В умовах війни інформація і поінформованість набувають неабиякого значення. Від достовірності інформації залежить прийняття правильних рішень і навіть збереження життя. Водночас передозування чутливим контентом та важкими новинами може завдати значної шкоди здоровʼю людини. Тож важливо свідомо й відповідально ставитися до того, що, де й скільки читати, слухати, переглядати.

Усі ми зараз живемо в умовах перманентного стресу, тому піклування про своє ментальне здоровʼя має бути серед пріоритетів. Звичайно, ми не можемо залишатися осторонь подій в країні і новин з фронту; нам доводиться стежити за сповіщеннями про повітряну небезпеку, дізнаватися про ситуацію в тих куточках країни, де перебувають наші близькі і рідні. Але важливо уникати інформаційного перевантаження і дотримуватися здорового медіаспоживання. Що це означає і як це реалізувати? Розповідаємо далі. 

Використовуйте лише офіційні та перевірені джерела інформації

Одним із основних пунктів здорового медіаспоживання є користування надійними, перевіреними джерелами інформації. Для таких важливих сповіщень як повітряна тривога чи евакуація використовуйте тільки офіційні джерела. Усі інші інформаційні канали також мають бути визнані достовірними. 

Час від часу аналізуйте джерела інформації, на які ви підписані: навіть відомі телеграм-канали дуже легко змінюють власників і перетворюються на рупор поширення ворожих наративів. Тому обов’язково перевіряйте інформацію, перш ніж поділитися із друзями у соцмережах. Факти мають бути підтверджені, а тексти – без маніпуляцій та хибних пояснень.

Бережіть себе від медіатравми 

Стежте, як медіа впливають на ваш емоційний стан. Не варто дозволяти новинам помножувати ваші стреси. Відмовляйтесь від контенту, який приносить вам неприємні відчуття чи виснажує. Замість перегляду відео слухайте або читайте текст – так легше уникнути надмірних емоцій. 

Фільтруйте інформацію та уникайте медіатригерів, ігноруйте повідомлення про трагедії, якщо ви чи ваші рідні пережили подібні ситуації. І пам’ятайте: саме ви встановлюєте персональну межу медіаприйнятності та вирішуєте, що дивитися, а що – ні.

Психіку можуть травмувати не лише події, але й повідомлення про них. Особливо, медіаповідомлення з високої реалістичністю, використанням спецефектів і музичного чи звукового супроводу, які створюють відчуття присутності. Зупиняйте перегляд, якщо відео містить чутливий для вас контент, та не докоряйте собі, що не додивилися до кінця. 

Тримайте під рукою аптечку емоційної самодопомоги: вивчіть прийоми для заспокоєння, опануйте техніки глибокого дихання та фізичні вправи.

Обмежте «екранний час» та ігноруйте негативні коментарі

Не вмикайте телевізор як фон – це шум, який виснажує нервову систему. Не користуйтеся гаджетами під час їжі чи спілкування. Дозуйте час, проведений в інтернеті, адже блукання мережею у спробі відволіктися призводить до «залипання» в екрані та залежності. Між інформаційним споживанням і реальним життям має бути баланс, а користування медіа – позитивно впливати на ваше здоров’я і ментальний добробут.

Регламентування кількості часу перед екранами гаджетів не лише звільнить кілька годин дня для більш корисних речей, а й дозволить покращити сон та підвищити мотивацію до виконання інших завдань. Спробуйте підрахувати, скільки хвилин чи навіть годин ви витрачаєте на читання соцмереж, а потім заплануйте на цей час корисну активність: пройдіться парком, зробіть руханку або зателефонуйте близьким. 

Будьте обережними з активним залученням до коментування у соцмережах. Тривале «захоплення» такими баталіями може неабияк впливати на наше самопочуття: підсилювати тривожність, знижувати самооцінку, здатність до концентрації і навіть демотивувати. Раніше ми вже писали про способи зменшити негативний вплив коментарів у соцмережах на ментальне здоров’я.

Встановіть ліміт часу, протягом якого ви дозволите собі читати онлайн-коментарі чи відповідати на них. Важливо також влаштовувати дні «цифрового детоксу», коли ви зможете не користуватися гаджетами взагалі. Крім того, спробуйте відмовитися від використання смартфона чи ноутбука щонайменше за годину до сну.

У матеріалі використані поради, підготовлені лабораторією психології масової комунікації і медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Національної академії педагогічних наук України. Проект реалізує Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за підтримки World Health Organization (WHO) у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської – Всеукраїнської програми ментального здоров'я Ти як?