Теребовлянська районна державна адміністрація
48100, м.Теребовля, вул.Кн.Василька, 104-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •    

Опитування

.
На головну

Вітання

Інтерв’ю голови Теребовлянської РДА Юрія Ништи для районної газети «Воля»

20.11.17 | 10:50

 

Юрій Ништа, голова Теребовлянської районної держадміністрації: «Наш район серед лідерів аграрної галузі області»

На завершенні ще один рік впровадження реформ у державі. Як проходять зміни у нашому районі, що вдалось уже зреалізувати, над чим ще треба попрацювати – про це розмова із головою Теребовлянської районної державної адміністрації Юрієм НИШТОЮ.

- Три роки тому стартувала адміністративно-територіальна реформа. Які вже результати впровадження децентралізації у нашому районі?

- Центральна влада визначила демократичний механізм об’єднання населених пунктів у територіальні громади, а ми, в свою чергу, провели на місцях інформаційно-роз’яснювальну роботу. Такий підхід дав позитивний результат. За короткий час без будь-якого тиску зверху утворилось 4 об’єднані територіальні громади, поза їх межами залишилось менше 10 населених пунктів району. Добровільний вибір наших мешканців – серед пріоритетів для нас і тепер. Так, із розумінням зустріли звістку про об’єднання Великого і Малого Говилова з Хоростківською територіальною громадою Гусятинського району.
Новоутворені об’єднані територіальні громади, звичайно, відрізняються одна від одної за кількістю населення, розмірами території, рівнем самодостатності. Держава, як і обіцяла, підтримує новоутворені ОТГ, фінансує їх пропорційно до площі і кількості населення. Так, за останніх два роки субвенції з Державного бюджету на розвиток інфраструктури Теребовлянській ОТГ надійшло майже 25 млн грн, Золотниківській ОТГ – більше 14 млн грн, Микулинецькій ОТГ – більше 6 млн грн, Іванівській ОТГ – майже 7 млн грн; субвенції з Державного бюджету на соціально-економічний розвиток територій Теребовлянській ОТГ – майже 3,5 млн грн, Золотниківській ОТГ – 800 тис. грн, Іванівській ОТГ – більше 540 тис. грн. Державний фонд регіонального розвитку профінансував Теребовлянську ОТГ на суму більше 4 млн грн.
У нашому районі найбільша громада – Теребовлянська, а за кількістю населення – і в області. На її території знаходиться чимало активних бюджетонаповнювачів, що сприяє акумулюванню коштів на місці, їх використанню на благоустрій населених пунктів, на розвиток інфраструктури громади.
Не можу сказати, що недоцільно було створювати Іванівську громаду. Вона хоча найменша в районі, однак відносно густозаселена. Невелика територія дозволяє максимально охопити послугами кожен населений пункт. У цій громаді активно реалізуються проекти з енергозбереження, ремонтуються дороги, тротуари, освітлюються вулиці. Цього року в Іванівці відкрили новий
адмінбудинок. Продовжується підготовка до облаштування водозаборів. У громаді запрацювали пожежна частина і комунальне господарство. Ці та інші задуми вдається успішно вирішити завдяки фінансовій підтримці як держави, так і потужних бюджетонаповнювачів – ПП «ОП «Іванівське», ПАП «Топільче», інших.
Золотниківська громада територіально значно більша від Іванівської, однак її особливість у тому, що вона відносно рідкозаселена (отже, субвенція з Державного бюджету на розвиток інфраструктури ОТГ менша), тут немає платників великих податків. Протягом років залишається гострою проблемою стан місцевих автодоріг. Торік довелось 4 малокомплектних школи утримувати за свої кошти (з нинішнього навчального року завдяки оптимізації вдалось позитивно вирішити це питання). Попри певні труднощі громада живе, розвиває соціальну сферу. Золотниківчани за сприяння міжнародної програми взялись за створення центру надання адміністративних послуг. За рахунок міжнародних інвестицій буде відремонтовано приміщення під центр, встановлено обладнання, підготовлено персонал ЦНАПу. У Золотниках запрацювало комунальне господарство, для нього закупили техніки на 4,5 млн грн. Вдалось зміцнити матеріально-технічну базу місцевої пожежної частини більш як на 500 тис. грн.
Якщо Микулинецька громада за кількістю населення майже така, як Золотниківська, то за площею значно менша. Це, звісно, надає їй переваги у життєдіяльності. А ще серед переваг і те, що на її території працює чимало солідних платників податків. Нагромаджені кошти дозволяють розвивати інфраструктуру громади, задовольняти потреби її мешканців. За власні кошти відремонтували пожежну, яка зараз успішно функціонує.
Фінансова допомога держави, зміни в оподаткуванні сприяють поповненню місцевих бюджетів громад, дозволяють акумулювати кошти на розвиток. Куди та які суми спрямувати – вирішують самі люди, без вказівок зверху.

                                                     

- Які особливості функціонування і фінансування закладів культури в умовах децентралізації?

- Заклади культури фінансуються із бюджетів громад, а держава дозволяє визначатись, в якій формі надавати ці послуги. Найбільш реформаторським шляхом пішла Теребовлянська громада, створивши центри культури і дозвілля. Це дало змогу зекономити кошти і підвищити якість надання послуг. В інших громадах працюють над створенням своєї моделі роботи у сфері культури.
Оскільки громади відмовились співфінансувати центральну бібліотечну систему на наступний рік, виявивши бажання створити аналогічну структуру у себе, тому ЦБС буде реорганізовано, вона надаватиме послуги тим населеним пунктам, які не ввійшли в жодну з 4 громад.

