Тернопільська районна державна адміністрація
46009, м.Тернопіль, майдан Перемоги, 1
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / Історії сіл району

Мишковичі


 Історія села Мишковичі

«Мишковичі село над Серетом»

ПЛАН

1.

Вступ

2.

Походження назви села

3.

Власники Мишкович та його земель

4.

Церковне життя

5.

Товариства першої половини XX століття

6.

Колгосп та утворення МТС

7.

Підприємства на території села

8.

Дільнична лікарня

9.

Пам’ятні знаки в селі

10.

Школа і дитячий садок

11.

Видатні вчені - вихідці з села

12.

Богдан Бастюк - поет, прозаїк, гуморист

13.

Національно - визвольна діяльність

14.

Місцеві назви частин села

15.

Пісня про Мишковичі.

Мишковичі - село над Серетом, район Тернопільський. Лежить в гарній околиці над рікою, яка в’ється серед стрімких гір, частина лісом покрита, частина представляє пошарпані скелясті стіни, з червоного пісковика.

Через село проходить асфальтована дорога Брест-Чернівці, з півночі і півдня до села прилягають мішані ліси. Ґрунти чорноземні, родючі. Село багате на сірий камінь, пісок, глину.

Граничить на сході з селами Застінкою, Бавором, Прошовою; на півдні - з Чорториєю, на заході - з Настасовим, Лукою Великою, на півночі - з В.Березовицею, Островом. Назва села Мишковичі не змінювалася.

Документи,які стосуються історії села Мишковичі виявлені у фондах Йосифінської (1787-1788рр.) і Францисканської (1819-1820) метрик - перших поземельних кадастрів Галичини, названих так на честь австрійських імператорів, в час правління яких складалися ці метрики.

Перша згадка про село датується 1564р. Є припущення, що село виникло раніше, приблизно в XIII ст. В південній частині села, де починається ліс, колись стояла церква., сліди кладовища залишилися по нинішній час.

Саме в цей час переселялися переселенці з Теребовлянщини на нашу територію. Дуже поширене було прізвище Мишков. З ним пов’язана назва села.

Сільська рада знаходиться в центрі села. Віддаль до районного центра і обласного міста Тернополя 10 км., до найближчого найбільш значного економічного центра міста Львова 140 км. Найближча залізнична станція Березовиця - Острів знаходиться на віддалі 6 км від села Мишковичі.

Станом на 1787-1788 рр. у власності громадян с. Мишковичі було 2253 моргів 915 кв. сажнів орної землі, з якої збирали 1049/25 корци пшениці, 6923/22 корци жита, 4068 корци ячменю, 4500 корци вівса, 193 морги 1124 кв санів сіножатей, з яких збирали 1667 центнерів і 9 кг сіна.,375 морги 1110 кв сажнів лісу.

Текст роти присяги у перекладі з польської мови:

“Для підданих громадян і депутатів, тобто вибраних людей з гміни, які при виконанні обов’язків повинні бути присутні та співпрацювати.

Ми, нижче підписані, вибрані депутати для обмірів присягаємо та служимо всемогутньому господу Богу, що всі непорозуміння, які виникнуть про ректифікації давніх списків податкової регуляції, при списуванні та класифікації домів, також при вираховуванні чиншу з домів, будемо вірно подавати і будемо уважати; там , де буде стояти питання про наш обов’язок, будемо подавати найсумлінніші та найкращі відомості, а те, що в наших поданнях земельного володіння чи інших власників ґрунтів буде подане неретельно чи замовчане, не чекаючи на запитання та відозву, відразу самі будемо доповідати. Отже, поможи нам Боже.”

Зі сторони громади села Мишковичі її підписали:

Собестян Павловський - війт

Енжей Римаковия - присяжний

Отецько Закалук - присяжний

Яцко Кухарчишин -депутат

Петро Шимчишин - депутат

Матвій Бербета - депутат

Громада Застаенецька

Ілько - війт

Франко Шаповал - присяжний

Іван Трач - присяжний

Федько Косвач - депутат

Єжи Заблоцький - депутат

Громадц Гірошоведька

Яцко Ярків - війт

Гринько Гарніх - присяжний

Юзько Гаду шків - присяжний

Федько Пастух - депутат

Кіндрат Івахів - депутат

Андрух Регіш - депутат

Документ скріплений печаткою.


