Обов’язкове регулювання чисельності лисиць і диких кабанів: чому це важливо для безпеки людей

Згідно з пунктом 10 протоколу №2 Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України від 20 листопада 2024 року, до 28 лютого 2025 року у всіх областях України мають бути проведені заходи з регулювання чисельності хижих хутрових м’ясоїдних тварин (зокрема, лисиць) та диких кабанів шляхом відстрілу. Ці заходи є вимушеними та обов’язковими і спрямовані на запобігання поширенню таких небезпечних хвороб як сказ та африканська чума свиней (далі - АЧС) і не є відкриттям сезону полювання.

Чому це важливо?

Якщо чисельність лисиць та кабанів не контролювати, їх популяція може досягти критичного рівня (в нашій області чисельність лисиць у 3 рази перевищує норму). Це загрожує не лише епізоотичному благополуччю області, а й життю та здоров’ю людей. Відповідно до результатів лабораторних досліджень в 2023 році в області виявлено випадків сказу серед лисиць - 11; котів - 30; собак - 14; ВРХ- 1; куниця -1. Аналіз виявлених позитивних результатів на сказ в 2024 році свідчить про зростання та розповсюдження вірусу сказу на території Тернопільської області, а саме: лисиць - 56; котів - 34; собак - 22; ДРХ - 2; ВРХ- 1; вовк -1; хом’як -1.

Лисиці є головними джерелом поширення сказу, а дикі кабани сприяють поширенню АЧС, яка наносить значні економічні збитки галузі свинарства та регіонам загалом, оскільки, при занесенні вірусу АЧС у будь яке господарство, яке вирощує свиней, все наявне поголів’я, за рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, підлягає спалюванню.

Крім того, для боротьби зі сказом у дикій фауні проводиться пероральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин  шляхом наземного розподілу вакцин з принадою. Мета – забезпечити імунізацію тварин проти сказу, які можуть бути джерелом інфекції.

Уявіть ситуацію: людина вирушила на прогулянку до лісу зі своїм собакою та пройшла місцями, ослиненими хворою твариною. Собака, якому цікаво все довкола, контактує з даними об’єктами, а потім облизує руку свого господаря. Людина навіть не здогадується, що її шкіра мала мікропошкодження, куди вже потрапив збудник. Через кілька тижнів, а інколи і до року, з’являються перші симптоми сказу і врятувати людину вже неможливо.

Цей приклад – умовний, але цілком реальний. Сказ передається навіть без укусу, якщо слина хворої тварини потрапляє на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Летальність захворювання становить 100%, якщо профілактичні заходи не були проведені. ВАЖЛИВО! При найменшій підозрі контакту людини з твариною, яка має характерні ознаки сказу (слиновиділення, водобоязнь, агресивність, параліч, але іноді і вони можуть бути відсутні), слід негайно звернутися до сімейного лікаря.

Невід’ємною складовою профілактики сказу є обов’язкова щорічна вакцинація собак і котів, яка безкоштовно проводиться спеціалістами районних державних лікарень ветеринарної медицини або приватними ліцензованими ветеринарними лікарями (ветеринарні клініки тощо).

Чому регулювання чисельності через відстріл хижих тварин - це обов’язковий захід?

Регулювання чисельності тварин – це не забаганка для мисливців чи привід для додаткових розваг. Відповідно до пункту 2.1. Інструкції “Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин”, з метою своєчасного виявлення і недопущення захворювання тварин на сказ органи лісового господарства, охорони природи, мисливського господарства і заповідників зобов'язані:

- систематично обстежувати угіддя, де мешкають дикі тварини,
і при виявленні їх трупів або вбитих з підозрілою поведінкою
звірів (відсутність боязливості, неспровоковане нападання на людей
чи тварин) негайно повідомляти працівників державної служби
ветеринарної медицини і надсилати матеріал у ветеринарну
лабораторію для дослідження на сказ;

- проводити щорічно в листопаді-січні одночасно на великих
територіях заходи щодо підтримання оптимальних розмірів популяції
лисиць, у яких перед періодом їх розмноження (березень-квітень)
щільність популяції не повинна перевищувати 0,5 - 1 голови на 1000
га угідь;

- проводити боротьбу з бродячими собаками та котами в
мисливських угіддях, включаючи зелені зони навколо міст;

- не допускати до полювання не вакцинованих проти сказу
собак, про що у мисливців повинні бути відповідні документи.

Пунктом 3.8. даної інструкції визначено: При виявленні захворювання на сказ серед диких тварин
незалежно від строків полювання  служба державної ветеринарної
медицини разом з органами охорони природи, мисливського і лісового
господарства вживають заходів щодо зниження чисельності лисиць та
єнотовидних собак і проводять пероральну імунізацію диких
м'ясоїдних звірів антирабічною вакциною з настановою по її
застосуванню.

Це необхідний і перевірений спосіб захисту людей і тварин від смертельних хвороб. У межах кожної області заходи проводяться з дотриманням усіх обмежень, передбачених законодавством.

Рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії є обов’язковим до виконання. Дане рішення прийняли всі регіони України. Воно спрямоване на збереження життя, здоров’я та економічної стабільності нашої країни. Кожен із нас має розуміти важливість таких заходів і підтримувати їх, адже це питання спільної безпеки.