В урочищі «Бичова» біля Монастириська відбулася ювілейна ватра єднання — ХХV Міжнародний всеукраїнський фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Подія щороку об’єднує лемків з різних куточків України та світу й нагадує про силу пам’яті, єдність поколінь та незламність українського духу.
Фестиваль розпочався з огляду експозиції музейного комплексу «Лемківське село» та Архиєрейської літургії, яку очолив кардинал Микола Бичок, єпарх Мельбурнської єпархії святих апостолів Петра і Павла Української Греко-Католицької Церкви.
Урочисте відкриття продовжилося театралізованим літературно-музичним прологом та традиційним запалюванням ватри. Символічне запалення «Ватри Звитяги» стало знаком єднання українців у боротьбі за свободу та незалежність.
Вітаючи гостей фестивалю, начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух наголосив, що історія лемків — це історія випробувань, які вони пережили лише за те, що були українцями.
«Попри депортації та переслідування, ви зберегли свою історію, мову, культуру і традиції. Ворог хотів розсіяти українців по світу, щоб ми забули, хто ми є. Але завдяки вам ми сьогодні єдині й продовжуємо гідно протистояти ворогу», — сказав Тарас Пастух.
Очільник ОВА також підкреслив, що сьогодні українці об’єднані спільною боротьбою за свободу та незалежність.
З нагоди 81-х роковин депортації українців з їхніх етнічних територій — Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Підляшшя та Любачівщини — Тарас Пастух відзначив грамотами та цінними подарунками обласної військової адміністрації активних діячів лемківського руху, представників культури та людей, які своєю діяльністю сприяють збереженню, розвитку й популяризації лемківської культури, традицій та історичної пам’яті.
Упродовж фестивального дня гості могли насолодитися концертною програмою та виступами фольклорних колективів, які представляють лемківську культуру та традиції.
На Ватряному полі діяли:
Окрім мистецького дійства, під час фестивалю відбувся благодійний аукціон на підтримку Збройних Сил України.
«Дзвони Лемківщини» — це не лише фестиваль пісні, музики й народного мистецтва. Це місце, де зберігають пам’ять про минуле, передають традиції наступним поколінням і вкотре доводять: попри депортації, переслідування та війну українці здатні зберігати свою культуру, ідентичність та єдність.