Секрет смачного шкільного обіду: історія кухарки з Великогаївської школи

Щоранку на кухні Великогаївської школи починається свій особливий день. Поки учні на уроках, тут готують обіди, від яких залежить не лише ситість, а й настрій дітей. Адже смачна гаряча їжа – це те, що вони запам’ятовують і чого чекають на перерві.

Серед тих, хто щодня стоїть біля плити, – кухарка Ольга Бурняк. Її професійний шлях налічує 26 років, а шість із них вона працює у Великогаївській школі. За цей час Ольга добре знає, що найбільше люблять діти, які страви з’їдають з особливим апетитом і що для кухаря є найкращою оцінкою його роботи.

«Моя робота приносить мені велике задоволення. Я люблю, коли все готується, коли бачиш, як діти забирають їжу і їдять із задоволенням», – розповідає Ольга.

Сьогодні ця робота стала ще важливішою, адже в межах реформи шкільного харчування, яку ініціювала перша леді Олена Зеленська, гарячі обіди мають бути доступними для всіх учнів. За кожною такою тарілкою стоять конкретні люди — кухарі, працівники їдальні, педагоги, які щодня дбають про те, щоб дитина отримала смачну та якісну їжу.

У Великогаївській школі харчування організоване через аутсорсинг – це єдиний такий заклад у громаді. Цього навчального року збільшилися обсяги та порції їжі, тож до кухонної команди додали ще двох працівників.

А коли питаєш Ольгу про її улюблені страви, вона без вагань називає картопляне пюре та салат із бурячка. Здавалося б, прості страви, але саме з таких деталей і складається домашнє відчуття обіду – коли їжа знайома, тепла і приготована з турботою.

Та найбільше Ольга любить не сам процес приготування, а те, що відбувається після. Коли діти забирають свої порції, пробують першу ложку, а потім повертаються зі словами подяки.

«Боже, ми вам дякуємо, так було смачно», – такі слова, каже Ольга, можуть подарувати кухарю хороший настрій на весь день.

26 років роботи – це тисячі приготовлених обідів, сотні рецептів і незліченна кількість дитячих усмішок. Для Ольги Бурняк її професія давно стала частиною життя. І, мабуть, найкраще пояснення, чому вона досі любить свою роботу, – дуже просте: коли дитина із задоволенням їсть те, що ти приготував, розумієш, що все зробив недаремно.