- Як у районі впроваджується освітня реформа? Що гальмує процесс відкриття опорних шкіл?

- Наше суспільство йде шляхом реформ, і на цьому шляху чимале місце відводиться освіті. Адже наші учні сьогодні – це завтрашнє України, її надія, її опора.
За останні два роки завдяки створенню опорних шкіл наш район на умовах співфінансування отримав 7 нових шкільних автобусів, а майже кожна школа – новий комп'ютерний клас із сучасними комп'ютерами та інтерактивними дошками. Закуплено сучасне навчальне обладнання для класів хімії, фізики та біології.
Один із напрямків реалізації освітянської реформи – відкриття опорних шкіл із сучасною матеріально-технічною базою, інноваційними методами навчання. У районі два таких навчальних заклади – Микулинецька ЗОШ І-ІІІ ст. і Теребовлянська ЗОШ №1 І-ІІІ ст. Йде підготовка до відкриття опорної школи у Золотниках. Якщо говорити, наприклад, конкретніше про Микулинецьку опорну школу, то вона у новому статусі отримала комп'ютерний клас, державні кошти у сумі більш як 4 млн грн, які використала на поточний ремонт, заміну системи опалення і закупівлю навчального обладнання.
Як не дивно, на шляху відкриття опорних шкіл перешкодою є не стільки питання стану автомобільних доріг, скільки амбіції окремих керівників навчальних закладів.
У районі також для кращої профорієнтації старшокласників реорганізовано звичайні школи у Теребовлянську спеціалізовану школу-ліцей (з філологічним, спортивним і технологічним напрямками), Дружбівську загальноосвітню багатопрофільну школу І-ІІІ ст.

                                                       

- Ваше ставлення до реформування медичної галузі…

- Потреба змін у медичному обслуговуванні назріла давно. Необхідно зміцнювати матеріально-технічну базу медичних закладів, підняти на вищий рівень медичне обслуговування.
Реформа з наступного року передбачає запровадження нової моделі фінансування охорони здоров’я – перехід від фінансування медзакладів згідно з кошторисом до оплати державою фактично наданої медичної допомоги конкретній людині, тобто запрацює принцип «гроші йдуть за пацієнтом».
У 2018 році нова модель фінансування охорони здоров’я запроваджується на первинній ланці меддопомоги – за нею працюватимуть сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Допомога, яку вони надаватимуть, повністю оплачується державою, для людини вона є безкоштовною. На інших рівнях – вторинному
(спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) нова модель буде запроваджена поступово до 2020 року. Жодних змін у медичному обслуговуванні людей на цих ланках – у лікарів-спеціалістів, у лікарнях, спеціалізованих медзакладах – з наступного року не відбудеться.
Вірю, що реформування медичної галузі буде вигідне як нашим людям, так і високопрофесійним, добросовісним медичним працівникам.

- Наш район – сільськогосподарський. З якими виробничими показниками аграрники зустрічають своє професійне свято?

- Оскільки район, як і область, є аграрним, тому у програмі соціально-економічного розвитку результати діяльності наших сільськогосподарських виробників займають пріоритетне місце. Теребовлянщина наближається до завершення осінньо-польових робіт. Приємно, що нам є чим пишатись. З початку року темпи приросту валової сільськогосподарської продукції вищі, ніж за відповідний період минулого року.
Цьогоріч у господарствах району вирощували зернові культури на площі 28,7 тис. га, технічні – 13,6 тис. га, картоплю та овочі – 736 га, кормові культури – 962 га. Валове виробництво зерна у вазі після доробки становить 206 тис. тонн. Урожайність зернових з кукурудзою – 68,9 цнт/га (на 7,1 цнт/га більше, ніж торік), ранніх зернових – 74,5 цнт/га (на 13,5 цнт/га більше, ніж торік, і на 11,6 цнт/га більше, ніж в середньому по області). Наш район утримує першість в області з врожайності зернових разом із зернобобовими і кукурудзою.
Завершується збирання цукрових буряків. Їх зібрали на площі 1,7 тис. га (більше 81 відсотка до посіяної площі), при урожайності 625,8 цнт/га (по області – 565,8 цнт/га). Затягування строків копання коренів пов'язане із нелогічністю графіків, доведених господарствам цукровими заводами.
У районі завершуються розрахунки за оренду земельних паїв. Цьогоріч орендна плата сягнула 8 відсотків від вартості землі. Від оренди паїв до бюджету надійшло майже 10 млн грн.
На рівні кількох попередніх років розвивається тваринництво. В агропідприємствах нараховується 3153 голови ВРХ, в т. ч. 1179 – корів. Також аграрії утримують понад 11 тис. голів свиней, курей – 353,8 тис. гол. Агропідприємства і фермерські господарства займаються також садівництвом і ягідництвом.

                                                      

За усіма цими здобутками – невтомна праця наших аграріїв. З нагоди професійного свята бажаю вам, працівники полів і ферм, вашим родинам міцного здоров’я, достатку, оптимізму. Хай і надалі рясно колосяться щедрими врожаями ниви, хай втілюються у життя задуми і сподівання на радість вашим рідним, на благо рідної України.

Районна газета «Воля» (№ 47 від 17 листопада 2017 року)