Хочу подякувати за запрошення. Пане канцлере, дякую вам!

Дякую всім поважним лідерам за цю можливість і за те, що саме сьогодні це відбувається, в такий день. Це потужна підтримка для нашої держави.

Дорогі друзі!

Ми зустрічаємося в цей день у такому форматі, щоб визначити, що треба зробити для зупинки війни Росії проти України.

Сьогодні, 8 травня – ключовий день пам’яті про всіх жертв Другої світової війни, про крихкість миру й неприпустимість будь-яких людиноненависницьких режимів. Але те, що для інших сьогодні – пам’ять, для нашого народу щодня, на жаль, це просто новини.

Тільки вчора в селищі Білогорівка Луганської області російською бомбою були вбиті 60 людей. Мирних людей. Вони ховалися від обстрілів у будівлі звичайної школи, по якій був завданий російський авіаудар.

Робити таке – це наслідувати саме те зло, яке несли Європі нацисти. Ракетні удари по Одесі та інших наших містах – це наслідування того, як нацисти намагалися бомбардувати й бомбардуванням знищити міста Європи.

Депортація в Росію понад 500 тисяч українців і так звані фільтраційні табори, які російські війська створили на окупованій території України, – це наслідування депортацій і концентраційних таборів, які нацисти робили у Європі.

Щодня наші люди бачать і гинуть від того, що повинно було залишитись у далекому минулому. Що точно не мало повернутись у Європу через 77 років.

Але, на жаль, я констатую: це повернулося. А тому повернулась і солідарність усього вільного світу. Тому повернулися й такі історичні поняття, як «ленд-ліз» і «План Маршалла». Дякую за ці ініціативи Сполученим Штатам Америки, нашим європейським колегам. Тому ми знову об’єднані в антивоєнній коаліції, щоб врятувати демократію та свободу у Європі, гарантувати мир і безпеку. Я вдячний вам за цю солідарність і за це обʼєднання.

Але що потрібно нам зараз, щоб все ж таки перемогти у захисті свободи? Свободи і України, і всього світу?

Передусім це зброя.

Я вдячний вам за оборонну допомогу, яку ми вже отримали. Бо, як і в час Другої світової війни, доля свободи вирішується на полі бою. Отже, Україна має отримати всю ту зброю і все те оборонне обладнання, яке дасть змогу перемогти тиранію. Зокрема, ракетні системи залпового вогню M142 HIMARS і М270 MLRS та інші озброєння, які Україна запитувала у ваших потужних держав.

Якби вони у нас були, нам вдалося б врятувати багатьох людей. В усіх тих містах, в усіх тих громадах, які стали жертвами російських окупантів, як Білогорівка, про яку я сказав на початку, або Маріуполь.

Друге – це санкції.

Україна завжди буде вдячною вам за безпрецедентні санкції в інтересах миру. Але війна все ще триває. Отже, спеціальна міжнародна група експертів під головуванням Майкла Макфола та Андрія Єрмака розробила План дій щодо посилення санкцій проти Росії за цю війну. Потрібно – я дуже прошу вас – реалізувати ці санкції і хоча б дати свій зворотний аналіз.

Жодних експортно-імпортних операцій із Росією! Поки Росія витрачає зароблені гроші на руйнування свободи в Україні й у всій Європі, демократичний світ має бути принциповим у захисті самого себе.

Маємо шукати, як вплинути на тих політиків і ті компанії, які допомагають Росії обійти санкції. Наприклад, ми транспортуємо нафту в Угорщину нашим трубопроводом. А політики цієї країни не тільки блокують постачання нам пального по своїй території, а й намагаються гальмувати кожен санкційний крок проти Росії, зокрема й нафтове ембарго. Вільний світ повинен не дозволяти маніпулювати собою.

Також усі російські посадовці, працівники силових органів і – що важливо – особливо судді, які працюють на тиранію, мають бути в санкційних списках. Їх поки що там немає.

Кожен російський воєнний злочинець має бути притягнутий до відповідальності та засуджений завдяки міжнародній співпраці.

Потрібні й візові обмеження для громадян Росії, щоб вони не використовували вільний світ для розваг і покупок. Кожен має боротися проти тиранії, а не прилаштовуватися до неї.

Третій важливий пункт – це фінансова підтримка України зараз і відновлення після війни.

