Насамперед зловмисники можуть використовувати схеми з надання в оренду неіснуючого житла або пропонувати псевдоевакуаційні перевезення. У таких випадках вони просять передплату за послуги, а потім просто зникають.

Також аферисти можуть пропонувати оформлення фейкових соціальних виплат для потерпілих. Для цього вони, як правило, розповсюджують посилання на фішингові сайти. На таких ресурсах громадянам пропонують вказати дані банківських карток нібито для зарахування грошей. Зібравши необхідні відомості, зокрема номер, термін дії картки та CVV-код, зловмисники привласнюють гроші з рахунків потерпілих.

Фейкові грошові збори – ще один ймовірний сценарій шахрайства. Зловмисники можуть видавати себе за благодійників, які збирають гроші на потреби потерпілих, однак насправді витрачати їх на власні потреби.

Аби не потрапити у пастку, дотримуйтесь таких рекомендацій:

• отримуйте інформацію лише з офіційних джерел. Зверніть увагу, що офіційні сторінки державних органів, благодійних організацій, банківських структур у месенджерах та соціальних мережах мають бути верифікованими (містити позначку);
• не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, адже за ними може ховатися фішинговий ресурс. Ніколи не вводьте конфіденційні дані, зокрема дані банківських карток на підозрілих сайтах;
• надайте перевагу післяплаті послуг;
• якщо бажаєте «задонатити», переказуйте гроші на рахунки офіційних фондів або відомих громадських активістів. У багатьох застосунках онлайн-банкінгу зібрано перелік найпопулярніших фондів і зробити волонтерський внесок можна в декілька кліків;
• не повідомляйте нікому дані банківської картки, особливо CVV-код, термін дії картки, одноразові паролі з SMS, дані авторизації в онлайн-банкінгу.

Пам’ятайте: евакуацію із затоплених районів здійснюють представники місцевої влади, працівники поліції та ДСНС.

У разі, якщо ви потрапили у пастку шахраїв, телефонуйте на спецлінію 102 або подайте звернення на сайті кіберполіції.