Чортківська районна державна адміністрація
48500, м.Чортків, вул.Шевченка, 23
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Чортківщина туристична


Туристична Чортківщина

Чортків – стародавнє подільське містечко, в яке або закохуєшся одразу, або, не зрозумівши його оригінальної вроди, йдеш геть. Якщо вам подобаються невеличкі, затишні,  сповнені елегантного шарму міста, то ласкаво просимо у Чортків!

Я маю велику симпатію до цього міста, і, думаю, якщо ви покинете ваше авто і пройдете старим Чортковом, то розчарованими не залишитеся: тут багато вуличок, забудованих кам‘яницями з невеличкими баштами, шпилями, еркерами, які милують око якоюсь очевидною радістю буття, декоративністю заради самої декоративності.

А тепер - про найголовніші туристичні принади міста.

Розповім про те, що можна побачити безкоштовно, просто розкривши очі, і час від часу, піднімаючи вгору голову.

Чортківський замок

Замок у Чорткові споруджено у 16 столітті з ініціативи першовласника цих земель Єжи Чартковського. Спочатку укріплення було дерев’яним і мали призначення стримувати напади кримських татар і волохів. Після чергового його знищення татарами, у 1610 на місці більш давнього дерев’яного магнатами Гольськими збудовано мурований Замок.

Замок складений з піщаника, п’ятисторонній, укріплений наріжними баштами. Збереглися оборонні мури, три башти і руїни палацу. Первісно був периметрально забудований мурованими будинками, зовнішні стіни яких були одночасно і оборонними; від цих будівель залишилися численні підвали.

Палац займає західну частину замку, прямокутний в плані, обома торцями примикає до кутових башт замку, які після перебудови фактично стали його ризалітами. Збудований у ренесансовому стилі, мав на дворовому фасаді аркадні галереї по двом поверхам. Дві башти виступають за лінію мурів. Південно-західна п’ятигранна, має два яруси з підвалом. Північно-західна - чотиригранна, має один ярус з підвалом. Перекриття не збереглися. По зовнішньому фасаду палацу між баштами влаштована тераса з підвалами, яка виходить аркадою на зовнішній бік. Південна чотиригранна башта збереглася на рівні першого ярусу.

Під час подій визвольної війни українського народу у 1655 році в замку були оточені окремі частини польських військ та місцевої шляхти на чолі з брацлавським воєводою Павлом Потоцьким. В 1672 році ці землі захопили турки і панували тут 11 років. Замок став резиденцією субпаші Чортківської нахії Кам’янецького ейялету Подільського пашалику. Наприкінці XIX століття останній спадкоємець замку Садовських - Гієронім Садовський передав свої володіння польському жіночому монастиреві сестер-кармеліток. Пізніше в замку розміщалися склади.

У І половині 18 століття замок втрачає своє оборонне значення і реконструюється. Башти були перетворені у бічні ризаліти палацу, а по зовнішньому фасаду між ними влаштована тераса з підвалами, яка виходить аркадою на зовнішній бік. На початку 20 століття була проведена консервація замку.

Вознесенська   церква

В місті збереглося два старовинних дерев’яних храми.

Вознесенська церква, як і замок, лежить на другому березі Серету. Спитайте дорогу до залізничного вокзалу - і обов’язково потрапите до цього храму. Якщо до замку, перейшовши міст, звертаєте направо, то до Вознесенської церкви - наліво.

Вознесенську церкву Чорткова неможливо сплутати з жодною іншою - її силует єдиний і неповторний, принаймні, серед існуючих нині церков. Чимось вона схожа на вкритого лускою-гонтом доісторичного бронтозавра - настільки архаїчно і монументально виглядає споруда. А затишну нотку вносять різнокольорові скельця у ліхтарі центральної бані. Вівтарем церква орієнтована на північ, в бік вулиці.

Вознесенська церква - унікальний  витвір  українського  дерев’яного  зодчества,  споруджено  народними  умільцями  без  єдиного  цвяха.  Збудована   у  1630  році   як  церква  Св.Миколая, вона  зазнала  жахливих  руйнувань  під час  нападів  на  Чортків  турків  і  татар  у  1640- му  та  1672-му  роках.  Остаточно   відбудована  у  1717-му  і  на  свято  Вознесіння   посвячена  як  Вознесенська.   У ті  часи   церква   належала  не  місту, а селу  Долішня  Вигнанка. Повністю  реставрована  у  1996-1997   роках.