Перелік земельних ділянок, які належали с.Мишковичі у II пол.ХУІІІ ст.

1.

Г ороди

2.

За олаками

3.

За рікою Серет

4.

Нива Замощина

5.

Сапигора

6.

Під Ромаховим Лісом

7.

За Ромаховим Лісом

8.

Біля Фігури

9.

За Іваньтовим Ліском

10.

Між Могилками

11.

Від Могилок

12.

В Чорних Лозах

13.

Нива Карамандина

14.

Над Тернопільською Дорогою

15.

Нива середня Біля Якимової

16.

Суслова

17.

Ридкодуби

18.

За Селом між Дорогами

19.

Нива Траєвичова

20.

Від Великого Озера

21.

До Мартинової Дороги

22.

Мартинова Дорога

23.

За Лісом Домашніковим

24.

Провала

25.

Нива Котова

26.

Нива Чепільова

27.

Орлова

28.

За Стіною

29.

За Війтковим Ліском

 

Станом на 1819-1820рр. у власності громади с.Мишковичі було орної землі 2199 морги 1444 кв. сажнів вартістю 6966 зол.рин. і 5/11 крейцер австрійської валюти, з якої збирали 1846 корци пшениці, 6737 корци жита, 4283/14 корци вівса; сіножатей 227 морги 1481 кв. сажнів вартістю 4323 зол. рин і 4/44 крейцери австрійської валюти, з яких збирали 1827 центнерів сіна; лісу-379 морги 1626 кв. сажнів вартістю 348 зол. рин і 48 крейцер австрійської валюти.

У 1889р заснований хутір Кринички, 5 км від села. Він виник 4 родини. На даний час проживає 1 родина.

На початку XIX століття село належало графу Баворовському. Сім’я отримала село як у подарунок від поміщика Забельського. Він став хресним батьком сина Баворовського. Останній поміщик Віктор Баворовський 1892р. покінчив життя самогубством. Передав свої землі в державний фонд. Після того землями користувався граф Мішковіцький.

Територія сучасної дільничної лікарні - це колишній маєток пані Марії Зелінської (1898р.). Вона заклала чудовий Англійський парк. Їй з англії привезли чудові саджанці різних порід.

На першу половину XIX століття піддані с. Мишковичі відбували панщину від чверті ґрунту по 14 днів, від півчверті - по 52 дні. Господарі, від чверті поля крім панщини також давали по двору: корець пшениці, три корці вівса, шість яєць, шість мотків прядива з панського волокна. Окрім цього , ще платили по 4 крб. чиншу від цілого ґрунту, по 3 крб. від 3/4 від половини ґрунту - по 2 крб.

У селі є 4 цвинтари: Старий, новий (український), так говорять односельчани - польський, четвертий - проходить шосейна дорога Рівне - Чернівці.

Документи, які стосуються історії церкви, виявлені у фондах Галицького намісництва і Галицької фінансової прокуратури.

Станом на 1805 р. у с. Мишковичі була церква під назвою Покрови Пресвятої Богородиці, збудована з дерева тесаного , під дахом гонтовим, стара. Будинок священника поставлений за пруським методом вартістю 100 зол. рин. На правій стороні піч цеглова з каміном мурованим, зліва - пекарня з піччю. Будинок накритий солом’яним дахом, старий. Недавно ремонтований. Є стайня для коней, на стовпах дерев’яних вартістю 15 зол. рин. Стайня для худоби також стара, поліплена глиною, під дахом солом’яним.

Перелік церкових грунтів

Нива за Олаками

Сіножаті

Нива в Чорних Лозах

Нива в Карамандині

Від Великого Озера

Два городи біля Матвія Шевця

Город від Мосту на Річці

За Олаками

У 1996 р. освячено місце, закопано хрест, де мала будуватися греко -католицька церква. Закінчено її будівництво 18.10.2003р. Священниками були: Говере (отець Йосафат). Дудка Володимир. На даний час священники Півторак Ярослав, Дідух Василь.

