Після оголошення поповнення президентської програми з реставрації та відновлення пам’яток "Велика Реставрація" додатковими об’єктами почали надходити чимало уточнюючих питань. Що за субвенції? Скільки всього виділили коштів, яким чином проекти обиралися. Про це розповідає Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко Українській правді.
Процедура відбору
Днями опублікував затверджений список, хто отримає вищезазначені субвенції.
До нього увійшли 26 об’єктів з усієї території України. Процедура відбору була достатньо проста: ми зверталися до ОДА щодо такої можливості, а вони підготували об’єкти, з яких варто розпочати реставрацію вже цього року.
Зазначити лише значущість об’єктів було недостатньо, брали до уваги й поточний стан. Особливо, якщо мова йшла про аварійний.
Також ОДА мали підготувати проектно-кошторисну документацію (ПКД), провести експертизу. Без цих моментів розпочинати роботи – просто неможливо. Визначений перелік об’єктів був рекомендований комісією МКІП.
Сам процес відбору тривав близько півроку. Паралельним процесом відбувалося просування відповідних змін до закону.
Адже раніше МКІП не мало право надавати субвенції об’єктам, що знаходяться в комунальній/обласній власності. Отже всі пам’ятки, що не були на балансі держави, автоматично позбавлялися шансу на "Велику Реставрацію".
Коли може розпочатися етап реставрації за субвенціями
З понеділка, 25 жовтня, кошти вже будуть в розпорядженні областей. Загальна сума – 275,4 млн гривень. ПКД підготовлена, в багатьох оголошені тендери, тож ми з обласною радою домовилися, що всі ці кошти будуть освоєні ще цього року.
Ми провели багато нарад з органами місцевої влади. Щодо кожного об’єкту існує чіткий план дій, що можна і треба зробити.
Кошти розраховані не тільки на зовнішні, а й на внутрішні роботи, які спокійно можна робити й взимку. Так само й ці кошти передбачено направити на створення ПКД. Тобто, вони не стосуються тільки ремонту ззовні. До того ж в деяких випадках роботи вже йдуть.
Тобто роботи на цих 26 об’єктах розпочнуться та будуть виконані на більшості вже цього року. Як подарунок до Нового року.
Наголошу, що будуть виконані ті роботи, які зазначені в переліку. Це не обов’язково означає фіналізацію реставрації для деяких об’єктів. Бо вона ще продовжиться у 2022-му.
Так само ми розраховуємо, що матимемо додаткові можливості профінансувати ще декілька об’єктів.
Що робити об’єктам, які не потрапили в програму, але ремонту/реставрації потребують?
Близько 80% всієї нерухомої спадщини України перебуває в аварійному стані. Завдання міністерства як раз в тому, щоб поступово звезти цю цифру нанівець і не допустити руйнування будівель історичного значення.
Тому, безперечно, реставрація не закінчиться і розрахована на роки вперед. Важливо усвідомити факт, що ніколи в Україні не було такого масштабного підходу до відновлення культурної спадщини.
Прогрес з моменту запуску "Великої Реставрації"
Цього року "Велику Реставрація" вже охопила 31 об’єкт, що перебуває в сфері управлінні МКІП. Що є абсолютним рекордом для незалежної України. Разом з комунальними об’єктами цифра складає вже 57.
Одразу забіжу наперед: плануємо, що у наступному році цифра програма досягне 100 об’єктів.
Чи є контролюючі органи, що слідкуватимуть за направленням коштів ВР
Наша робоча група в міністерстві контролює хід робіт тих закладів, які знаходяться безпосередньо в нашій сфері власності.
На місцях цим займаються губернатори та місцева влада. В процес включилося дуже багато стейкхолдерів з громадськості. Поки маємо позитивний відгук місцевих громад на те, що починається реставрація.
Приватні інвестори та ВР
Наразі ми підготували зміни до закону, що дозволятимуть на певних умовах залучати приватні інвестиції в програму "Велика Реставрація".
Без цього не обійтися, якщо ми говоримо про масштабування проекту. Це досвід країн Європи, коли пам’ятки зберігаються, але змінюють своє призначення. Весь фасад при цьому зберігається, але в будівлі, до прикладу розміщується готель чи ресторан.
Маємо перейти до даного етапу у 2022-му році. У 2021 вже маємо 2 приклади державно-приватного партнерства в межах програми: на Хортиці та у Пирогові. Але далі потрібно розвивати ініціативу. Щоб рятувати більше пам’яток.
Якщо пам’ятки, що потребують реставрації, не обласні та належать громаді. Що робити?
На сьогодні є нюанси в законодавстві. Добре, що зараз ми можемо перераховувати кошти обласним радам, адже переважна кількість значущих об’єктів знаходяться саме у їхній власності.
Деякі – у місцевій. Це вже дещо розширює можливості. До прикладу, в Києві це стосується КМДА. Отже, ми можемо враховувати і їхні кошти на роботи.
Щодо місцевих громад – потрібно додатково зайнятися питанням. Проте таких об’єктів небагато.
Як прискорити процес завдяки законодавству?
Цього року процес стартував, і це найважливіше. Оскільки давно масової реставрації не було взагалі. Це потребувало відповідного досвіду від керівників закладів та органів місцевої влади, і від нас в міністерстві. І політичної волі.
Важливо було сформувати документацію й скоріш розпочати роботи за нею. Прогрес бачимо: з’являється чимало ініціатив та ідей від громадськості.
У 2022 році ми сподіваємося значно прискорити реставрацію. Зокрема, для посилення програми, необхідно прийняти зміни до законодавства щодо протидії хаотичній забудові в історичних ареалах міст.
Без нього – контролювати процес руйнацій чи зведення будинків-монстрів буде складно. Оскільки немає механізмів дієвого контролю та покарання тих, хто цим займається.
Також передбачено створення інспекції охорони культурної спадщини та відповідної служби. Зараз документи знаходяться в Кабміні. Сподіваємося, що цього року вдасться це зробити.
"Велика Реставрація" рухається з неабиякими темпами. Продовжуємо її масштабувати та відновлювати нашу культурну спадщину. Небайдужість суспільства – величезна підтримка програми.