Теребовлянська районна державна адміністрація
48100, м.Теребовля, вул.Кн.Василька, 104-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •    

Опитування

.
На головну

11.06.2018 Накопичувальна пенсійна система


Базою накопичувальної пенсійної системислужить модель Вільяма Генрі Бевериджа, згідно з якою передбачається, що одна частина пенсійних внесків спрямовується до розподільної системи, а друга - на індивідуальний особовий рахунок застрахованої особи, кошти якої інвестуються з метою отримання доходу. Інвестування коштів здійснюють пенсійні фонди, які можуть бути як державними, так і приватними. У разі отримання фондом інвестиційного доходу відбувається його пропорційний розподіл за рахунками застрахованих осіб.

 

У цій системі розмір накопичень безпосередньо залежить від суми сплачених внесків за весь період трудової діяльності, тобто у більшій мірі від розміру заробітної плати (внески визначаються як відсоток від заробітку), і кількості років трудової діяльності. Як основні переваги накопичувальної системи над розподільною можна виділити: розвиток фінансового ринку внаслідок того, що пенсійні кошти інвестуються, насамперед, у цінні папери, а також приватизацію індивідуальних особових рахунків застрахованими особами, оскільки пенсійні накопичення не беруть участі в розподільній системі та є приватною власністю.

 

Але фінансова економічна криза 2008-2009 років справила негативний вплив не тільки на розподільні, але й накопичувальні Пенсійні системи. На тлі падіння ринку акцій прибутковість пенсійних фондів у багатьох країнах виявилася негативною. За результатами 2008 року, середньозважена дохідність пенсійних фондів країн ОЕСР становила -23%, а середня прибутковість -17,4%, що свідчить про зниження активів пенсійних фондів цих країн практично на чверть. У країнах ЄС найбільші збитки отримали пенсійні фонди Ірландії, Бельгії та Угорщини, найменші - Словаччини, Німеччини та Чехії.

 

Отже, обидві системи, як розподільна, так і накопичувальна, мають переваги і недоліки. Метою розподільної Пенсійної системи є реалізація механізму захисту від бідності, але водночас вона не адаптована до демографічних змін. При цьому як головну перевагу розподільної ПС можна виділити несхильність застрахованих осіб в довгостроковому періоді до ризиків інвестування пенсійних коштів і інфляції. Мета накопичувальної ПС - економічна ефективність, властива країнам з ринковою економікою. Однак накопичувальну ПС неможливо миттєвого запровадити і вона має високу чутливість до змін на фінансових ринках.

 

Сучасні пенсійні системи, як звичайно, трирівневі і ґрунтуються на моделі, запропонованій Всесвітнім банком у 1990 році.

 

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ: державне пенсійне забезпечення, побудоване на принципах розподільної пенсійної системи. При цьому гарантується базова пенсія, розмір якої не залежить від вкладу учасника в систему, служить механізмом захисту від бідності, фінансується за рахунок бюджетних відрахувань або за рахунок відрахувань працюючого населення.

 

ДРУГИЙ РІВЕНЬ: обов'язкове пенсійне страхування, побудоване на принципах розподільної та накопичувальної ПС. При встановленні розміру пенсії враховується внесок учасника до системи. Служить механізмом забезпечення гідної старості і є надбавкою до базового розміру пенсії. Фінансується за рахунок відрахувань працюючого населеня. При цьому відрахування можуть надходити як до розподільної системи на поточні виплати пенсіонерам, так і на індивідуальні рахунки застрахованих осіб, алежно від конкретного режиму регулювання. Якщо кошти спрямовуються до розподільної системи, на рахунках астрахованих осіб відображаються умовні зобов'язання майбутньому; якщо відрахування надходять на індивідуальні рахунки застрахованих осіб, тобто в накопичувальну систему, вони є власністю застрахованої особи й інвестуються з метою отримання доходу фінансовими іститутами.

 

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ: приватне, або додаткове, пенсійне забезпечення, побудоване на принципах накопичувальної пенсійної системи. Розмір додаткової пенсії залежить винятково від умови накопичених застрахованою особою коштів на індивідуальному рахунку, в більшості країн є приватною ініціативою і служить інструментом забезпечення гідного рівня життя на пенсії. На цьому рівні кошти інвестуються фінансовими інститутами. В Україні такими інститутами є недержавні пенсійні фонди.