Тернопіль. Історико-меморіальний музей жертв політичних репресій

Сьогодні у дворі музею у спільній молитві згадали людей, знищених радянською системою лише за свою національність, віру, переконання чи слово правди, за любов до України.

Історико-меморіальний музей жертв політичних репресій - це колишній слідчий ізолятор КДБ. У його камерах  – історія національно-визвольної боротьби на теренах Тернопільщини. 

Подібного музею в Україні немає – за масштабом, змістом, формою. 

Тут стіни дихають болем і говорять правду про злочини тоталітарного режиму. Тут кров, сльози. Та поряд з тим -  свідчення стійкості, героїзму, мужності, незламності українського народу.

 Але головне – це люди, які живуть справою утвердження української державності.

Серед них – Ігор Олещук. Живий свідок історії та злочинів радянської системи. Ветеран ОУН, політв’язень, ерудит та наставник молоді. Людина-легенда. 

Пережив знущання КДБ, шахти Воркути, але у свої 93 роки досі продовжує працювати в музеї політв'язнів та розповідає правду про злочини радянської влади.  

Пише статті для місцевих газет та українських видань, видає книги, бере участь у різних заходах. Цитує напам'ять вірші, знає дуже багато таборових пісень, які створили українці. 

Жартує, що залишається працювати як живий експонат музею політв'язнів.

Ігор Олещук був і є для нас прикладом державника - людини, яка працює в інтересах держави: долає, перемагає.

Він є джерелом об’єднавчого слова, яке зараз дуже потрібне Україні.

Нехай його любов до України,  невтомна праця, позитив, активність та життєва енергія надихають молодь, наших мужніх воїнів. 

Нехай він ще заспіває пісню перемоги!

Боротьба за українську державу триває. 

Важливо бути єдиними, як нація, у цій боротьбі.

Пам’ятаємо! Разом переможемо!