Населення:

1832 р. 670 душ греко-католиків.

1941 р. 725 душ г. К.

1880 р. 1321, в цьому г. К. 1000, латинників 321.

1890 р. 1670, г.к. 1184, л. 388, жидів 98.

1910 р. 1861, г.к.1260, л.646, ж. 58

1921 р. 1592, воєнних втрат ( 1910/21)269 (15%) , домів 324 1931 р. 1816, поверхня громади 118,41 кв. Км, густота 99 меш.кв.км,домів 370.

1939/43 1800 чол.

1972 р. 1848

У 2007 р. проживає 2100 чоловік, є 700 дворів.

У 1922 році діяло товариство “Просвіта”

11 листопада 1931 р. головна управа товариства “Рідна школа” у м. Тернополі дала дозвіл на відділення товариства у с. Мишковичі. Кількість членів - становила 72 чол.

6 березня 1932 р. відбулися загальні збори товариства. їх відкрив Олекса Лазута. На цих зборах було обрано провід гуртка “Рідна Школа” у такому складі: голова:     Стефан Вербило

заступник: Іван Загводський

секретар: Михайло Веньгер

бібліотекар: Максим Лось

члени старшини:Дмитро Яричевський, Аантін Пастух

заступники членів старшини: Михайло лоза, Гринько Остапів контрольну комісія: Максим іванюта, Йосиф Білоган? Дмитро Віблий, іогдан ОДондик, Кіндрат Бутинець.

Завданням гртка було «доцільне виховання і навчання молодого покоління». Гурток підпорядковувався Повітовому товариству «Рідна школа» у Тернополі і отримував від нього вказівки. Членська вкладка становила 2 зол.

На загальних зборах , які відбулися 19 березня 1933 р. розглядали питання про заснування у с. Мишковичі дитячого садка.

Збори 1 грудня 1935 р. відбулися у такому складі:

Голова: Михайло Лоза

Секретар: Михайло Лісовий

Касир: Іван Бандура

Бібліотекар: Петро Дудар

Господар: Василь Лазута

Заступник старшини: Микола Мондик, Міхал Остапів

Контрольна комісія: Гринько Остапів, Максим Слободян

Станом на 1936 р. гурток налічував 132 чол. Членська вкладка від селян і робітників становила 1 зол., від молоді ( від 14 до 18 років 0 - 30 сот. Членами товариства були переважно діти. Два рази в тиждень проводились голосні читання. Серед читачів найбільшою популярністю користувалися книги про український нарід. Виписували часопис «Шлях молоді». На зборах обговорювали питання про шкідливість алкоголю та нікотину.

Члени гуртка збирались у приміщеннях товариства «Просвіта»

В червні 1910 року в селі було засновано товариство «Сільський господар», засновниками якого були Білоган Семен, Іванюта Теодор, Пастух Павло, Бутинець Василь Бандура Ясько, Лоза Максим, Дудар Михайло.

У архіві м. Львова ф.146. Опис 125. № справи 4777 є лист жителів с. Мишковичі з проханням про затвердження Статуту товариства «Сільський господар».

Вказані члени громади наміряються заложити у себе Господарський гурток Крайового Товариства «Сільський господар», що подають до відома Високого намісництва в 5-ти примірниках Статут. Відповідь звучала так: «Філія Краєвого рільничого Товариства «Сільський господар» в Тернополі дає дозвіл».

Голова філії: Платон Корненський

Секретар: Модест Бачинський

Товариство мало статут, де були викладені завдання і способи діяння товариства, права і обов’язки його членів. Головою товариства було обрано Білогана Стефана.

Вперше колгосп створено у 1941р. Називався він імені Тимошенка. Головою обрано селянина Дудара Василя Романовича. Нараховувалось в ньому 46 родин.

Вдруге колгосп засновано в 1950 році. Газета «Колглспне слово» пише про заснування колгоспу. Це спогади Василя Мурана - голови колгоспу імені Жданова.

На початку цього року в селі Мишковичі відбулася важлива подія. Тут було організовано колгосп, якому присвоєно ім’я одного з видатних діячів більшовицької партії і радянської держави товариша Жданова.

