Як одним словом образити людину з інвалідністю? Назвати її «інвалідом». Прикра випадковість або ж нерозуміння різниці можуть зробити дуже і дуже боляче.

 

А насправді запам’ятати коректний приклад легко. Принцип завжди однаковий: спочатку людина, а вже потім ознака (якщо її так необхідно вказати). Отже :

! Не кажемо таких слів як «інвалід», «особлива людина», «неповноцінна», «неповносправна» чи (ще гірше) «каліка». Людина з «особливими можливостями» – теж поганий варіант.

! Забуваємо про існування таких словосполучень як «інвалідний візок» чи «інвалідне крісло». У візок ми складаємо продукти у супермаркеті, а крісло зводить людину до єдиної ознаки – інвалідності.

! Пам’ятаємо, що «колясочник» і «візочник» – це не тільки жаргонні вирази з негативним забарвленням. Це груба образа. 

«До всіх цих тонкощів спілкування кожен намагається привчати насамперед рідних. Бо стикаємося постійно: як українці говорили «інваліди», так і продовжують. Неймовірно складно зараз все сприймає соціум, але це питання освіти. Ми такі ж люди, ми такі ж особистості. Дуже жорстокі нині підлітки, в школах часто насміхаються з учнів на кріслах колісних. А вони повинні ходити до звичайних закладів освіти, зі звичайними дітьми, вони нічим не інші. Особливо зараз, адже з війною людей з інвалідністю буде маса. І багато хто вже сидить вдома та не виходить, бо боїться несприйняття, якогось осуду, насмішок», – зазначає представниця ГО Група Активної Реабілітації Анна Павлусь