід зазначити, що документи для призначення допомоги подаються заявником особисто.

У сільській місцевості прийняття заяв з необхідними документами для призначення допомоги і передачу їх відповідним органам соціального захисту населення здійснюють особи, уповноважені виконавчими комітетами сільських і селищних рад.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

Документи, необхідні для призначення допомоги, розглядаютьсяорганом соціального захисту населення протягом десяти днів з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Після призначення допомоги чи відмови у її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.

У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину.

Допомога призначається  у розмірі 1700 гривень.

Виплата допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок отримувача допомоги, відкритий у банківській установі, чи виплачується йому готівкою через виплатні об’єкти національного оператора поштового зв’язку.

         Нагадуємо, що жителі району, які потребують безоплатної правової допомоги безкоштовно можуть звернутись за допомогою в Монастириське бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактний телефон: +38 03555 2 12 72.

Інформація надана в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

 

 

 

 

 

Які наслідки чекають неплатників аліментів?

Міністерство юстиції України розпочало реалізацію всеукраїнської правопросвітницької  кампанії «Відповідальне батьківство», мета якої інформувати  населення про механізми захисту прав дитини на належне утримання та безпечне освітнє середовище. Що потрібно знати батькам, які ухиляються від сплати аліментів?

Існують нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який заборгував по  аліментах кошти більше ніж за шість місяців.6 лютого 2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».

Перш за все, якщо у платника аліментів виникла заборгованість понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, буде накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт. Термін їх виконання -  від 120 до 240 годин.

Виникнення заборгованості по аліментах є адміністративним правопорушенням, згідно якого державним виконавцем складається протокол.  Ця норма передбаченаст. 1831 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Державний виконавець надсилає складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення до суду за місцезнаходженням відділу державної виконавчої служби.

Що ж чекає порушників у випадку ухилення від виконання суспільнокорисних робіт?

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, звертається до суду із поданням про заміну строку невиконаних суспільно корисних робіт на адміністративний арешт. При цьому строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт. Арешт не може перевищувати 15 діб.

Які в подальшому виникнуть обмеження для неплатників аліментів?

Для осіб, у яких виникла заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державна виконавча служба винесе постанови про:

-        тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

-        тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

-        тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

-        тимчасове обмеження боржника у праві полювання.

Якщо особа злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, то нестиме кримінальну відповідальність, яка передбачена ст. 164 Кримінального кодексу України.Ця ж норма стосується і злісного ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні.  Згідно зазначеної статті передбачено громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Що ми розуміємо під поняттям «злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей»? Примітка до ст. 164 ККУ визначає, що це будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Нагадуємо, що за безоплатною правовою допомогою можна звернутися до Чортківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Чортків, вул. С. Бандери, 20;тел.:(03552) 2-09-50, або бюро правової допомоги за адресами:

Борщівське бюро правової допомоги — м. Борщів, вул. Шевченка, 20 а, тел.: (03541) 2-28-80;

Бучацьке бюро правової допомоги — м. Бучач, майдан Волі, 1, тел.: (03544) 2-11-26;

Гусятинськебюро правової допомоги —смт. Гусятин, вул. Суходільська, 7, тел.: (03557) 2-18-90;

Заліщицькебюро правової допомоги — м. Заліщики, вул. С. Бандери, 38, тел.: (03554) 2-21-33;

Монастириськебюро правової допомоги — м.Монастириська, вул.Шевченка, 12А, тел.:(03555) 2-12-72.

Єдинийтелефоннийномер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України).

 

 

 

 

Відповідальністьзабулінг.

НещодавнонабувчинностіЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який прийнятий Верховною Радою України 18 грудня 2018 року.Цим законом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення таЗакону України «Про освіту».

ОтжевідповіднодоЗакону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є:

·       систематичність(повторюваність) діяння;

·       наявністьсторін- кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

·       діїабобездіяльністькривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого".

Відповіднодостатті1734Кодексу України про адміністративні правопорушення, вперше в законодавстві України визначено поняття - булінг(цькування)це діяння учасників освітнього процесу, які полягаютьупсихологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

За вчинення вищезазначеного діяння встановлена відповідальність, а саме:

штраф від п’ятдесяти (850 грн.) до ста неоподатковуваних мінімумів (1 700 грн.)доходів громадян або громадськіроботинастрок від двадцяти до сорока годин.