З перших днів колгоспники молодої артілі енергійно взялися за роботу.

На поле було виведено все живе тягло, організовано вийшли на лани люди. Дружна робота забезпечила проведення сівби ранніх колоскових і цукрових буряків в стислі строки, з додержанняи агротехніки.

Ми вирішили організувати щонайстаранніший догляд за посівами, щоб не допустити засмічення їх бур’янами, зберегти накоплену вологу. Ланки вже почали щарівку цукрових буряків.

В нашому колгоспі об’єднано 357 господарств, є 1130 гектарів землі. Це велике колективне господарство, яке вимагає багато кадрів, реманенту, тяглової сили, умілого керування. Правління звертає зараз всю свою увагу на організаційно-господарське зміцнення своєї артілі. Вже підібрано і працює 4 бригади, 19 ланкових. Це наш актив, з яким ми проводимо роботу, щоб виховати з нього справжніх вожаів колгоспного виробництва.

Створена будівельна бригада, якою керує досвідчений тесляр Василь Остапів. Колгоспні будівельники вже заготували понад 25 кубометрів лісоматеріалу, 10 з них вже розпиляно. Силами цієї бригади зараз відбудовується конюшня. За тим почнемо будівництво теслярської майстерні, кузні, колодязя на артільному подвір’ї. Бригадири Мондик, Дудар та лапкові Лазута і Навроцький виступили через стінну газету «За більшовицький колгосп» з пропозицією організувати хату - лабораторію. Ця пропозиція буде здійснена.

Зараз правління підбирає для колгоспної хати - лабораторії відповідне приміщення.

Ми змагаємось з колгоспом імені Леніна. В цьому змаганні ми зобов’язалися зібрати по 22 центнери зернових, по 300 центнерів цукрових буряків, по 200 центнерів картоплі. Тепер всі колгоспники спрямовують свою увагу на виконання взятих зобов’язань, щоб завоювати першість у змаганні з нашими сусідами.

У 1964 році колгосп Заповіт Леніна.

Головою колгоспу був Чернецький Іван Дмитрович.У 70-их роках колгосп перейменовано імені Лесі українки. Головами колгоспу були Бакалець Михайло Петрович , Любий Богдан Андрійович, Козерецький Олександр Теодорович.

У 2001 році на базі колгоспу утворено товариство «Дністер». Директором ТОВ «Дністер» були Івасяк, Пида Петро Юрійович, Карпенко Валерій Дмитрович.

Товариство розпалося, землі передані в оренду фермеру Семеха П.

МТС утворено зимою 1939 -40 рр. Директором був Забуцький, бухгалтером - Кравцен. В березні 1944 р. відновлено МТС. Створено «Павільйон механізаці» Стаття з газети «Колгоспне слово»  «Колгосп будується» за 10 жовтня 1950 року.

У селі Мишковичі є спиртзавод. Заснований у 1892р. Це була гуральня, яка належала адвокату і поміщику Осировському. У 1914- 1939рр. - пану Зелінському. Працювало 7 чоловік. На даний час працює 180 чоловік. Продукція заводу експортується у держави близького зарубіжжя, також у Англію, Австралію.

Комбікормовий завод побудований у 1971році.

Директорами були:

Спинай Д.ІА.

Кузенко В.С.

Кушнір С.К.

Букало В.М.

У 2007 році засновником ТОВ «Тернопіль Комбікорм» є Юхнович Іван Миколайович. Колектив нараховує 34 працівники.

Мишковицька дільнична лікарня утворена у 1978 році. Головними лікарями були: Оконський Іван Михайлович, Федорчук Петро Іванович, Марценюк Петро Йосипович.

У лікарні працює 6 лікарів:4 з них - це сімейні лікарі .У колективі 25 людей. Лікарня розрахована на 15 ліжкомісць.

У селі Мишковичі є фігура, побудована на честь скасування панщини 1848р., пам’ятник - воїнам-односельчанам, які загинули в роки II світової війни. У 1992 році насипана Стрілецька могила. Освячено пам’ятний знак з написом: «Вшановано громадою с. Мишковичі, року Божого 2001 р. на місці зруйнованого, в честь переходу землі у приватну власність».