Три частини храму, що завершуються куполами, традиційно символізують тризуб. Висота середнього верха - 14 м. Бічні зруби мають верхи з одним заломом, а середній - з двома заломами. Силует храму виразний та монументальний. Вражає висотно розкритий простір верхів, бабинець відкривається в неф двоярусною фігурною аркою. В храмі дуже затишно, милують око багато деталей інтер’єру виконані умільцями з дерева.

Тризрубна Вознесенська церква (церкви Знесіння) – це один з найбільш довершених взірців народної архітектури Поділля.

Внутрішє убранство Вознесенської церкви.

Успенська   церква

У центрі міста розташована Успенська церква. 

Успенська церква – друга за віком історико-архітектурна пам’ятка міста Замку. Знаходиться вона по вулиці Церковній, 12. Успенська церква майже на сотню літ старша за Вознесенську церкву, а збудована з ініціативи міського братства, членами якого було багато ремісників міста. Ще у 1578 році ковалі, кушнірі і ткачі на своїх цехових зборах вирішили підтримати міське братство і «скластися», щоб побудувати в місті церкву. Одним з ініціаторів цієї справи був кушнір Микола Драчук, а пізніше швець Гаврило Журавель.

Будувалася церква з 1581 по 1584 рік. Три рази зазнавала страшних руйнувань під час нападу на місто турків і татар: у 1593, 1617, 1640 роках. Кожний раз люди її відбудовували заново.

Успенська   церква - це    тридільний   храм     хатнього  типу    із  двоспадовим   дахом,   який   завершує    вежа   з   хрестом. Ця   унікальна   споруда      вважається    найстарішою  церквою    не  тільки   на  Чортківщині,  але й   взагалі на   Поділлі.

У радянські часи пам’ятка владою не оберігалася і була доведена до жахливого стану.

Повністю реставрована вже на початку 90-х років ХХ століття.

Церква   Святої  Покрови

 Збудована  на  початку   ХХ століття.Біля   церкви   знаходиться   капличка    Божої  Матері,  посвячена    14   жовтня   1908   року   на   свято   Св.Покрови.У 1944-му    році   була  зруйнована    фашиською   бомбою,   але  фігура   Божої  Матері    уціліла,   не   зазнавши      ніяких   ушкоджннь. Як   засвідчують    старожили,  саме   у  той   час    біля   неї    молився    радянський   воїн   і   також    залишився   живим   і   навіть   не    пораненим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Катедральний     собор   Верховних    Апостолів  Петра  і  Павла

 Перший   наріжний   камінь    святині   було   закладено    в   добі   проголошення   незалежності  України   і  освячено   19   березня   1992   року. Споруджений за проектом архітектора Сергія Гори в модерному стилі у центрі міста.Новобудова   вражає   своїми   незвичними  розмірами  (висота  51м,  діаметральна      окружність 40м),   архітектурною    новизною   вигляд  куполів    символізує   тризуб,  вмілим   поєднанням    ваізантійсько- модерного   стилів.12  червня   2001  року     з   благословення   Глави   УГКЦ Блаженнішого   Любомира    Кардинала   Гузара,   Єпископа-ординарія   Кир   Іринея  Білика  у     співслужінні    з   іншими   священнослужителями    собор   освячено   і  відкрито.

 

 

 

 

 

Церква    Непорочного   Зачаття   Пресвятої   Богородиці (монастир)

 Заснований  монастир   у   1697   році   з  ініціативи  грофа   Станіслава  Потоцького. У  другій   половині   ХІХ  століття   збудовано    невеликий  мурований   костьол,  який   тепер   є    церквою   Непорочного  Зачаття. Тут  же розміщені "Карітас"-   будинок    для   перестарілих  та  дітей  сиріт,  Вища  Дяківсько- Катехитична  Академія.

Домініканський костел

Сучасний   костел   збудований   на   місці   старого,  який   заснував  у  1610   році   тодішній   Чортківський   феодал  Станіслав  Гольський.Давні   споруди    були   оточені     високими  оборонними   стінами   з   бійницями.Наприкінці  ХІХ- початку  ХХ   століття   старий  костел   був   розібраний,  а  звершення  нового   в  готико-  надвіслянському    стилі  закінчилося  у  1918  році. Нижня  частина   костелу   збудована  з   каменю   вигнанського   і  синяківського   кар`єрів,  верхня  - з  червоної  цегли.

