Перший заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Степан Куйбіда зустрівся з представниками ТОВ «CIVITTA Україна». 

Говорили про результати та подальші кроки щодо впровадження смартспеціалізації і підготовки концепцій полюсів зростання в області. Ці питання розглядаються у рамках двох проєктів, які реалізують CIVITTA та EasyBusiness.

Команда проєкту вже здійснила масштабну аналітичну роботу. Зокрема, було проведено дослідження в 17 територіальних громадах, створено понад 130 карт за допомогою GIS-технологій, проаналізовано понад 45 джерел інформації та розроблено два інтерактивні дашборди. Аналітика структурується навколо трьох основних блоків: географічного, економічного та людського потенціалу регіону.

Географічний аналіз показав, що Тернопільщина має вигідне розташування у центральній частині заходу України з розвиненою транспортною мережею - область посідає третє місце в Україні за часом доїзду до адміністративного центру. Однак стан доріг, застарілий транспорт і нерентабельні тарифи залишаються проблемними. У сфері міжрегіональної співпраці регіон активно взаємодіє з сусідніми областями, зокрема у меблевій та світлотехнічній промисловості, незважаючи на конкуренцію в експорті зерна, насіння і меблів.

У плані економічного потенціалу область має потужний аграрний сектор, Станом на 2023 рік сільське господарство формує третину валової доданої вартості регіону, а його частка в експорті зросла до 58%. Також демонструє зростання легка промисловість, яка у 2022 році збільшила обсяги продукції більш ніж удвічі завдяки модернізації та орієнтації на оборонну сферу.

 

Туризм, попри наявність багатої культурної спадщини, поки недостатньо розвинений через низькі зарплати, слабку інфраструктуру та обмежену кількість готелів. Успішним прикладом локальної ініціативи став агротуристичний кластер «Дністер 1362».

 

Щодо людського капіталу, Тернопільщина має невелику чисельність населення (20 місце серед регіонів України), а попри значний приплив внутрішньо переміщених осіб на початку повномасштабного вторгнення, до осені 2024 року їх кількість скоротилася на 26%. Це пояснюється дефіцитом робочих місць, зумовленим аграрною спеціалізацією та недостатнім рівнем індустріалізації. Хоча перед вторгненням область мала високий рівень безробіття (11,9%), офіційний показник наприкінці 2024 року значно знизився — до 1,8%, що, втім, може свідчити про зростання тіньової зайнятості. Середня зарплата в регіоні, за винятком агросектору, залишається нижчою за загальноукраїнську. У сфері освіти Тернопільщина має одну з найменших кількостей ЗВО (9), однак деякі з них мають високу репутацію: Західноукраїнський національний університет посідає 14 місце серед українських вишів, а Тернопільський медуніверситет — один із провідних у країні та активно приймає іноземних студентів.

За результатами просторового та економічного аналізу визначено п’ять ключових секторів, які мають найбільший потенціал для зростання в регіоні: агропромисловий комплекс, виробництво електронних компонентів (переважно для автомобільної промисловості ЄС), видобуток і перероблення мінералів для будівельної галузі, IT та креативні індустрії, а також туризм і рекреація.

У найближчій перспективі команда проєкту зосередиться на розробці бізнесґайду, який міститиме економічний, демографічний, туристичний профілі області, опис екосистеми підтримки бізнесу та приклади успішних кейсів. Водночас у фокусі залишаються питання щодо взаємодії громад між собою та формування ефективних бізнес-моделей. 

Серед громад, які вже демонструють високий потенціал для розвитку полюсів зростання, названо Чортківську, Теребовлянську, Тернопільську, Заліщицьку, Бучацьку, Кременецьку, Зборівську та Бережанську.