У 1988 році побудований дитячий садок «Теремок» на 140 дитячих місць. Завідуючими були: Коваленко Ірина Іванівна, Тригубишин Ірина Іванівна, Ганєва Віра Львівна, Довгошия Оксана Петрівна.

На даний час колектив очолює Кузьмяк Наталія Юріївна. У дитячому садочку працює 25 чоловік.

Станом на 21 серпня 1984 р. на підставі указу Крайової шкільної ради від 22 жовтня 1881 року №6790 у с. Мишковичі було засновано однокласну загальну народну школу. Видатки на школу несла громада. Вона дбала про опалення та освітлення школи. Крайова шкільна рада повинна була постачати шкільне приладдя з річною виплатою 10 зол. На крейду, стиральну гумку, папір і чорнило. Вчитель цієї школи був зарахований до V розряду оплати праці.(б).У 1899р школа була реорганізована у двокласну.

Станом на 1924 р. у с. Мишковичі була двокласова загальна народна школа з польською мовою викладання.

На підставі розпорядження Крайової шкільної ради від 9 червня 1933 р. № 1 - 16875/33 школа с. Мишковичі була реорганізована і було введено дві мови навчання ( українську і польську). За українську мову навчання було подано 89 декларацій за 132 дитини шкільного віку. За польську мову навчання виступили батьки 56 дітей. Вони підписали 43 декларацій.

1911р.- школа у с. Мишковичі двокласова. Вчителі Шулінський Йозеф і Домбровська Стефанія.

1926 р. - у с. Мишковичі трикласова школа. Вчителі Жолинський Томаш і Божемська Валерія.

Школа мала власний мурований будинок.

Вчительський грунт: 128 а, Грунт школи:2 а Навчання велось українською і польською мовами.

У 1946 році директором школи була Бризіцька Олена Вікентіївна. Вона викладала географію в 5 -7 класах

Завуч школи - Бабікіна  Олександрівна, викладала російську мову і літературу в 7 класах.

У 1975 році помер директор школи Плішивий Юхим Григорович. Директором стає Сокіл Петро Данилович.За короткий час 1976 - 1978 рр. В селі була побудована нова середня школа і в 1978 році здана в експлуатацію. Директором стає Пиць Володимир Йосипоич; завуч - Заливча Євдокія Семенівна. Пізніше завучем школи був Шведа Юрій Васильович, який два рази очолював колектив - був директором. Довгий час директором була Тригубишин Марія Ярославівна. З 2005 р. по даний час директором школи є Звір Ірина Богданівна. В школі навчається біля 500 учнів, працює біля 50 вчителів. Випускники ЗОШ І-ІІІ ступенів працюють в різних сферах виробництва. Вчителі: Сцібайло Марія Федорівна, Сирник Марія Михайлівна, Дзюбак Ольга Йосипівна, Лазута Любов Леонівна, Архітка Наталія Степанівна, Безпальок Леся Богданівна, Тригубипшн Любомир Тарасович, Сцібайло Г алина Євгенівна, Сисак Юлія Богданівна, Пастух Людмила Романівна, Пастух Тетяна Богданівна, Митиулинськка Марія Зіновіївна, Брикайло Надія Ярославівна, Наливайко Оксана Ігорівна, Яворська Галина Миколаївна, Клошник Марія Богданівна, Росяк Любов Ярославівна

Викладачами ВУЗів є:

Вовк Любов Романівна - доцент, завідує кафедрою німецької мови для зовнішньо - економічної діяльності факультету «міжнародного бізнесу та менеджменту» Тернопільського державного економічного університету. Автор більше, як 60 наукових праць. Перший в Україні «Україно-німецького словника банків і бірж». Ім’я доктор Вовк Л.В. занесено в енциклопедію американського біографічного інституту, як одну із 100 номінантів світу в даній галузі і виданий диплом, що свідчить про присвоєне звання.

Чернецька Любов Іванівна - працює на кафедрі “українознавство” Тернопільського державного економічного університету.

