Майбутнє Тернопільщини залежить від того, наскільки ефективно ми зможемо об’єднати науку, освіту, бізнес і громади. Саме тому область має сформувати стратегію розвитку, яка враховуватиме виклики війни, кадрові потреби та можливості регіону на довгострокову перспективу.
Про це йшлося під час неформальної зустрічі начальника Тернопільської ОВА Тараса Пастуха з ректорами провідних закладів вищої освіти області.
До обговорення долучилися:
- Петро Лихацький — ректор Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського;
- Богдан Буяк — ректор Тернопільський національний педагогічний університет ім.Володимира Гнатюка;
- Оксана Десятнюк — ректорка Західноукраїнський національний університет;
- Микола Митник — ректор Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя.
У центрі розмови — пошук нестандартних рішень, які допоможуть області визначити власні точки зростання, ефективно використовувати обмежені ресурси та знайти перспективні напрямки розвитку.
«Нам потрібно знайти ті рішення, які дадуть Тернопільщині власну перевагу. Не конкурувати з іншими регіонами, а створювати екосистему співпраці, у якій університети, бізнес і громади працюватимуть разом. І важливо, щоб це була стратегія не на рік, а на десятиліття», — наголосив Тарас Пастух.
Одним із ключових питань став дефіцит фахівців. Підприємства потребують технічних спеціалістів, однак молодь не завжди обирає такі професії. Тому важливо зацікавлювати школярів природничими науками, розвивати профорієнтацію та показувати перспективи працевлаштування в області.
Серед можливих рішень — стипендіальні програми, гранти, премії та угоди між університетами, підприємствами й студентами. Така співпраця допоможе поєднати навчання з практикою та підготувати фахівців відповідно до потреб роботодавців.
Зокрема, ТНТУ уже співпрацює з агрохолдингами. Тристоронні угоди між підприємствами, університетом і студентами дають змогу поєднувати освіту з практичним досвідом.
Учасники зустрічі наголосили й на важливості залучення бізнесу до розвитку економічної освіти, підтримки студентських проєктів та формування програм навчання відповідно до потреб ринку праці.
Окремо обговорили підготовку педагогічних кадрів. Співпраця університетів із громадами дасть змогу визначати потребу у вчителях, підтримувати студентів педагогічних спеціальностей і заохочувати їх повертатися працювати у свої громади.
У медичній сфері йшлося про створення університетської клініки, яка забезпечить студентам практичну підготовку, а лікарям — можливість працювати в клінічних умовах.
Серед інших питань — перегляд регіонального замовлення, забезпечення студентів гуртожитками, підтримка молодіжних ініціатив і законодавчі зміни, які можуть сприяти розв’язанню кадрових проблем.
Наступний крок — перехід до системної роботи. Тернопільська ОВА підготує проєкт бачення майбутньої стратегії, який університети доповнять власними пропозиціями. У кожному закладі планують визначити представників для роботи у відповідних групах.
Серед першочергових завдань — проаналізувати потреби громад, визначити дефіцит кадрів, окреслити галузі, які потребують підтримки, та напрацювати механізми взаємодії між освітою, владою і бізнесом. До аналітичної роботи планують залучати й студентів.
Мета — напрацювати довгострокові рішення, які допоможуть області розвиватися навіть в умовах обмежених ресурсів. Для цього важливо об’єднати зусилля університетів, громад, бізнесу та молоді й вибудувати відкритий діалог, заснований на реальних потребах регіону.