У випадку вчинення булінгу, групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

штраф від ста (1 700 грн.) до двохсот (3 400 грн.)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськіроботинастрок від сорока до шістдесяти годин.

Якщо Булінг, вчинено малолітніми або неповнолітніми особами вікомвідчотирнадцятидо шістнадцяти років, -

штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1 700 грн.)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськіроботина строк від двадцяти до сорока годин.

Булінг, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -

тягнезасобоюнакладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста (1 700 грн.) до двохсот ( 3 400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадянабо громадські роботи на строк відсорокадошістдесяти годин.

Слід зазначити, що неповідомленнякерівникомзакладуосвіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -

тягнезасобоюнакладення штрафу від п’ятдесяти(850 грн.) до ста(1 700 грн.)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправніроботина строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку".

Відповіднодо частини  другої статті 25 Закону України «Про освіту» засновникзакладу освіти або уповноважена ним особаздійснюєконтроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймаєрішеннязарезультатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".

 

                                                      Галина Джумак,

                                                                начальник Монастириського бюро

                                                                правової допомоги.

 

 

 

 

 

 

 Обмежувальнізаходи, що застосовуються до осіб, які

вчинили домашнє насильство

11 січня 2019 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

        Відповідно до вищезазначених змін вінтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:

·    заборона перебуватив місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

·    обмеженняспілкуванняз дитиноюу разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

·    заборона наближатисяна визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

·    заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

·    направленнядля проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

     Слід зазначити, що вищезазначені заходи, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку та можуть  застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командир військової частини(ст. 91-1 КК України).

Умисненевиконанняобмежувальнихзаходів, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, -караютьсяарештомнастрокдошести місяців або обмеженням волі на строк до двох років(ст. 390-1КК України).

Також, відповідно до статті  126-1Кримінального кодексу України, домашнєнасильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, -

караєтьсягромадськимироботамина строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Інформація наданаврамкахреалізації правопросвітницького проекту «Я маю право».

Нагадуємо, що жителі району, які потребують безоплатної правової допомоги безкоштовно можуть звернутись за допомогою в Монастириське бюро правової допомоги за адресою: вул. Шевченка,12А м. Монастириська,   2-й поверх, 4- ий кабінет.

Графік роботи -  з 9-ї до 18-ї год., крім суботи і неділі.

Контактнийтелефон: +38 03555 2 12 72.

 

Порядок реєстрації речових прав

Особливості поділу майна подружжя

Посилання на відеоролики безоплатна правова допомога 

Посилення заисту права дитини на належне утримання

Порядок сплати авансового внеску

Добросусідство

Погашення та зняття судимості

Відстрочка від призову

Додаткові відпустки учасникам АТО.

Зміна розміру аліментів.

Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги

Відповідальність за несплату аліментів

 Електронне пенсійне посвідчення.

 Протидія домашньому насильству

 Кожен має право на оплату праці

Податкова знижка

Допомога одиноким матерям

Оголошення

День консультування

Оголошення

Особливості сплати земельного податку

Графік роботи мобільних інформаційних пунктіву населених пунктах Тернопільської області

 

Графік проведення консультування в Монастириськомубюро правової допомоги керівництвом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області уІІ півріччі 2017 року

Мінімальний розмір аліментів збільшено

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті»

 Доступні курси "Робота з клієнтом".

 Графік проведення консультування в Монастириськомубюро правової допомоги керівництвом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в І півріччі 2017 року

 

Порядок подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Стягнення аліментів

Правовий захист вразливих верств населення: учасників АТО, внутрішньо переміщених осіб,осіб з інвалідністю, дітей сиріт. 

Наше завдання - забезпечити доступ до безоплатної правової допомоги кожного громадянина!




УВАГА! З метою поширення позитивного досвіду щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» створено веб-сайт «Спільнота кращих державних службовців» - www.kds.org.ua, який є корпоративною соціальною мережею учасників, організаторів та партнерів Конкурсу. Сайт дозволяє спілкуватися групі професійних користувачів, об’єднаних спільними інтересами

Актуальна тема