У школі діти вчаться будувати контакти, вирішувати конфлікти, лідирувати та підкорятися. Це найбільше місце соціалізації, де дитина отримує першу (і не завжди добру) систему оцінки. І не лише знань, а й себе як особистості. На ментальне здоров’я учнів це впливає по-різному. І дуже важливо не помітити і вчасно відреагувати булінг.
Що для цього потрібно ?
-
Створити систему обізнаності
Насамперед у школі повинні розуміти, що таке булінг. І вчителі, і діти. Педагоги зобов’язані помічати такі прояви одразу. А школярі мають знати: коли над однокласником сміються інші, називають його неприємними словами, кріплять на спину стікери – це вже ознаки булінгу.
На жаль, часом самі вчителі стають провідниками непрямого булінгу. Пропонують близькі до цього поведінкові моделі: знецінення, систематичні образи. І тут почати треба з навчання. Люди мають знати, що вони роблять не так, і як поводитися правильно.
Недопустимо, щоб у школі говорили: «Це ж діти, вони по-своєму розберуться». Або що учням потрібні навички вирішення конфліктів і ситуація минеться. Школа має бути активною, а втручання – миттєвим.
«Говорити треба з усіма: з булером, з тим, на кого він націлився, з батьками, з класом. У нас і досі діють стереотипи про ябеду. Але не мовчати – це нормально. Ти робиш добру справу, щоб булінг не ширився далі. До того ж, поведінкові розлади у разі вчасного втручання гарно піддаються корекції. Дітям треба дати здоровий спосіб отримати те, чого вони прагнуть. Уваги, лідерства, добрих стосунків, коло друзів і так далі. Тому настільки важливі програми навичок взаємодії: як будувати дружбу, як давати зворотний зв'язок, як критикувати чи підтримувати», – зазначила у прямому ефірі на сторінці ГО
Безбар'єрність та
Координаційний центр КМУ / Mental Health UA докторка психологічних наук, голова Національного комітету EuroPsy, психотерапевтка Вікторія Горбунова.