Після Другої світової війни План Маршалла відіграв історичну роль у відбудові Європи та створенні нових умов для розвитку й зростання. Потрібен схожий план, і він потрібен уже зараз. Щоб світ побачив, що свобода перемагає не тільки на полі бою, а й у житті.

Поки війна триває, ми потребуємо щомісячно підтримки на рівні від 5 до 7 мільярдів доларів. Коли війна завершиться, потрібно буде відновлювати зруйноване Росією на більш ніж 600 мільярдів доларів США.

Це дуже багато для нашої держави. Це неможливо для України. Але посильно для вас. І це не просто витрати для вас.

Фінансова допомога Україні й допомога із післявоєнною відбудовою – це недопущення значно більших втрат вільного світу у майбутньому.

Росія хоче піти далі у Європу, і всі потенційні агресори світу, які також хочуть зруйнувати життя сусідів, дивляться саме зараз, чи вдасться Росії та чи зможуть вони повторити.

Маємо так організувати роботу з відбудови України після війни, щоб можна було застосувати найкращий досвід демократичних країн і зробити це з максимальною ефективністю.

Зокрема, ми пропонуємо друзям України долучитися до відбудови, взявши шефство над областями, містами чи галузями в нашій країні, які постраждали від війни, які зруйновані. Наприклад, уже запропонували Великій Британії взяти шефство над відновленням деокупованої Київської області.

І саме сьогодні, враховуючи головування Німеччини в «Групі семи», я пропоную застосувати також і той формат співпраці, який показав свою ефективність при об'єднанні Німецької держави.

Коли чітко закріплено, хто залучений до відновлення й реінтеграції до нормального життя кожного регіону, кожного міста, кожної громади. Це гарантує ефективність.

Така співпраця посилить економічні й технологічні зв'язки у Європі та буде вигідною не тільки нашій країні, а й вашим державам, вашим регіонам і вашим компаніям.

Я вдячний Європейському Союзу і Великій Британії також за рішення скасувати мита і квоти у нашій торгівлі. Це потужний крок на підтримку нашої держави й свободи загалом. І це те рішення, якого було б справедливо очікувати і від інших наших партнерів.

Я звертаюся з цим до всіх учасників «Великої сімки». Час скасувати двосторонні бар'єри в торгівлі!

Все сказане мною зараз – це насправді елементи одного питання.

Питання про те, як довго триватиме ця війна і як багато жертв, як багато руйнувань зазнає Україна.

Ми повинні зробити все для того, щоб війна закінчилась якнайшвидше перемогою свободи. Бо що довшою буде війна, то більшою буде вигода тиранії й то більшими будуть втрати свободи. Причому не тільки в Україні, а й в усій Європі.

Життя понад десяти мільйонів людей в Україні, які стали вимушеними переселенцями, вже зруйноване. Але через дії Росії світ на порозі ще й продовольчої кризи. Про це зараз говорив також канцлер. Тож скільки ще мільйонів життів будуть зруйновані в десятках країн Африки та Азії внаслідок дефіциту продовольства та політичного хаосу, який прийде вслід за зростанням цін на їжу?

Потрібен дієвий інструмент для продовольчої безпеки світу. І ми пропонуємо його створити.

Якщо у нас буде організація країн – експортерів зерна, які поважають міжнародне право, цінують демократію та прагнуть захищати права людини, зокрема й право на життя та гарантований добробут, – ми зможемо дати стабільність постачанню продовольства й отримати історичну перемогу над голодом.

Усі деталі цієї пропозиції Україна готова надати на відповідному робочому рівні.

Друзі!

Я вітаю зусилля кожного з вас. Вдячний кожному з вас за зброю, санкції й за підтримку. Але впевнений, що ви усвідомлюєте: потрібно ще більше зброї, ще більше санкцій, ще більше підтримки, щоб гарантувати захист свободи. І щоб зафіксувати безпеку на десятки-десятки років, уклавши відповідну дієву угоду з чіткими гарантіями для України.

Я пропоную вашим державам, найбільшим демократіям світу, стати гарантами безпеки для України. Бо саме це гарантує безпеку для всього центру та сходу Європи. А отже, гарантує впевненість ваших народів у тому, що свобода завжди перемагає.

Ще раз дякую кожній країні, кожному присутньому лідеру.

Дякую за увагу!

Слава Україні!