Підгаєцька районна державна адміністрація
48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 39
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / Підгаєччина

Коротка історична довідка про Підгайці


Підгаці - центр однойменного району. Розташовані на правому березі ріки Коропець (басейн Дністра) на висоті 392 м над рівнем моря. Через своєрідний мікроклімат його ще називають “Зимні Підгайці”. Помічено, що сніг тут лежить довше на два тижні, ніж у сусідніх районах. Населення 3170 (2000 рік).

Час заснування міста невідомий. Дослідники вважають, що воно існувало ще у часи княжої доби. Вперше згадується у документах за 1397 рік. Перша згадка про Підгайці як місто датується 1463 роком.

Про важливість Підгайців як торговельного осередку й оборонного пункту свідчить надання йому 18 липня 1539 року магдебурзького права. “Тевтонське право уділене старому містові Підгайці”,- так найменовано привілей, за яким Підгайцям за часів їх власника Миколая Вольського польський король Сигізмунд І надав магдебурзьке право.

Незважаючи на ряд спустошень, пожеж, грабувань, воєн все ж Підгайці досягли своєї найбільшої слави і розквіту саме у XVІІ ст. Свідченням цього захоплені відгуки турецького мандрівника Евлії Челебі (1657) та Ульріхи фон Вердуше, таємного посла французького принца Копде, претендента на польську корону (1671-1672 рр.). Шляхтичеві польського короля Яна ІІІ Собєського французові д”Алейраку належить датований 1687 р. такий опис: “Підгайці є одним з найбільших і показніших руських міст, мають муровані доми, бруковані вулиці, п”ять церков, оборонні мури, старий замок з потужнии мурами, вежами і валами, як також численне населення, яке складається з Жидів, Волохів, Армян, Поляків, Русинів”.

Розташоване на перехресті шляхів на Галич і Теребовлю, Львів і Кам”янець, місто не раз зазнавало спустошливих набігів татар і турків, зокрема у 1516, 1612, 1615, 1617, 1633, 1667, 1675 роках. 1655 року об”єднане військо козаків Б Хмельницького і московитів під час походу на Львів штурмом взяли замок у Підгайцях, а місцевий люд виселили за Дніпро.

1663 року йдучи походом на Україну, в місцевій фортеці-замку зупинився на кілька днів польський король Ян ІІ Казимир.

Найбільшою подією пов”язаною з історією України, була битва під Підгайцями гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка з Яном  Собєським, тоді ще польним гетьманом Речі Посполитої 6-19 жовтня 1667 року. Привівши 24 тисячі козаків кілька тисяч орди та три тисячі яничар П. Дорошенко мав незаперечну військову перевагу на 15-тисячним гарнізоном, складеним з регулярного війська, а ти також озброєної челяді, міщан і жителів навколишніх сіл.

Однак перемогти не вдалось, оскільки за попередньою домовленістю із Яном Собєським кошовий І. Сірко напав на беззахисний Крим, внаслідок того татари і турки уклали на перемир’я з польською стороною у місцевому костелі й рушили до Перекопу. Не маючи достатньо сили для перемоги, П. Дорошенко змушений був 19 травня 1667 року в цьому ж храмі укласти договір з Яном Собєським й визнати себе польським підданим. Договір відомий в історії України Підгаєцькі статті, або Підгаєцькі угоди. Події під Підгайцями і програм гетьмана були великою невдачею для цього державного мужа , що хотів об’єднати Україну, яка в той час була розділена навпіл Андрусівським перемир’ям, під однією булавою.

Останній набіг турецько-татарських наїзників на Польщу відбувся саме біля Підгайців 8-9 вересня 1698 року. Ця битва широко відображена в польській істріографії.

Своєю величчю вражають руїни костелу 1634 року, побудовано на місці знищеного, поставленого у 1463 році. Саме в ньому заключались угоди, підписані у жовтні 1667 року між Яном Собєським і Петром Дорошенком.  Саме в костелі наказав себе поховати великий гетьман коронний власник міста Станіслав Ревера Потоцький (1579-1667) , він же і засновник Станіславова (нині Івано-Франківськ). Костел притягує дослідників, оскільки є цікавим синтезом архітектурних стилів, а окремі елементи, як от первісний дах над каплицею Потоцького чи каплиця Софії із Замєхова, мають унікальний характер.

Не менш цінною є й інша пам’ятка ХVІІ ст. – церква Успенія (1650-1653 рр.), ровесниця церкви у Суботові. Церква мурова, оборонного характеру. Унікальними є бойові аркади-опасання, що в горі оперізують центральну та одну із бокових бань. Аполаги зустрічаються тільки на картинах ХІІ-ХІІІ ст. Дерев’яні скульптури святих Петра і Павла із первісного іконостаса зберігаються в Києві, Національному музеї українського мистецтва.

Інша пам’ятка ХІ-ХІІ ст. – синагога – виділяється своєю масивністю серед одно-двоповерхової забудови міста і відіграє суттєву роль у формуванні його обличчя.  

 

Герб польського (1920-1939рр.) періоду

Герб польського (1920-1939рр.) періоду зображував у лазуровому полі золоту браму з двома вежами і з відчиненими ворітьми. Обидві вежі завершені трьома бланками.

 

 

 

 

 

 

Сучасний герб м.Підгайці

22 серпня 1991р. сесія міської ради затвердила сучасний герб: у лазуровому полі золота брама з двома вежами і з відчиненими ворітьми. Обидві вежі мають по одній бійниці і завершені трьома бланками. В отворі воріт - золота літера "П" над срібним півмісяцем, під ним - золотий козацький хрест з розширеними раменами. Міська брама символізує фортецю. Сигль "П" над півмісяцем засвідчує ряд перемог, отриманих захисниками міста у битвах з татарськмим нападниками; золотий хрест - символ пам'яті про загиблих в обороні рідного краю. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

 

 

 

 

 

 

Хоругва

22 серпня 1991р. сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1, у синьому полі золота літера "П" над білим півмісяцем, під ним жовтий хрест. З трьох сторін хоругва облямована лиштвою з синіх та жовтих трикутників. Ширина лиштви становить 1/10 ширини хоругви




Інформаційні послуги

 
 

 

Актуальна тема

Інформаційні матеріали  Кабінету Міністрів України про медреформу

Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України про субсидії та актуальних питань соціально-економічного життя країни, ключових реформ, що впроваджуються.

Інформація для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської області

Пам’ятка щодо посилення пильності громадян до фактів що можуть свідчити про підготовку до диверсій та терористичних акцій

Витяг з Рекомендацій населенню щодо правил поведінки під час проведення масових заходів і дій при загрозі вчинення терористичного акту

Грантові проекти

Євроінтеграція

Магістратури вищих навчальних закладів –важлива складова системи підготовки державних службовців

Про наслідки захоплення адміністративних будівель, приміщень органів влади та наслідки створення перешкод в режимі роботи органів влади для населення та адміністративно-територіальних одиниць в цілому