   

  

 

 

  

 

 

 

 

Синагога  .

 Синагога "нова" -  колишній  єврейський  храм  , збудований  1905- 1909  роках  у   псевдоорієнтованому    стилі   віденським   архітектором  Г.Гельдкремером .  Оздоблений    італійськими    майстрами   розкішною  різьбою  і  живописом.  Сюди   у  1910- 1914  роках  щорічно     приїжджав  головний  рабин  з  Відня  або  Прарижа   і  проводив   Богослужіння ,   на  якій  прибували  євреї  з  різних  міст   Галичини, Австрії, Румунії , Угорщини, Чехії, Словакії , Сербії і Росії.

Чортківська  ратуша  з  годинниковою  вежею.

Старий  ринок.

Місце , де розміщена  ратуша,  раніше  являло  собою   непривабливий  майдан  з  неохайним  сквером . Тут, просто  на  землі  , яка  після  дощу  нагадувала  суцільну  калабаню,  жителі  міста  торгували  продуктами, вироблених  у  власних  господарствах.  Сучасна  ратуша   збудована  у  1924   році  з  ініціативи   бургомістра    Людвіга  Носса . Після  закінчення    будівництва  частина   приміщення  здавалася  в  оренду   місцевим  купцям   під  невеликі  м`ясні   магазини- ятки.

Залізничний  вузол.

 Наприкінці  ХІХ століття   розпочалося  будівництво   залізничної  колії   Станіслав - Ярмолинці ,  а з нею й  приміщенні  вокзалу   із   усіма  станційними    службами  :  залами  чекання.   Рестораном , касою,  будкою  для  телефонних  розмов.  Поряд  з  вокзалом   знаходилася  так  звана   "кольонія  колійова" -  комплекс  1-3   поверхових  будівель , де  мешкали  сім`ї   залізничників.  Зараз  вокзал   і  станція  мають   служби  з  перевезення  пасажирів  , пасажирських  і  транспортних  потоків .  Обслуговують   чортківську  колію  75  працівників .

Гімназія "Рідна  школа" ім.М.Шашкевича.

 Сучасне  приміщення    збудоване  за  народні  кошти  у  1939  році, а  заснована   перша  українська  гімназія  у  1911  році.   Першим  управителем   гімназії  був  відомий  історик   Омелян  Терлецький. За  часи  більшовицької окупації   функціонувала  як  звичайна  школа. Відродилася  гімназія  у  1992  році,  тоді ж відбувся  Всесвітній  Злет  колишніх  студентів  у  Рідній  школі.

Народний  дім і пам`ятник  Катерині  Рубчаковій.

 Побудований  Народний  дім   напередодні Першої  світової  війни з  ініціативи  бургомістра  Людвіга   Носса , він  слугував   центром  розвитку  та  спорту  в  місті. У  цьому  будинку  були   2  зали:  в  одній  відбувалися  збори , наради тощо, в другій -  проводилися  уроки   фізкультури  для  учнів  гімназій.

З розвитком    сценічного  мистецтва  на  наших  теренах   тісно  пов`язане    ім`я   Катерини  Рубчакової.    Народилася  у  Чорткові , створила  71 роль,  співала  у 13  оперетах та  21  опері.   Померла  у  молодому  віці  на  38-му   році  життя, похована у  Тернополі.

Інститут  підприємництва  і  бізнесу

    Датою  народження  інституту    треба  вважати  1995 рік.  Вищий  навчальний  заклад   має  денну,  заочну   та  вечірню   форми   навчання  і   є   філіалом   Тернопільської  академії    народного   господарства.До  Першої   світової   війни,  як    за  польської   та   австрійської    влади,  тут   були   суди-  окружний,  повітовий,  міський;    за   радянських   часів-військова   частина.Споруда  будувалася  з   1884  до  1927   року.

