Нематеріальна культурна спадщина — це невід’ємна частина духовного життя українського народу. Вона охоплює усну народну творчість, традиції, звичаї, обряди, свята, виконавське мистецтво, ремесла, знання про природу і Всесвіт, які передаються з покоління в покоління. Це живі культурні практики, які постійно відтворюються в громадах, формують у людей відчуття ідентичності, самобутності та єдності, а також сприяють повазі до різноманіття і творчості людини.

Про це під час брифінгу розповіла директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації Світлана Байталюк. Вона підкреслила, що захист нематеріальної спадщини є не менш важливим, ніж збереження архітектурних чи археологічних пам’яток. У 2008 році Україна ратифікувала Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини, що стало вирішальним кроком у створенні Національного переліку елементів нематеріальної спадщини.

Одними з найвідоміших елементів цього переліку, що походять із Тернопільщини, є борщівська народна вишивка та обряд „Засівання з конем” у селі Вістря. Борщівська вишивка — це не просто мистецтво оздоблення одягу, а цілісна система символів і технік, що зберігає у собі глибоку історію, біль, пам’ять і силу жінки. Вишиванки з цієї частини краю виготовлялися протягом століть і мають понад п’ятдесят технік шиття. Сьогодні борщівська вишивка відома у багатьох країнах світу, включно зі США.

Обряд „Засівання з конем” — це стародавнє новорічне дійство, що збереглося на Тернопільщині. Парубки в ніч з 13 на 14 січня обходять хати з колядою, заводячи до хати прикрашеного коня. Це яскравий приклад живої культури, що передається молоді і виконується щороку.

Також було згадано інші елементи нематеріальної спадщини області: традиційні весільні обряди, як-от „Вінкоплетини” чи „Благословення молодих”, приготування гречаних вареників із сирною начинкою на Кременеччині, виконання стрілецьких пісень на Бережанщині, традицію киселиці у лемківській спільноті та виготовлення лемківської жіночої прикраси – кривульки. Усі ці елементи збережені, досліджені та задокументовані в громадах Тернопільської області.

Світлана Байталюк наголосила, що з метою популяризації нематеріальної спадщини регулярно проводяться науково-краєзнавчі конференції, семінари та міжрегіональні круглі столи. Зокрема, у 2024 році відбулася конференція про борщівську вишивку, а у 2025 році — семінар-практикум „Нематеріальні скарби Тернопілля, як важлива складова національної ідентичності”. Ці події допомагають налагодити співпрацю між регіонами, обмінятися досвідом та зробити традиційну культуру доступною і цікавою для молоді.

Збереження нематеріальної культурної спадщини — це шлях до збереження української душі, гідності та сили народу!