22 травня в Україні відзначають особливу дату — день перепоховання праху Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі, поблизу Канева. Саме це місце вибрали як відповідь на заповіт поета — з високої гори відкривається панорама Дніпра, що тече вільно і велично. Могилу увінчали дубовим хрестом, а пізніше на цьому місці постала монументальна каплиця, згодом — і меморіальний комплекс. Чернеча гора стала Шевченковою горою.

   Цей день є не лише символом виконання останньої волі великого українського поета, художника, мислителя та борця за національне відродження, а й нагадуванням про велику духовну силу, що поєднує покоління українців.

   Перепоховання Шевченка стало подією не лише трагічною, а й глибоко національною — символом повернення поета додому, до народу, до рідної землі, за яку він жив і страждав.

   Виповнюється 164 роки з дня перепоховання Шевченка. Та його постать і сьогодні залишається моральним дороговказом для українців у боротьбі за незалежність, ідентичність і гідність.

Відтоді 22 травня — день національного вшанування, коли українці згадують не лише факт перенесення тіла, а передусім — духовну силу та заповіт Тараса Шевченка: бути з народом, на рідній землі, боротися за правду і свободу.

 У Тернополі з цієї нагоди відбулись заходи у сквері Кобзаря, у яких взяв участь заступник начальника обласної військової адміністрації Павло Журба. Присутні поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку.