Олегу 23 роки. Він працює дизайнером, спілкується з друзями й родичами та загалом задоволений своїм життям. Ось тільки він сильно засмучується, що не може ходити разом з ними до театру, на концерти та в кіно, тому що Олег не чує. А ще він дуже боїться, що не зможе викликати швидку чи поліцію за необхідності, бо оператори просто не зрозуміють його.

Ми живемо у світі, в якому інформація стала новою “валютою”, а вміння швидко обмінюватися та сприймати її – не перевагою, а життєво важливою навичкою. І в цих умовах лише гостріше відчувається, що багато соціальних груп щодня стикаються з інформаційними бар'єрами. Олегу складно зателефонувати в поліцію, службу техпідтримки, контакт-центр, тому що вони орієнтовані на голосовий обмін інформацією, люди літнього віку не встигають за цифровізацією, тому що не мають сучасних гаджетів і не вміють ними користуватися, слабозорим людям недоступні візуальні сигнали, якими наповнені наші міста та будівлі.

Тому інформаційна безбар'єрність включає у себе десятки напрямів і завдань. Їхня спільна мета - доступ до важливої інформації всім соціальним групам без винятку.

Робота у цьому напрямку ведеться не перший рік, тож її результати вже добре помітні. Наступного разу, коли поїдете на роботу, звернетеся до ЦНАПу або підете по магазинах, зверніть увагу на таблички, що дублюють інформацію шрифтом Брайля, тактильні елементи та голосові сповіщення. Все це – елементи інформаційної безбар'єрності.

Або ви можете увімкнути телевізор і звернути увагу, що новини дублюються жестовою мовою. Такий супровід став зустрічатися набагато частіше, як на офіційних ресурсах, так і розважальних заходах. Фестивалі "Atlas Weekend", ZOUND-2021, фотовиставка PHOTO KYIV, навіть Київський саміт перших леді та джентльменів - це лише наймасштабніші події, на яких працювали перекладачі жестової мови.

На сайтах вже нікого не здивувати версією для людей з порушеннями зору. До речі, нерідко люди з нормальним зором кажуть, що користуватися нею навіть зручніше через більший та контрастніший шрифт. Сервіс “Почуй мене” з'явився на сайтах Національної поліції, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики та ін. Скориставшись цим сервісом люди з порушеннями слуху можуть у режимі онлайн поспілкуватися з перекладачем жестової мови, а за необхідності - отримати відповідь на свої запитання у відеолисті.

Як і у випадку з фізичною безбар'єрністю, може здатися, що інформаційна безбар'єрність стосується лише людей з порушеннями зору та слуху. Але кожен із нас буває в ситуаціях, коли складно сприймати інформацію. Будь-який водій, що побував у ДТП, скаже, наскільки складно було читати та заповнювати протокол. Останнє, що хочуть люди, близькі яких потрапили до лікарні, це розбирати складні формулювання у формі згоди. А від того, наскільки простою, логічною та зрозумілою буде схема евакуації з будівлі, залежить життя людей. 

Тому вся критично важлива інформація має бути зрозумілою навіть людині у стресовій ситуації.