Ягільницький   замок

 Поблизу  Чорткова,  в  селі Ягільниці,  великий  польський   коронний    гетьман Станіслав    Лянцкоронський близько  1630 р.    спорудив  замок,   який    був   одним   з   найміцніших  на  Західному   Поділлі.Тут побував   сам   Богдан   Хмельницький,  але    так  і   не    зміг  підкорити   твердиню.На   сьогодні   збереглася   передня   частина     фортеці.  В  іншій    її   частині     зараз    знаходиться   тютюново-  ферментаційний   завод.

Ягільницький  костел

На   високому   пагорбі  в   середині   19 ст.   за   сприймання  Лянцкоронських    було   збудовано    камя`ний   костел   у  стилі  бароко,  з  гербом   їхньої  родини,   що   прикрашає     його    фронтон.У   1898 р.   костел  згорів,  але  вже  наступного   року  був  відновлений.4 липня   1992 р.  храм   повернуто   громаді   і  завдяки  фундації   Кароліни   Лянцкоронської   відремонтовано.

Церква   Вознесіння   Господнього в  Ягільниці

У 1855 році в Ягільниці за фінансової підтримки родини графа Лянцкоронського було збудовано у візантійському стилі муровану церкву. В основі - контури хреста

Народний  музей  в Ягільниці

У 1979 році в Ягільниці створено музей історії села. Нині він займає праве крило будинку сільської ради, що становить 7 кімнат. Тут Ви познайомитесь з далеким минулим Ягільниці, пам`ятками історії та культури і , звичайно, її людьми.

Улашківський  монастир

У селі Улашківцях у 14ст. монахи, що втекли з Києва, заснували монастир, руїни якого збереглися до нашого часу.До  побудови   монастиря  один  із  монахів  жив  у   печері,  яка теж   збереглася  поруч  із   руїнами.

У  діючому  монастирі  можна  побачити  чудотворну   ікону Улашківської  Богоматері   та   чудотворну  ікону   святого  Яна,  а  також   послухати  розповіді   про історію  ікон   та  заснування  храму  із  вуст  монахів,   що  мешкають   тут.

Заболотівська  церква

"Задивлена  у  маєво  лісів,   заглиблена  у  тишну  долину,  видніє  церква  сотні  літ-то  Бог на  землю  опустив  перлину"- так  можна  сказати  про  однокупольну   дерев`яну  церкву  Пресвятої  Трійціи у с. Заболотівка.Побудована   у стилі  Козацького  бароко(козацька  церква)  згідно з  переказами  ще  за часів  козаччини.Добудована  у  1646р.,  про  що свідчить  напис  на  споруді.

Печера "Млинки".

За  10 км від Чорткова  поблизу  села Залісся,  знаходиться  одна   з  наймальовничіших  печер - Подільського Придністровя - Млинки. Відкриття нових лабіринтів печери у 80 - 90 - х рр. здійснювалося спелеологічним клубом "Кристал". На сьгодні розівдано і нанесено на карту 28 км ходів. Спелеоклуб продовжує дослідження печери, забезпечує її охорону та проведення екскурсій для бажаючих побачити унікальну підземну казку, створену самою природою.

Дача "Галілея"

Він   простягається   дугоподібною   смугою     від   східної   околиці   села  Росохач   та   південної   села   Угринь   до  села   Озеряни   вже   Борщівського  району.Площа  "Галілеї"- 1865 га.     " Дача Галілея"-  штучно   насаджений  у  ХV-ХVІ ст.   лісовий  масив,  метою    якого   було   створити  захист  замку   магната     Лянцкоронського   у  с. Ягільниця  від   монголо-татарських  набігів.Крім     звичайних  лісових   дерев ,  тут  є   й   унікальні.Це-чорна   австрійська   сосна, сосна  Веймутова,  модрини      європейська   та   японська,  горіх     чорний,  піхта,  ялина  Дугласа  і  т.д. Є  тут  числені   ореали    лікарських  рослин.Неможливо   переоцінити   водоохоронну,   кліматато-регулюючу  та  естетичну  роль  "Галілеї"  для   нашого   краю.Тому  необхідно   зберегти  й  для   майбутніх   поколінь  цей  унікальний  ліс.




 

                                                                                                                       

                                                                 

                                                               

                                                                                                 

                                                              

                                                               

                                                                                

Інформаційні послуги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 
 
 
 

 

БЕЗКОШТОВНА ДРУГА ВИЩА ОСВІТА ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Актуальна тема