Боротьба за українську державність має глибоке історичне коріння. Крізь покоління її об’єднують прагнення до свободи, любов до рідної землі та готовність захищати право українського народу самостійно визначати своє майбутнє.
Сьогодні на Микулинецькому кладовищі біля могили Січових Стрільців відбувся мітинг-реквієм з нагоди 108-ї річниці Листопадового чину та створення Західноукраїнської Народної Республіки. До вшанування долучилися представники обласної та міської влади, духовенства, громадськості, родини загиблих захисників і захисниць України.
Під час заходу присутні згадали тих, хто понад століття тому став на шлях боротьби за українську державність, віддав життя за свободу рідного краю та заклав основи майбутньої незалежної України. Спільною молитвою, хвилиною мовчання та покладанням квітів вшанували не лише Січових Стрільців і учасників визвольних змагань, а й усіх поколінь українців, які загинули в боротьбі за незалежність, зокрема сучасних Захисників і Захисниць України та мирних жителів, чиї життя забрала війна.
Історичне значення Листопадового чину важко переоцінити. 1 листопада 1918 року українські військові перебрали владу у Львові, підняли синьо-жовті прапори та засвідчили рішучість українців самим господарювати на своїй землі. Ці події стали початком створення Західноукраїнської Народної Республіки — держави, яка мала власні органи влади, закони та збройні сили — Українську Галицьку армію.
Особливе місце в історії ЗУНР посідає Тернопіль. У період польсько-української війни, коли Львів опинився під загрозою, місто стало одним із головних центрів державного життя республіки. Тут працювали державні установи, ухвалювалися важливі рішення та формувалося українське військо. Попри короткий період існування — 257 днів — ЗУНР стала важливим етапом українського державотворення. А прагнення до об’єднання українських земель знайшло продовження в Акті Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року.
Сьогоднішня боротьба України є продовженням справи тих, хто виборював незалежність на початку ХХ століття. Січові Стрільці, воїни Української Галицької армії та сучасні українські захисники належать до різних поколінь, але їх об’єднує спільна мета — вільна, незалежна й соборна Україна. Історична пам’ять про попередників нагадує, якою дорогою ціною здобувається свобода та наскільки важливо її берегти.
Пам’ятаємо тих, хто боровся за Україну в минулому. Дякуємо тим, хто захищає її сьогодні. І робимо все можливе, щоб майбутні покоління жили у вільній державі, про яку мріяли та за яку віддали життя наші Герої.