Савенко Віктор Васильович - декан історичного факультету Тернопільського державного педагогічного університету.

Чотирбок Любов Степанівна - завідувач кафедри іноземних мов Інституту економіки і підприємництва.

Озерянська Алла Павлівна - викладач німецької мови Тернопільського експериментального педагогічного інституту. Уродженцями села є:

Іванюта Орест Максимович (1928 - 1991) - доктор медичних наук, професор, пульмонолог фізіатр.

Іванюта Мирослав Максимович ( 1932 - 2001) - доктор геолого - мінералогічних наук, професор.

Бастюк Богдан Іванович ( 1943 р.н.) _ письменник, поет, прозаїк, член спілки письменників України, очолює обласну організацію письменників; автор збірок «Коріння», «Вдома», повісті-хроніки «Стожари» та інших.


На підставі розпорядження ЦК Староства у м. Тернополі від 23 жовтня 1913 р. № 3490 у с. Мишковичі була введена комендантська година. Приводом до введення нічної охорони були «нічні напади на вози гостинцем» та «на доми мирно сплячих мешканців». До судової відповідальності було притягнуто 44 мешканці села. 13 січня 1914 р. громада с. Мишковичі звертається до Високого ЦК Намісництва з проханням відмінити цей указ у зв’язку із недоведенням злочинів односельчан. Намісництво, з метою підтримки «безпечества у громаді», ці вимоги відхиляє.

Жителі с. Мишковичі брали участь в І- II світових війнах, були членами ОУН - УПА. Серед них:

Бадовська Анастасія Максимівна, 1916 року; село Мишковичі. Симпатик ОУН. Виселена 1947 року в Читинську обл. (РФ). Повернулася 1960 року в с. Мишковичі, де й проживає.

Вадзюк Нестор Степанович, 1924 р., с. Мишковичі, проживав у с. Ладичин/, Теребовлянського р-ну, освіта - 4 кл. заарештований 19.08.1946 р. Микулинецьким РВ МВС. Звільнений 12.02.1947 р. через недоведеність вини.

Гречка Михайло Прокопович, 1932 р. с. Мишковичі, освіта 2 кл. Переховував у власній хаті збрю. Заарештований 18.04.1948 р. Микулинецьким РВ МДБ. Засуджений 16.04.1949 р. особливою нарадою при МДБ СРСР до 5 р. ВТТ. Звільнений 1951 р. Проживає в с. Мишковичі. Реабілітований 23.04.1993 р.

Дудар Володимир Андрійович - «Сірко», 1911 р., с. Мишковичі, закінчив Тернопільську гімназію. Член ОУН. Районовий провідник. Загинув у травні 1941 р. в с. Біла.

Зіньків Василь Іванович, 1922 р., с. Мишковичі, освіта початкова. Член ОУН . Засуджений 1944 р. до 20 р. ВТТ. Покарання відбував м. Норильськ (РФ). Там і загинув.

Іванюта Йосип Іванович, с. Мишковичі. Член ОУН. Подальша доля невідома.

Кузик Володимир Ількович, 1930 р., с. Мишковичі. Виселений у 1947 р. в Чигиринську обл. (РФ) .Повернувся 1959 р. З 1986 р. проживає в с. Мишковичі.

Лазута Євген Антонович , 1916 р., с. Мишковичі, Закінчив Тернопільську гімназію.Член ОУН, член т - ва «Рідна школа». Помер 1933 р. від хвороби.

Муран Володимир Степанович - «Трактор», 1924 р., с. Мишковичі, освіта початкова. Член Юцацтва ОУН з 1942 р.. З 1944 р. - у підпіллі. Загинув 28.07.1945 р. у сутичці з енкаведистами на полі біля с. Прошова.

Олійник Леонія Дмитрівна, 1935 р., с. Заздрість Теребовлянського району. Виселена 1947 р. в Читинську обл., (РФ). Звільнена. Повернулася 1963 р. в с. Мишковичі, де й проживає.

Пастух Олена Максимівна, 1905 р., с. Мишковичі.Виселена 1947 р. в Читинську обл. (РФ). Повернулася 1950 р. Померла 1984 р. в с.Мишковичі.

Слободян Максим. Член ОУН. Доля невідома.

Федик ярослав Степанович, 1918 р., с. Мишковичі. Інвалід з дитинства. Загинув 15.03.1944 р. на подвір’ї під час облави.

Червонецька Ольга Лазарівна, 1953 р. Народилася в Читинській обл., куди були виселені батьки. У 1960 р. з родиною приїхала в с. Мишковичі.

Яричанська Євдокія Тимофіївна, 1872 р., с. Мишковичі. Виселена 1947 р. в Читинську обл. (РФ). Додому не повернулася, померла в 1953 р. на спецпоселенні.

Село Мишковичі визволене від фашистів 23 березня 1944 року.

ОТ СОВЕТСКОГО ИНФОРМБЮРО Оперативная сводка за 23 марта

В течение 23 марта юго-западнее города Кременец наши войска продолжали вести натупательные бои, в ходе которых овладели районными центрами Тернопольской области Заложцы, Глубочек Великий, а также с боями заняли более 20 других населенных пунктов.

На днях войска 1-го Украинского фронта возобновили наступление на участке Тернополь-Проскуров и, прорвав оборону противника, за три дня наступательных боев продвинулась вперед от 40 до 60 километров. В ходе наступления войска овладели районными центрами Тернопольской области - городом и крупным железнодорожным узлом Копычинцы, городом и крупной железнодожной станцией Трембовля,Микулинцы, Гримайлов, районным центром Каменец-Подольский области Фельштин, а также заняли более 200 других населенных пунктов, в том числе крупные населенные пункты Березовица Велика, Мышковица, Настасув, Сущин, Плавча, Глещава, Ивановка, Мшанец, Яблонов, Хоростков, Остапе, Турувка, Рыпил, Соломно, Александровка, Варовцы, Борщовка, Кузьмин, Алексинец-Подлесный, Алексенец-Польный, Кадиевка, Андрейковцы и железнодорожные станции Березовица-Остров, Прошова, Микулынцы-Струсов, Деренювка, Хоростков, Гримайлов. Под ударами наших войск противник понес большые потери в живой силе и технике.

Вже на дорогу курява лягла,

Хтось у село прибув, як добрий гість.

В кількох словах історію села

О

Йому дитина радо розповість

Там- Хаща, поза школою- Яри, Ген пасіка в долині Проваленій, а вже відтіль до Вовчої гори - Ліси й могили буйні та зелені.

В темній місцині найжаскіша ніч.

А там страшно.видите?

Навпроти

Була колись Заморщина, там -Збіч А клин отой засіяний - Болото,

Сопигора за ним під Сонцем спить.- Все давні назви. Тож прийми до серця, - Доповнить мій земляк - школяр за мить, - А наша вулиця Нова тепер зоветься.

(Богдан Бастюк)




 

 

 

 

 

 

 

Інформаційні послуги

 

 

   

Актуальна тема

Звернення до сільських, селищних голів

З метою популяризації здорового способу життя протягом березня - жовтня поточного року в Тернопільському районі впроваджується щорічна Всеукраїнська інформаційно-профілактична акція «Відповідальність починається з мене».

Для учасників АТО та членів їх сімей працює гаряча лінія

Орієнтовний розрахунок розміру субсидії на оплату житлово-комунальних послуг

Всеукраїнський Центр пошуку полонених, загиблих і зниклих безвісти воїнів АТО готовий допомогти усім хто розшукує своїх рідних, знайомих чи колег

ДОРОЖНЯ КАРТА для проведення лікування та медичної реабілітації демобілізованих

Про проведення в районі заходів шостої  черги мобілізаційного розгортання

ІНФОРМАЦІЯ щодо розвитку туризму в Тернопільському районі

ЗМІНИ до Положення про  порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива 

Все про СУБСИДІЇ

Тернопільська районна державна адміністрація оголошує конкурс про надання супутніх  послуг у приміщенні центру надання адміністративних послуг

УВАГА ЗМІНЕНИЙ ГРАФІК прийому громадян у Тернопільській районній державній адміністрації